- •1. Зародження літературозн. Як поетики та риторики в Античність.
- •2. Основні ідеї «Поетики» Аристотеля.
- •3. Унормованість поетичної творчості Горацієм у «Посланні до Пісонів».
- •4. Н. Буало як теоретик класицизму.
- •5. Розвиток нормативних поетик в Європі та в Україні.
- •6. Початок філософсько-естетичних рефлексій щодо літератури.
- •7. Зародження та розвиток академічного літературознавства.
- •8. Основні течії академічного літературознавства у першій половині 19 ст.
- •9. Академічне літературознавство в 2-й половині 19 ст.
- •10. Якісні перетворення у літературознавстві кінця 19 – початку 20 ст.
- •15. Творчість ф.Ніцше: конц. Аполонів (а). Та діонісій (д). Початків у мистецтві.
- •14. Філософські основи європейського модернізму та їхнє відображення в літературознавстві.
- •11,12 Літературознавство і літ.Критика доби модернізму і хХст.
- •13. Сучасні розгалудження науки про літературу.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •20. Поступ герменевтики у працях Гадемара.
- •18. Розвиток герменевтики як методології пізнання художнього тексту.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •19. Концепти р. Інгардена щодо форми пізнання літературного твору.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •21. Психоаналіз з. Фройда та його вплив на літ-во
- •22. Вчення про Едіпів комплекс та науку про літ-ру
- •23. Потяг до смерті (танатос) та втілення його у практиці майстрів красного письменства
- •24. Теорія архетипів к.Г. Юнга: вплив на розвиток архетипної критики
- •31. Подальший розвиток ідей Бахтіна (концепція інтертекстуальності Крістевої)
- •32. Структуралізм як дослідницький метод у літ-стві.
- •33. Структуралістський етап творчості Барта.
- •34. Наратологія як наука про оповідні структури.
- •35. Методологія семіотичних студій у літературознавстві.
- •36. Особливості семіотики ю.Лотмана та представників Тартуської школи.
- •39. Деконструктивістські стратегії ж.Дерріди.
- •40. Роль і місце теорії літератури в контексті гуманітарних наук за Поль де Маном.
- •46 Поняття література та літературність
- •47 Образна природа мистецтва слова
- •48 Взаємовідносини худ літ ті її реципієнта в історичній площині
- •49 Основні функції художньої словесності
- •50 Основні види худ літ в історичній площині й сучасної худ літ.
- •51. Історизм поняття автор.
- •52. Автор у творі й автор як реальна особа.
- •53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.
- •54. Що таке «історія літ-ри»: різні концепти витлумачення цього поняття.
- •55. Особл – ті визначення літературної епохи й літературної доби.
- •56. Різні концепції поняття «літературний стиль»
- •57. Традиційний науковий апарат вивчення курсу «Історія літератури» та його можливі інтерпретації.
- •58. Парадигма літературного процесу д. Чижевського
- •59. Основні стадії розвитку літератури в Європі та Америці. Специфіка ін. Регіонів
- •60. Модернізм у художній літературі кінця 19-20 ст.
55. Особл – ті визначення літературної епохи й літературної доби.
Можна поділяти історію певної літ-ри на певні періоди ,які в залежності від довжини назив терміном доба або епоха.(більш адекватний термін стиль).
Найбільш адекватний поділ за певними стилістичними особливостями в худ формі та змісті.
Літер період або Літературна епоха (доба) (з літер-навчого словника) – фрагмент історико- літературного процесу,окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури, котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного.
Ознаки: 1)певне суспільне й культурне призначення літер;
2)панування певної літер традиції;
3)більш-менш однорідні форми літер життя, певний тип літер публіки й певний вид літер культури
4) літернапрями і передовсім домінантний напрям того чи іншого літ пер.
Літ пер можна обмежити і хронологічними рамками. Як правидло, вони позначаються умовно, бо домінантні напрями 1-го періоду зароджуються у попередньому і продовжують своє існування у слабо виражені йформі в наступному, іноді відновлююьбся через кілька літ пер. Значно легше встановити межі літ пер у розвитку націон. літератур. Іноді термін літ пер не збігається зі значенням літер епоха, бо під літер епохою може розумітися літер явище вищого порядку, ніж літ пер, наприклад, давньоукр доба, пов’язана з розв укр. народності, мови,культури в період з 14 до друг пол. 18ст., включає в себе періоди Ренесансу, реформації, бароко, класицизму.
Періоди історії европ літ-ри:
Античність
Середньовіччя
Відродження
Просвітництво
Романтизм
Реалізм
Модернізм
постмодернізм
56. Різні концепції поняття «літературний стиль»
Стиль – сукупність художніх особливостей літературного твору. У ширшому розумінні стилем також називають систему художніх засобів і прийомів у творчості окремого письменника, групи письменників (течії або напряму), цілої літературної доби. Термін «стиль» походить від лат. слова “stilos”, що позначало загострену паличку для писання на вощаних дощечках. Згодом, завдяки метонімії, стилем іменують саме письмо, почерк, своєрідність складу, а пізніше – індивідуальні особливості творчості письменника загалом. Стиль – наскрізний принцип побудови художньої форми, який надає відчутну цілісність, єдиний тон і колорит всім її головним моментам. В Античності слово стиль означало склад мови, сукупність лексико-фразеологічних норм, які притаманні будь-якому виду риторичної словесності. У 17 ст. вчення про поетичний стиль оформляється в окрему філологічну дисципліну, а у 18 ст – термін «стиль» засвоюється філософською естетикою; Гетс та Гегель пов’язують поняття стиль з художнім втіленням, «опредмечуванням» істотних першопочатків. В кінці 19 – початку 20 ст. стиль стає центральною естетичною категорією і часто трактується у широкому розумінні як художня «фізіономія» культурної епохи. Поняття стиль широко використовується не тільки у літературознавстві, а й лінгвістиці, мистецтвознавстві, естетиці, культурології; в різноманітних сферах людського життя та побуту (стиль одягу, гри тощо). Так, у мовознавстві під стилем розуміємо якісь особливості мови\мовлення, у літературознавстві спостерігаємо певну багатозначність поняття: стиль певного художнього напряму чи течії, стилістика творчості певного письменника і стиль окремого періоду його творчості, стиль конкретного твору / його окремого елемента.