3. Роль Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції.

Відповідно до статті 1 Закону промислово-фінансова група (ПФГ) - об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові та проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і які створюються за рішенням уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Проте, як свідчить світовий досвід, створення ПФГ не має за меті виконання державних програм розвитку пріоритетних галузей, а в основному - отримання певних економічних вигод від такого об'єднання. Тому у Законі логічно було б передбачити також можливість створення ПФГ з метою власних інтересів учасників.

Головним підприємством ПФГ є підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно з законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні виробничої, господарської та фінансової діяльності відповідно до Закону та укладеної Генеральної угоди про сумісну діяльність.

Однак, слід зазначити, що надання цим пунктом Закону підприємствам - учасникам ПФГ виробничої та фінансової самостійності не відповідає вимогам п. 5 ст.3 про необхідність затвердження постановою КМУ вичерпного переліку найменувань кінцевої продукції ПФГ, а також п.3 ст. 5, яким передбачене державне регулювання цін на кінцеву продукцію ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність з виробництва кінцевої продукції ПФГ включає:

• назву ПФГ;

• перелік затверджених у встановленому законодавством порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ;

• визначення головного підприємства ПФГ та перелік її учасників;

• кандидатуру президента ПФГ, його права і обов'язки, порядок звільнення з посади;

• перелік кінцевої продукції ПФГ;

• термін дії угоди;

• інші умови, передбачені законодавством, та ті, які визначають необхідними ініціатори створення ПФГ.

Головне підприємство ПФГ не несе відповідальності за зобов'язаннями учасників ПФГ, учасники ПФГ не несуть відповідальності за зобов'язаннями головного підприємства, якщо інше не обумовлене двосторонніми договорами.

4. Розглядається проект, реалізація якого потребує чистих капітальних витрат 2000 тис.грн. при нормі рентабельності капіталу 10%. Успішна реалізація проекту дозволить отримувати щорічний прибуток 250 тис.грн. протягом 5 років. Планується, що на виробництво і реалізацію продукції проекту потрібні постійні витрати (враховуючи амортизаційні відрахування) на рівні 560 тис.грн. на рік, змінні витрати – 200 тис.грн. Амортизація рівномірна. Маркетингові дослідження дозволяють спрогнозувати постійне зростання попиту на даний вид продукції. Проектний обсяг продажів планується на рівні 5000 шт. на рік.

Потрібно:

1. Проаналізувати ефективність проекту на підставі розрахунків бухгалтерської і фінансової точки беззбитковості, операційного леверіджу, порогу рентабельності й запасу фінансової стійкості проекту та оцінити доцільність реалізації проекту.

2. Визначити заходи, які дозволять покращити зазначені вище показники проекту.

Свов = МД / П,

де

Свов - сила впливу операційного важеля;

МД - маржінальний доход;

П - прибуток.

МД = ЧВ - ЗВ, або Пост витрати + Прибуток

де

МД - маржінальний доход;

ЧВ - чистий виторг (без ПДВ і акцизного збору);

ЗВ - змінні витрати.

МД = 560+250 = 810

Свов = 810/250 = 3,24

№ 15