1.2. Кредитна політика комерційних банків

В умовах ринкової економіки основною формою кредиту є банківський кредит. Банківський кредит – будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми [1].

Позитивний досвід діяльності банків різних країн свідчить про те, що ефективне управління кредитами – головне джерело банківського прибутку. Тому розробка кредитної політики зарубіжними банками і реалізація її практичних аспектів представляє безперечний практичний інтерес для вдосконалення діяльності банків України. Кредитна політика визначає завдання і пріоритети кредитної діяльності банків.

Кредитна політика банку – це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів і спрямування їх на кредитування своїх клієнтів[19]

Банківська політика зазвичай включає основні функції: кредитування, інвестиції в коштовні папери і дочірні компанії, витрати на фінансування капітальних вкладень, персонал, внутрішній контроль і фінансове управління. Банк також може скористатися допомогою із зовнішніх джерел. При цьому, будь-які зовнішні запозичення мають бути адаптовані до потреб банку.

Зазвичай, нові процедури і політика схвалюються Радою директорів, а також кредитна політика визначає завдання і пріоритети кредитної діяльності банку, засоби і методи їх реалізації, а також принципи і порядок організації кредитного процесу. Кредитна політика створює основу організації кредитної роботи банку відповідно до загальної стратегії його діяльності, будучи необхідною умовою розробки системи документів, що регламентують процес кредитування.

Кредитна політика включає розробку науково-обгрунтованої концепції організації кредитних стосунків, постановку завдань в області кредитування народного господарства і населення і проведення практичних заходів по їх здійсненню. В процесі вироблення концепції визначаються: сфера кредитних стосунків; поєднання фінансових і кредитних методів розподілу і перерозподілу засобів; взаємозв'язок кредитування з організацією грошового звороту; принципи кредитування; співвідношення економічних і організаційних методів. Суть кредитної політики визначається як стратегія і тактика банку по залученню ресурсів на поворотній основі і їх інвестуванню в частині кредитування клієнтів банку. Наочною стороною реалізації кредитної політики є функціональні форми і види кредитної політики банку.

Функції кредитної політики можна умовно розділити на дві групи: загальні, властиві різним елементам банківської політики і специфічні, відрізняючі кредитну політику від інших її елементів. До загальних функцій відносяться: комерційна функція, тобто функція здобуття банком прибутків (від проведення кредитних розрахункових, платіжних і інших операцій), стимулююча і контрольна. Стимулююча функція виявляється в тому, що кредитна політика, що відображає об'єктивні потреби держави, банку, клієнтів, стимулює акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів, в банки і їх раціональне використання. Контрольна ж функція виявляється в тому, що кредитна політика дозволяє контролювати процес залучення і використання кредитних ресурсів банками і їх клієнтами з врахуванням пріоритетів, визначених в кредитній політиці конкретного банку.[12]

Тому основною метою комерційного банку є його розвиток, що розуміється в найширшому сенсі. Мається на увазі розвиток банку як комерційного підприємства з точки зору його екстенсивного розвитку(кількісні характеристики) і інтенсивного розвитку - підвищення ефективності функціонування(якісні характеристики) а також розвиток банку як соціального інституту з позицій забезпечення інтересів : акціонерів, клієнтів, персоналу банку; органів банківського нагляду.

Виділяють загальні і специфічні принципи кредитної політики. Під загальними принципами кредитної політики розуміються принципи єдині для державної кредитної політики центрального банку, що проводиться на макроекономічному рівні, і для кредитної політики кожного конкретного комерційного банку.[9]

Принципи кредитної політики банку стимулюють економічну зацікавленість суб'єктів кредитних стосунків в найкращих результатах своєї діяльності, з одного боку, і мають важливе значення при здійсненні кредитної політики в у масштабах усього народного господарства. Найважливішими загальними принципами кредитної політики банку можна вважати наукову обгрунтованість, оптимальність, ефективність, а також єдність, нерозривний зв'язок елементів кредитної політики. Оскільки тільки науково-обгрунтована кредитна політика, сформована з урахуванням об'єктивних реалій життя і суб'єктивних чинників, її визначальних, дозволяє якнайповніше виразити інтереси банку, його персоналу і клієнтів.

Специфічними принципами кредитної політики комерційного банку є: доходність, прибутковість, безпека, надійність. Дотримання вищеназваних принципів є важливою умовою підвищення ефективності кредитної політики банку.[10]

Кредитна політика має ряд елементів, що дозволяє говорити про види кредитної політики. У основу класифікації видів кредитної політики покладені різні критерії. При цьому важливо підкреслити, що представлена класифікація не є вичерпною. Можливо конструювати і інші види кредитної політики залежно від інших критеріїв [15].

Таблиця 1.3

Видів кредитної політики

1 Критерії кредитної політики	2 Класифікація
по суб'єктах кредитних взаємовдносин	політика по відношенню до юридичних осіб кредитна політика у взаємовідносинах з населенням
по формах кредиту	за поданням споживчого кредиту;по державному кредиту; по іпотечному кредиту;по банківському кредиту;по міжнародному кредиту
по термінах	в області короткострокового кредитування у області довгострокового кредитування
по мірі ризикованості	агресивна кредитна політика; традиційна, класична
по цілях	за поданням цільових позик за поданням нецільових позик
за типом ринку	на грошовому ринку;на фінансовому ринку на ринку капіталів
по географії	кредитна політика, що проводиться банком : на місцевому, регіональному рівні; національному рівні; міжнародному рівні
по галузевій спрямованості	кредитна політика по кредитуванню: промислових підприємств(важкій, легкій, харчовій промисловості);торгових організацій будівельних організацій транспортних підприємств сільськогосподарських організацій підприємств зв'язку та ін.
по забезпеченості	за поданням забезпечених позик за поданням незабезпечених позик
за ціною кредиту	кредитна політика по наданню: стандартних позик пільгових позик проблемних позик(під підвищені відсотки)
по методах кредитування	при кредитуванні по залишку при кредитуванні по обороту

Основними елементами кредитної політики комерційного банку є:

1) стратегія банку по розробці основних напрямів кредитного го процесу;

2) тактики банку по організації кредитування;

3) контроль за реалізацією кредитної політики.

Елементи кредитної політики(таблиця 1.4) знаходять своє практичне вираження в організаційних формах кредитної політики, тобто прийомах, способах, методах реалізації кредитної політики.[7]

Таблиця 1.4

Елементи кредитної політики

Етапи кредитування	параметри, що Регламентуються
1. Попередня робота по наданню кредитів	склад майбутніх позичальників; види кредитів; кількісні межі кредитування; стандарти оцінки кредитоспроможності позичальників; стандарти оцінки позик; процентні ставки; методи забезпечення зворотності кредиту; контроль за дотриманням процедури підготовки видачі кредиту.
2. Оформлення кредиту	форми документів; технологічна процедура видачі кредиту; контроль за правильністю оформлення кредиту
3. Управління кредитом	порядок управління кредитним портфелем; контроль за виконанням кредитних договорів; умови продовження або відновлення прострочених кредитів; порядок покриття збитків; контроль за управлінням кредитом.

Роль кредитної політики банку полягає у визначенні пріоритетних напрямів розвитку і вдосконалення банківської діяльності в процесі акумуляції і інвестування кредитних ресурсів, розвитку кредитного процесу і підвищенні його ефективності.

При формуванні кредитної політики банки повинен враховувати ряд об'єктивних і суб'єктивних чинників,що мають безпосередній вплив на їх діяльність.[4]

Таблиця 1.5

Чинники, що визначають кредитну політику

Макроекономічні	Загальний стан економіки країни Грошово-кредитна політика Банку України Фінансова політика Уряду України
Регіональні і галузеві	Стан економіки в регіонах і галузях, що обслуговуються банком Склад клієнтів, їх потреба в кредиті Наявність банків-конкурентів
Усередині банківські	Величина власних засобів(капіталу) банку Структура пасивів Здібності і досвід персоналу

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ