2. Зміст теоретичного (лекційного ) курсу
Заліковий модуль 1. Українська культура в давні часи та в добу Середньовіччя
Змістовий модуль 1. Генеза української культури.
Поняття культури. Функції культури. Різновиди і форми культури. Матеріальна і духовна культура. Поняття національної культури. Світова і національна культура. Елітарна і масова культура. Офіційна і контркультури. Молодіжна культура. Професійна культура. Українські культурологічні концепції Г. Сковороди, М. Костомарова «Книга буття українського народу», «Дві руські народності», М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу», М. Хвильового «Камо грядеши», «Думки проти течії», Є. Маланюка «Нариси з історії нашої культури». Традиції української культурологічної думки в наукових працях сучасних українських культурологів М. Поповича, С. Кримського, В. Скуратівського, А. Макарова, О. Забужко.
Періодизація української культури: стародавній період України; княжа доба (882-1349 рр); українські землі у складі сусідніх держав (1349-1648 рр.); козацько-гетьманська доба (1648-1764 рр.); українські землі в складі Російської, Австро-Угорської імперії (1764-1917 рр.);Україна в період визвольної боротьби та у радянський час (1917-1990 рр.); розвиток незалежної України ( з 1991-сьогодення).
Культурно-історична своєрідність регіонів України.
Змістовний модуль 2. Витоки української культури. Культура протослов’янських та слов’янських племен
Етнокультурні етапи в історії України: дотрипільська доба ( до V тис. до н.е. ), трипільська (V– III тис. до н.е. ), післятрипільська ( II тис. до н.е.), скіфо-сарматська ( VII ст. до н.е. – III ст. н.е. ), слов’янська ( I тис. н.е. )
Трипільська культура. Племена зрубної культури – кіммерійці.
Скіфська культура. Пам’ятки скіфської культури. Давньогрецький історик Геродот про кіммерійців та скіфів, опис їх культури, звичаїв.
Давні слов'яни як частина індоєвропейських племен. Пам'ятки черняхівської, зарубинецької культур. Матеріальна культура та розселення слов'янських племен. Поляни, древляни, венеди, радимичі, тіверці, хорвати, волиняни, дреговичі та ін..
Визначальні чинники розвитку матеріальної і духовної культури: природні умови, ліс, річка, степ, гори. Побут, спосіб життя, одяг слов’ян. Нестор Літописець і його «Повість минулих літ» про життя давніх слов’ян. Прокопій Кесарійський про склавинів і антів.
Язичницький світогляд. Слов’янська міфологія. Пантеон язичницьких богів. Епічно-міфічно-билинний характер слов'янського мистецтва. Язичництво й українська культура.
Змістовий модуль 3. Культура Київської Русі
Історичні передумови для запровадження християнства в Україні-Русі. Значення прийняття християнства для розвитку культури. Християнсько-язичницький світоглядний синкретизм.
Церковно-храмова архітектура (собор св. Софії, Києво-Печерський монастир тощо). Давньоруський архітектурний стиль, його ознаки.
Розвиток образотворчого мистецтва. Мозаїка, фрески, іконопис. Ознаки давньоруського іконопису.
Розвиток перекладної та оригінальної літератури Київської Русі. Релігійні жанри та твори світської тематики. Початок літописання. «Слово о полку Ігоревім» – шедевр світової літератури.
Особливості культури Галицько-Волинського князівства.
Змістовий модуль 4. Культурні процеси за литовсько-польської і польсько-козацької доби
Зміни культурно-історичних процесів в Україні у зв’язку зі змінами державно-політичного устрою. Виникнення братств у Львові, Острозі, Луцьку, Києві. Цехова організація. Об'єднання музикантів, художників. ремісників у професійні цехи. Поширення гуманістичних ідей Відродження. Українські гуманісти доби Відродження. Юрій Дрогобич – Котермак – учений, астроном, медик, ректор Болонського університету. Станіслав Оріховський – філософ, провідник гуманізму. Павло Русин – український поет-гуманіст. Заснування Острозької академії, Києво-Могилянського колегіуму.
Поширення ренесансного архітектурного стилю в Україні. Чорна кам’яниця, ансамбль Успенської церкви у Львові – пам’ятки ренесансної архітектури. Втілення ренесансного принципу «ідеального міста» в забудові міст Жовква, Тернопіль, Броди. Олеський і Підгорецький замки як зразки ренесансного стилю.
Поширення ідей Відродження в церковному живописі України (фрески Горянської ротонди, іконостаси Успенської і П’ятницької церков у Львові). Поява світського портрету.
Рукописне Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.) – пам’ятка української книжної культури, пам’ятка гуманістичних ідеалів Відродження. Розвиток друкарства. Видання 1574 р. книги «Апостол». Друкар Іван Федоров здійснив видання Острозької Біблії.
Заліковий модуль 2. Культура України в Новий і Новітній час
Змістовий модуль 5. Культура українського бароко
Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво. Формування культури українського бароко.
Західноукраїнське і східноукраїнське архітектурне бароко. Собор святого Юра (Львів) як зразок західноукраїнського бароко. Козацький собор як вияв народного бароко. Барокові архітектори України: С.Ковнір, І.Григорович-Барський. Видатні барокові пам’ятки в Україні: Андріївська церква (Київ), Маріїнський палац (Київ), Лаврська дзвіниця (Київ).
Формування бароко в живописі. Жовківський художній осередок: Ю.Шимонович, І.Руткович, Й.Кондзелевич, В.Петранович. Вплив бароко на східноукраїнський живопис: розвиток церковних жанрів (фрески Троїцької надбрамної церкви, іконостас Преображенської церкви в с. Великі Сорочинці, ікона «Покрова Богородиці») і портретного жанру (парсуни, ктиторсько-епітафіальні портрети). Народні картини.
Бароко в українській літературі, філософії. Творчість Г. Сковороди, С. Яворського, Ф. Прокоповича, М. Смотрицького та ін. Козацькі літописи Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки.
Розвиток шкільного театру (міраклі, містерії, мораліте). Драматургія Ф.Прокоповича. Розвиток вертепної драми. Інтермедії.
Характеристика української музичної культури ХVІІ – ХVІІІ ст. Партесний спів. Творчість М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.
Змістовий модуль 6. Культурологічні процеси та здобутки української культури ХІХ століття
Розвиток культуро-творчих, суспільно-політичних процесів в Україні на початку ХІХ ст. Спрямування сил української еліти з політичної діяльності на культурницьку. Рух за розвиток національної культури. «Історія Русів», її зміст і значення.
Виникнення таємних гуртків і товариств антиурядової спрямованості. Пробудження національної свідомості, інтересу до минулого свого народу. Руська трійця. Кирило-Мефодіївське товариство. Громадівський рух. Громадська діяльність М.Драгоманова. Журнал «Основа» (Петербург). Журнал «Правда» (Львів). Товариство «Просвіта».
Реформа освіти в Російській імперії. Створення Харківського (1804) та Київського (1834), Чернівецького (1875) університетів. Становлення української науки. Розвиток природничих (М. Остроградський, М. Бекетов, І. Мечников, М. Гамалія, М. Кибальчич та ін.) і гуманітарних (М. Костомаров, М. Максимович, В. Антонович, М. Грушевський, Д.Яворницький, О.Потебня та ін.) наук. Діяльність Наукового товариства імені Шевченка.
Змістовий модуль 7. Художня культура України ХІХ століття
Розвиток українського театру ХІХ ст. Драматургічна творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка. Театр корифеїв (М.Кропивницький, М.Старицький, І.Карпенко-Карий). Розвиток театру на західноукраїнських землях.
Музична культура ХІХ ст. перша українська опера «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського. М.Лисенко – основоположник національної української класичної музики. М.Вербицький – автор державного гімну України.
Розвиток архітектури та скульптури ХІХ ст. Поширення стилю класицизму. Забудова нових і реконструкція старих міст. Будівля Київського університету, ансамбль Круглої площі в Полтаві – зразки класицистичної архітектури. А.Меленський – видатний архітектор ХІХ ст. Палацово-паркові ансамблі в Україні (палац Розумовського, Галагана, парк «Софіївка»). Розвиток українського скульптурного мистецтва (І.Мартос, М.Микешин, Б.Едварс, Л.Позен, А. Попель, М. Паращук).
Український живопис ХІХ ст. Українські художники класицизму (Д.Левицький, В.Боровиковський, А.Лосенко, В.Тропінін). Розвиток романтизму в українському живописі (Т.Шевченко, В. Штеренберг). Пейзажисти І.Айвазовський, А.Куїнджі. Реалізм у творчості М.Пимоненка, К.Трутовського, М.Івасюка, В.Орловського, С.Васильківського.
Змістовий модуль 8. Культура України першої половини ХХ століття
Особливості та загальні тенденції у розвитку української культури ХХ століття Культура України на початку століття. Українська культура на межі сторіч. Досягнення високого розвитку та історичної зрілості національної української культури. Її вихід на європейський та світовий рівень і її зв'язок з новими формами світової культури. Український модерн в архітектурі (декоративізм, раціоналізм, національний стиль, українська сецесія). Український модерн у живописі (імпресіонізм, супрематизм, кубофутуризм, монументалізм).
Основні тенденції культурного розвитку в 20-і рр. Розвиток освіти, політика «українізації». Відродження національної культури у 20-ті роки. Культурно-літературні угрупування. Літературна дискусія 1925-1928років.
Трагедія української культури у період сталінізму Українська культура в часи тоталітаризму. «Розстріляне відродження».
Змістовий модуль 9. Культура України другої половини XX ст.
Досягнення та недоліки в культурному будівництві в період «відлиги». Зростання процесів русифікації в Україні у 70-80-ті роки. Ствердження незалежності України (1991 р.) та проблеми культури. Закон України про мови. Трансформація вищої школи. Створення національних культурних центрів і культурно-громадських об’єднань. Культура і релігія. Повернення імен репресованих діячів української культури (М.Грушевського, І.Огієнка, В.Винниченка, Л.Курбаса, М.Куліша, М.Хвильового, В.Стуса та ін.). Розвиток сучасної української літератури. Активна участь поетів і письменників України в громадсько-політичному житті (О.Гончар, Д.Павличко, І.Дзюба, І.Драч та ін.). Український театр в умовах експерименту. Криза в українському кінематографі та шляхи виходу з неї. Українська естрада. Комерціалізація мистецтва. Культура української діаспори та її зв’язок з Україною.