Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LAB9.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
2.19 Mб
Скачать
    1. Метод збігів.

Метод збігів (метод співпадань сигналів у часі) грунтується на одночасній реєстрації ядерних випромінювань (частинок чи γ–кввантів , які утворюються при ядерних перетвореннях, двома або більше детекторами. Принципову схему установки підрахунку подвійних збігів при роботі з детекторами гамма-квантів приведено на рис.2.

Електричні імпульси з виходу детекторів підсилюються попереднім підсилювачем –ПП та блоком підсилення приладу БР-1. Підсилені імпульси відбираються за амплітудою, формуються (стандартизуються по тривалості та амплітуді інтегральним чи диференціальним дискримінатором (ДД)) і подаються на схему збігів.

Схема збігів виконує операцію логічного перемноження „і”. Електричний імпульс на виході схеми збігів виникає лише в тому випадку, коли на всі її задіяні входи надходять імпульси від детекторів одночасно, тобто, коли здійснюється збіг появи імпульсів від детекторів у часі з точністю до деякого інтервалу часу ( з точністю до величини роздільного часу схеми збігів).

Істинними збігами називають збіги, для яких одночасність появи причинно обумовлена, тобто істинними збігами є події, викликані випромінюваннями, які утворюються протягом короткого часу при розпаді одного й того ж ядра.

Наявність істинних збігів від двох детекторів –квантів свідчить про те, що, по меншій мірі, частина розпадів радіоактивного препарату здійснюється з утворенням кінцевого ядра у збудженому стані, який потім розпадається шляхом послідовного випромінювання не менше двох –квантів (шляхом каскадного випромінювання –квантів).

Випадковими збігами називають збіги, для яких одночасність появи причинно не обумовлена. У даній роботі випадковими збігами є події, викликані випромінюваннями, які утворюються протягом короткого часу при розпаді різних ядер.

Вимірюючи також енергію зареєстрованих –квантів, можна знайти енергії збудження рівнів кінцевого ядра, а вивчаючи залежність швидкості лічби збігів від кута між напрямками вилітання –квантів (вивчаючи кутові –кореляції) можна одержати інформацію про спіни і парності ядерних станів [1].

Роздільним часом (схеми збігів) називається найбільший інтервал часу, , між моментами появи імпульсів на різних входах схеми збігів, при якому імпульси ще реєструються як одночасні.

Величина роздільного часу залежить від тривалості вхідних імпульсів, а також від інерційності детекторів та елементів схеми збігів. В ядерній фізиці використовуються схеми збігів з роздільним часом від 10-6 до ~10-12 сек.

Скінченний роздільний час схем збігів приводить до того, що поряд з істинними реєструються також випадкові збіги. Різні радіоактивні ядра розпадаються незалежно одне від одного. Але з певною ймовірністю вони можуть розпастись одночасно, що приведе до реєстрації випадкового збігу. Якщо при розпаді одного ядра утворюється лише один –квант, то він може спричинити сигнал тільки в одному детекторі, а якщо при цьому схемою реєструється збіг, то він випадковий: випадково у той самий час розпалось інше ядро або зареєструвалось випромінювання фону (наприклад, –квант або мезон космічного випромінювання).

Швидкість лічби випадкових подвійних збігів пропорційна роздільному часові схеми збігів. Справді, нехай швидкість лічби імпульсів, зумовлених реєстрацією випромінювань першим детектором n1 1/c , а другим–n2 1/c, а роздільний час схеми збігів . Тоді час наявності імпульсу на вході, підключеному до першого детектора, протягом 1 сек. складе t1=2 n1 Протягом цього часу другий детектор зареєструє n2 імпульсів, які випадково співпадуть у часі з відповідними імпульсами першого детектора. Отже:

= 2 n1 n2 . (1)

Наявність істинних збігів від радіоактивного препарату можна вважати визначеною, якщо число зареєстрованих збігів n12

n12>> (2)

Прийнято вважати межею виявлення істинних збігів умову

=n12 (3)

Тут =n12/tm –дисперсія виміряної інтенсивності збігів від досліджуваного джерела, –дисперсія виміряної інтенсивності випадкових збігів.

Величину можна визначити експериментально, реєструючи число випадкових збігів від джерела, яке не випромінює каскадних –квантів, або методом затриманих збігів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]