- •1. Психологічна сутність понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •2. Розуміння рівнів особистості, ієрархічна структура особистості за к. К. Платоновим
- •3. Становлення, формування та розвиток особистості. Соціалізація. Стадії соціалізації
- •4. Формування егоідентичності, стадії розвитку особистості. Етапи формування особистості
- •5. Поняття про психосоціальну кризу. Характеристика вікових криз за еріксоном
- •7. Головні форми та види діяльності. – дописати про форми
- •2.1 Ігрова діяльність
- •2.2 Навчальна діяльність
- •2.3 Трудова діяльність
- •8. Дія як одиниця діяльності. Види та компоненти дій.
- •10. Операція як складова діяльності.
- •11. Зміст, мета та засоби спілкування. Сторони спілкування
- •12. Вербальна(словесна) та невербальна комунікація.
- •13. Взаємодія як організація спільної діяльності.
- •14. Завдання та мовити діяльності.
- •15. Потреби та мотиви особистості
- •16. Здібності та характер. Самосвідомість особистості
- •17. Співвідношення основних категорій: освіта, навчання, виховання і розвиток особистості.
- •18. Соціально – психологічні чинники ефективності спільної інформації
- •19. Навчальна діяльність та її особливості
- •20. Мета як основа діяльності. Навчальні цілі
- •21. Мотивація. Стимулювання та активізація навчання.
- •22. Зміст навчальної діяльності
- •23. Процес і методи навчання.
- •24. Контроль та діяльність навчання. Критерії та норми оцінювання.
- •25. Планування та організація навчальної діяльності.
18. Соціально – психологічні чинники ефективності спільної інформації
Ознаки спільної діяльності:
наявність спільної мети
загальна мотивація
об‘єднання індивідуальних діяльностей, що утворюють єдине ціле
розподіл процесу на окремі операції та їх розподіл між учасниками
узгодженість індивідуальних діяльностей у межах спільної діяльності
засіб узгодження дій – управління спільною діяльністю
має єдиний результат, ефективніша ніж індивідуальна діяльність
єдиний простір і одночасність виконання діяльності різними людьми
суб‘єкт спільної діяльності – декілька людей
виникають міжособистісні стосунки.
19. Навчальна діяльність та її особливості
Раніше відзначалось, що научіння може відбуватися спонтанно, неусвідомлено, нецілеспрямовано, а навчання припускає активність суб'єкта. Коли мова йде про активність, можна говорити про діяльність. У широкому сенсі діяльність - це динамічна система взаємодії людини зі світом або специфічна активність, спрямована на задоволення потреби. Людська діяльність містить у собі: потребу як неусвідомлюваний стан нестатку в чому-небудь, що виступає джерелом активності; мотив як усвідомлювану причину, що лежить в основі вибору дій і вчинків; мету як усвідомлений образ передбаченого результату, на який спрямована дія людини; задачу як дану у визначених умовах мету діяльності, що має бути досягнута перетворенням цих умов.
Навчальною називають таку діяльність, у якій провідним мотивом виступає пізнавальний інтерес або психічний розвиток індивіда. Навчальна діяльність складається з таких основних ланок: навчальної мети, способу виконання, контролю й оцінювання. Структура навчальної діяльності може бути представлена в такий спосіб: пізнавальний мотив - пізнавальна мета - пізнавальна задача - пізнавальні дії - контроль - оцінювання.
Навчальна діяльність являє собою процес, у результаті якого людина цілеспрямовано здобуває нові або змінює наявні в неї знання, уміння, навички, удосконалює та розвиває свої здібності.
Навчальна діяльність припускає два взаємозалежних процеси: научіння та навчання. Научіння - це свідомий процес, що припускає спільну діяльність учня й учителя. Коли говорять про научіння, традиційно наголошують на діяльності вчителя. Навчання як аспект навчальної діяльності більше пов'язане з діяльністю учня, його навчальними діями для розвитку здібностей і придбання необхідних навчальних компетентностей.
Основні вимоги до навчальної діяльності
1. Навчальна діяльність повинна бути різнобічно мотивованою у стосунку до вчителя й учня, тобто в учителя повинно бути прагнення краще навчати, а в учня - краще та старанно вчитись. Під умотивованістю в даному випадку розуміється особиста зацікавленість вчителя й учня. Оцінити вмотивованість можна за ступенем включеності в навчальний процес значущих життєвих мотивів, що складають основу особистості.
2. Навчальна діяльність повинна мати гнучку та розвинену структуру. Розмаїтість і гнучкість навчальної діяльності залежать від професійної компетентності та майстерності вчителя.
Розвиненість навчальної діяльності викладача означає наявність у його арсеналі достатньої кількості засобів і дій, за допомогою яких він виконує свої функції.
Гнучкість навчальної діяльності має на увазі вміння викладача поєднати методи, якими він володіє, гнучко переходячи від одного до іншого.
3. Навчальна діяльність повинна здійснюватись у різних формах, котрі дозволяють учителю найбільш повно реалізувати свій потенціал, а учню максимально використовувати свої можливості