- •1. Психологічна сутність понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •2. Розуміння рівнів особистості, ієрархічна структура особистості за к. К. Платоновим
- •3. Становлення, формування та розвиток особистості. Соціалізація. Стадії соціалізації
- •4. Формування егоідентичності, стадії розвитку особистості. Етапи формування особистості
- •5. Поняття про психосоціальну кризу. Характеристика вікових криз за еріксоном
- •7. Головні форми та види діяльності. – дописати про форми
- •2.1 Ігрова діяльність
- •2.2 Навчальна діяльність
- •2.3 Трудова діяльність
- •8. Дія як одиниця діяльності. Види та компоненти дій.
- •10. Операція як складова діяльності.
- •11. Зміст, мета та засоби спілкування. Сторони спілкування
- •12. Вербальна(словесна) та невербальна комунікація.
- •13. Взаємодія як організація спільної діяльності.
- •14. Завдання та мовити діяльності.
- •15. Потреби та мотиви особистості
- •16. Здібності та характер. Самосвідомість особистості
- •17. Співвідношення основних категорій: освіта, навчання, виховання і розвиток особистості.
- •18. Соціально – психологічні чинники ефективності спільної інформації
- •19. Навчальна діяльність та її особливості
- •20. Мета як основа діяльності. Навчальні цілі
- •21. Мотивація. Стимулювання та активізація навчання.
- •22. Зміст навчальної діяльності
- •23. Процес і методи навчання.
- •24. Контроль та діяльність навчання. Критерії та норми оцінювання.
- •25. Планування та організація навчальної діяльності.
24. Контроль та діяльність навчання. Критерії та норми оцінювання.
Контроль знань є невід‘ємною частиною управління учбовим процесом. Це важлива умова підвищення єфективності учбово-пізнавал. д-ті учнів. Конроль сприяє визначенню обсягу, рівню, якості засвоєних знань, виявленню успіхів та незасвоєних моментів. Контроль виконує виховну функцію: сприяє підвищенню відповідальності за роботу як вчителя, так і учня, привчає до систематичної праці і охайності при виконанні задач.
Існують певні вимоги до конролю: (об’єктивність (створення умов, в яких мax точно виявлялись знання учнів, справедливе відношення до кожного, пред’явлення до них єдиних вимог); (обгрунтованість оцінок (їх аргументація); ( систематичність (організує і дисциплінує учнів, формує ціленаправленість в досягненні цілей. Буває: поточний, проміжний і підсумковий); (індивідуальний і диференційований підхід до оцінки знань (дозволяє зняти функціональну напругу під час відповіді, дає вчителеві. правильно і об’єктивно виявити і оцінити знання учнів); (всебічність і оптимальність.
За формю контроль буває: ( (індивідуальний (фронтальний; ( (усний (письмовий; ( (з використанням наочності без використання наочності.
Етапи контролю навчання.
Стандартизація цілей навчальних, визначальних моделей, норм оцінювання обов‘язкове є прогнозування майбутньої діяльності, хоча б на найближчі 2 роки
Вимірювання фактичного стану результатів роботи
Порівняння стандарту і фактичного стану
Оцінювання. Передбачає інтерпретацію результатів
Відмітка. Формалізація навчання, в балах відповідної шкали (5 – ти чи 100 - бальна)
Корекція в процесі навчання
Види і форми контролю навчання.
В залежності від місця контролю в учбовому процесі виділяють види контролю: поточний, проміжний і підсумковий.
Поточний контроль здійснюється в повсякденній праці і виражається в систематичному спостереженні вчителя за учбово-пізнавальною діяльністю учня. Головне призначення – оперативне отримання об’єктивних даних про рівень знань. Поточний контроль допомагає вчителю намітити раціональні методи, прийоми, оптимальні форми учбової роботи, правильно дозувати учбовий матеріал.
Проміжний контроль має ціллю встановити на скільки успішно учні володіють системою знань, загальний рівень їх засвоєння, чи відповідає він вимогам програми.
Підсумковий контроль проводиться за чверть (семестр), за весь учбовий рік. Його мета: дати правильну, об’єктивну оцінку успіхів учнів, рівню їх розвитку, перевірити логіку засвоєння матеріалу, розуміння взаємозв’язків ідей, понять, фактів. Формою є екзамени і заліки.
25. Планування та організація навчальної діяльності.
Будь-яке навчання неможливе без попереднього планування, планування як основа управління навчанням відіграє майже найважливішу роль в процесі навчання.
Планування – це документальне відображення образу майбутнього та шляхів досягнення результатів. Планування – це одна з форм мислення. Воно буває: наочно-дійове, абстактно-логічне.
Види планування: стратегічне- це концептуальне уявлення про шляхи досягнення мети;
Програмне – перелік заходів та дій, шляхи досягнення мети. Тобто планування – це опис мети та шляхів її досягнення.
Планування – це реалізація політики, процедур та правил. Політика включає орієнтири, принципи вищого керівництва для прийняття рішень. Процедури являють собою встановлений перелік дій для основних типових ситуацій. Правила – це точне визначення пвених дій у спеціфічних ситуаціях.
Плани можна охарактеризувати
1.за цілями (комплексні, загальні, спеціалізовані)
2.за змістом (розподілу ресурсів, адаптація до засобів спілкування, внутрішня координація, орган-стратегічне передбачення)
3.За часом (довгострокові, тактичні, оперативні, календарні)
Навчальний план загальноосвітньої середньої школи.
Особливості планування в заг-осв. Школі:
Навчання здійснюється на основі базового навчального плану, який розробляється і затверджується централізовано. Базовий план – це комплексний документ для загального заг-осв. Середніх шкіл України.
Він включає:
перелік навчальних предметів;
обсяг навчання по роках;
рекомендації предметного забезпечення