4. Після того як для всіх функцій будуть визначені їх джерела витрат, проводиться остаточний розрахунок витрат на виробництво конкретного продукту або послуги.

Функції можуть розглядатися в різному масштабі, який встановлюється в кожному випадку по-своєму. У разі надмірної деталізації ФВА-розрахунок може сильно ускладнитися. Реально досяжну ступінь складності розрахунку необхідно виявити на самому початку. Інакше занадто докладний аналіз викличе додаткові витрати, і в результаті ФВА буде неефективним.

Далі, необхідно вирішити ряд питань, пов'язаних із запланованою дохідністю:

• диктує ринок чи рівень цін чи можна встановити ту ціну продукції, що дасть плановану прибуток?

• чи слід внести плановану надбавку на витрати, розраховані за методом ФВА однаково по всіх операціях або деякі функції дають більший дохід, ніж інші?

• як співвідноситься кінцева продажна ціна продукції з ФВА показниками?

Таким чином, використовуючи цей метод можна швидко оцінити обсяг прибутку, очікуваний від виробництва того чи іншого товару або послуги.

Якщо початкова оцінка витрат виконана правильно, то дохід (до виплати податків) буде дорівнює різниці між продажною ціною і витратами, розрахованими за методом ФВА. Крім того, відразу стане ясно, виробництво яких продуктів або послуг виявиться збитковим (їх ціна при реалізації буде нижче розрахункових витрат). На основі цих даних можна швидко прийняти коригуючи заходи, в тому числі переглянути цілі та стратегії бізнесу на найближчі періоди.

Причини появи фва

Метод ФВА з'явився в 80-і роки, коли традиційні методи розрахунку витрат стали втрачати свою актуальність. Останні з'явилися і розвивалися на рубежі минулого і позаминулого століть (1870 - 1920 роки). Але з початку 60-х, і особливо в 80-х років, зміни форми виробництва та ведення бізнесу призвели до того, що традиційний метод обліку витрат стали називати "ворогом номер один для виробництва", оскільки користь від нього стала досить сумнівною.

Традиційні методи оцінки витрат спочатку розроблялися (згідно GAAP-стандартам, заснованим на принципах "об'єктивності, можливості перевірки і отримав певне значення") для оцінки матеріально-товарних цінностей і призначалися для зовнішніх споживачів - кредиторів, інвесторів, Комісії з цінних паперів (S ecurity E xchange C ommission ), Податкового управління (I nternal R evenue S ervice).

днак у цих методів є ряд слабких місць, особливо відчутних при внутрішньому управлінні. З них два найбільші недоліки:

1. Неможливість досить точно передати витрати виробництва окремого продукту.

2. Неможливість забезпечити зворотній зв'язок - інформацію для менеджерів, необхідну для оперативного управління.

У результаті менеджери компаній, що продають різні види виробів, приймають важливі рішення, що стосуються встановлення цін, поєднання продуктів і технології виробництва, на основі неточної інформації про витрати.

Отже, вирішувати сучасні проблеми був покликаний функціонально-вартісний аналіз, і в остаточному підсумку він виявився одним з найважливіших нововведень в управлінні за останні сто років.

Розробники методу, професора Гарвардського університету Робін Купер (Robin Cooper) і Роберт Каплан (Robert Kaplan), виділили три незалежні, але узгоджено діючих, чинники, які є основними причинами практичного застосування ФВА:

1. Процес структурування витрат змінився дуже істотно. І якщо на початку століття робочий працю становив близько 50% від загальних витрат, вартість матеріалів - 35%, а накладні витрати - 15%, то тепер накладні витрати становлять близько 60%, матеріали - 30%, і праця - тільки 10% виробничих витрат . Очевидно, що використання робочих годин в якості бази розподілу витрат мало сенс 90 років тому, але при сучасній структурі витрат вже втратило свою силу.

2. Рівень конкуренції, з яким стикається більшість компаній, що дуже зріс. "Швидко змінюється глобальна конкурентне середовище" - це не кліше, а цілком реальна неприємність для більшості фірм. Знання фактичних витрат дуже важливо для виживання в такій ситуації.

.Вартість виконання вимірювань і обчислень знизилася у міру розвитку технологій обробки інформації. Ще 20 років тому збір, обробка й аналіз даних, необхідних для ФВА, були дуже дорогими. А сьогодні доступні не тільки спеціальні автоматизовані системи оцінки даних, а й самі дані, які, як правило, вже зібрані і в тій чи іншій формі і зберігаються в кожної компанії.

Етапи ФВА:

1. підготовчий – організаційне забезпечення проведення роботи. Вибирають об’єкт, формулюють цілі, специалісти

2. інформаційний – підготовка інформації і побудова елементної моделі ФВА (об’єкт складається з елементів)

3. аналітичний – оцінка вартісних обмежень дослідження (ціни, витрати ресурсів) і побудова ідеальної моделі або структурної моделі ФВА (яка характеризує сукупність функцій, які виконує об’єкт)

4. творчий етап – вибір найбільш доцільних техніко-економічних рішень, розв’язання завдань за різними варіантами, вибір найдоцільнішого варіанту

5. дослідницький – перевірка ефективності запропонованих рішень (теоретична і експериментальна)

6. рекомендаційний – в результаті ФВА відбираються кращі варіанти і здійснюються рекомендації по кращому варіанту :

• як знизити витрати на виготовлення

• як знизити витрати при експлуатації

• підвищення якості

7. впровадження.