- •Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
- •2. Форми тА рівні мев.
- •3. Характеристика суб’єктів мев.
- •4. Принципи мев і політ серед-ще їх реалізації.
- •5. Ключові показники розвитку національних економік і показники інтернаціоналізації.
- •6. Тенденції глобалізації та регіоналізації у розвитку світової економіки та їх оцінка.
- •7. Міжнародний поділ праці (мпп), його форми і фактори розвитку.
- •8. Середовище мев, його особливості та структуризація.
- •9. Міжнародні конфлікти.
- •10. Дискримінаційні та преференційні режими взаємовідносин між країнами.
- •11. Ек. Середовище розвитку мев і суч. Класиф-ції країн світу.
- •12. Загальна характеристика країн з перехідною економікою.
- •14. Країни-лідери світ. Ек-ки та їх заг. Хар-тика.
- •15. Соціально-культурне середовище розвитку мев та його осн. Хар-тики.
- •16. Складові суч. Інфраструктури мев та їх заг. Хар-тика.
- •17. Сутність меркантилізму. Співвідношення понять “відкрита економіка” і “закрита економіка” у сучасній теорії і практиці.
- •18. Абсолютні і порівняльні переваги в теорії міжн. Економіки.
- •19. Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” і “Парадокс Леонтьєва” у теорії міжн. Торгівлі.
- •20. Неофакторні моделі.
- •21. Моделі неотехнолог. Розвитку.
- •22. Еклектична теорія міжн. Вир-ва Дж. Данінга.
- •23. Теорії міжн. Руху капіталу (мрк) і прямих заруб. Інвестицій (пзі).
- •24. Теорії торгової політики і міжнародна інтеграція.
- •25. Поняття конкурентноспроможності економіки в теорії міжнародної економіки. Модель м.Портера.
- •26. Міжнародна торгівля, її показники і тенденції розвитку.
- •27. Характеристика видів міжнародної торгівлі
- •28. Зустрічна (компенсаційна) торгівля та її різновиди.
- •29. Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.
- •30. Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості біржової торгівлі.
- •31. Систематизація методів міжн торгівлі. Види, способи і порядок проведення аукціонних торгів.
- •32. Критерії вибору методу здійснення міжнародних торговельних операцій. Види міжнародних торгів та порядок їх проведення.
- •33. Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •34. Визначення ціни при здійсненні міжнародної торгової операції. Базисні умови поставки.
- •35. Система регулювання міжнародних торгових відносин.
- •36. Тарифне регулювання.
- •37. Нетарифне регулювання міжн торгівлі.
- •38. Демпінг і антидемпінгові процедури в сучасних торговельних відносинах.
- •39. Сучасні інструменти стимулювання експорту.
- •40. Протекціонізм і його сучасні форми.
- •41. Світовий товарний ринок.
- •42. Світовий ринок послуг, його структура і особливості розвитку.
- •43. Типи і форми міжн маркетингу
- •44. Система міжнародних маркетингових досліджень.
- •45. Сучасний міжнародний маркетинговий комплекс.
- •46. Розробка міжнародної маркетингової стратегії.
- •47. Організація та контроль міжнародної маркетингової дільності.
- •Три основні вимоги до контролю в міжнародних компаніях:
- •48. Міжнародний рух капіталу і характеристика його форм.
- •49. Мотивація прямого зарубіжного інвестування на мікро- та макроекономічному рівні.
- •50. Міжнародне портфельне інвестування…
- •51. Офіційна допомога розвитку. Основні донори і реціпієнти технічної допомоги.
- •52. Система факторів міжнародного інвестування.
- •53. Міжнародний кредит, його функції та різновиди.
- •54. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.
- •55. Показники зовнішньої заборгованості країн. Характеристика сучасної світової боргової кризи.
54. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.
Прямі інвестиції - це вкладення капіталу з метою отримання підприємницького прибутку та контролю інвестора над об΄єктом інвестування. Прямими є як самі інвестиції, та як і реінвестиції. Перевага полягає в тому, що інвестор зацікавлений у розвитку виробництва. Недолік може бути в тому, що часто виникають проблеми стосовно національного несприйняття іноземної власності.
Портфельні інвестиції - вкладення капіталу, як правило в цінні папери з метою отримання дивідендів, доходу, без отримання контролю. Перевага полягає в тому, що інвестор надає кошти не цікавлячись участю в управлінні. Обмеження полягає в тому, що інвестор швидше зацікавлений у високій поточній доходності цінних паперів, ніж у створенні умов для ефективного розвитку у майбутньому. Часто джерела обмежені і досить нестабільні через відносно спекулятивний характер.
Крелити міжнародних фінансових організацій- вирізняються відносно щедрими умовами оплати за користування коштами (в порівнянні з відкритим ринком). Вони хоча і невеликі за обсягом, але свідчать пор певну стабільність і запорукою того, що приватний інвестор може прийти в країну. Великим недоліком є те, що надаючи кредити, міжнародні організації часто ставлять додаткові умови стосовно провадження політики держави, що часто не відповідає національним інтересам країни і довгостроковому періоді може підірвати основи розвитку. Так вважається, що осоновна місія МВФ полягає у відкритті ринків країн, що розвиваються для його основних акціонерів.
Запозичення на міжнародних фінансових ринках- позитивний метод в тому плані, що є неінфляційним, не викликає ефекту витіснення інвестицій на внутрішньому ринку (принаймі теоретично), дозволяє мобілізувати досить значні кошти приватних інвесторів. Недоліком є те, що в цьому разі доводиться “дружити” з міжнародними фінансовими установами з усіма відповідними наслідками (без такої дружби приватні інвестори не профінансують, бо вважатимуть надто ризикованим). Ще одним недоліком є велика нестабільність цих грошових коштів. Вони носять переважно спекулятивний характер, а тому в разі критичної ситуації на ринку можуть негативно вплинути на економіку країни через раптовий та масовий відтік. Ще один недолік це те, що в період відносної стабільності доводиться встановлювати досить високу (а у випадку України і просто астрономічну за європейськими мірками) відсоткову ставку, при цьому в разі паніки ця ставка може підніматись на недосяжні за нормальних умов висоти (не просто у кілька разів, а у кілька десятків разів часто). Але навіть такі заходи вже не взмозі зупинити відтік, в таких ситуаціях спекулянти практично не реагують на %.
Офіційна допомога розвитку-гранти, займи, технічна допомога. Перевага в її безоплатності або низькій дуже вартості. Недолік у незначних обсягах, а також у тому, що кошти в таких випадках переважно витрачаються на товари та послуги, походженням з країни донора, і реальна вартість наданої допомоги суттєво нижча від заявлених (в реальному виразі), але дареному коню…