Критерії аналізу публічного виступу

І. Оцінювання з погляду культури української мови:

1. Чи достатній лексичний запас промовця, чи є в його мовлення тавтологія або плеоназм?

2. Чи дотримується мовець граматичних,орфоепічних,стилістичних норм?

3. Чи завжди контекстуально виправданим є вживання слів іншомовного походження?

4. Наскільки оратор точний у виборі слів?

5. Чи достатньо зрозуміла, доступна його промова?

ІІ. Оцінювання з погляду мислення:

1. Наскільки змістовим є виступ?

2. Чи переконлива запропонована аргументація?

3. Чи логічно побудовано промову, розгорнуто тези?

ІІІ. Оцінювання з погляду володіння риторичними навичками, умінням і прийомами:

1. Чи уміє промовець доводити, знаходити переконливі аргументи?

2. Чи володіє прийомами переконання?

3. Чи послуговується доповідач ораторськими прийомами зацікавлення і утримання уваги слухачів?

ІV. Критерії оцінювання публічного виступу:

1. Вдалий початок виступу.

2. Драматизм викладу.

3. Доречні приклади, ілюстрації.

4. Адекватність мови і стилю виступу.

5. Успішне завершення виступу.

6. Дотримання регламенту.

7. Цікавий виклад теми.

8. Оригінальність стилю викладу.

9. Зрозумілість основної думки виступу.

10. Переконливість промови.

Креативність

Креативність (від латів. Creatib - творення) - загальна здатність до творчості і перетворень, характеризуюча особа в цілому. Проявляється в різних сферах активності, розглядається як відносно незалежний чинник обдарованості.

У психології виділено 2 основні напрями вивчення креативності. По-перше, по результатах (продуктам), їх кількості і значущості. По-друге, креативність розглядається як здатність людини відмовлятися від стереотипних способів мислення.

Основними чинниками креативності визнаються оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість. Здатність до загостреного сприйняття недоліків, дисгармонії. Рядом зарубіжних дослідників креативність зв'язується з особовими рисами.

Існує як мінімум три підходи до проблеми творчих здібностей. Вони можуть бути сформульовані таким чином.

1. Як таких творчих здібностей немає. Інтелектуальна обдарованість виступає необхідним, але недостатньою умовою творчої активності особи. Автори, що стоять на цій позиції (А. Танненбаум, А. Олох, Д.Б.Богоявленская, А. Маслоу та ін.), пояснюють творчу поведінку через мотивацію, цінності, особові риси. До основних рис творчої особи вони відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність в невизначених і складних ситуаціях.

2. Творча здатність (креативність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту. (Дж.Гилфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я.А.Пономарев).

У рамках цього напряму існує "теорія інтелектуального порогу" Э.П.Торренса.

1) Якщо IQ нижче 115 - 120, інтелект і креативність утворюють єдиний чинник.

2) При IQ вище 120 творча здатність стає незалежною величиною, тобто немає креативу з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.

Припущення Торренса дивне добре відповідає даним Д. Перкинса, згідно з якими для кожної професії існує нижній допустимий рівень розвитку інтелекту. Люди з IQ нижче певного рівня не можуть опанувати цю професію, але якщо IQ вище за цей рівень, то прямого зв'язку між інтелектом і рівнем досягнень немає. Головну роль у визначенні успішності роботи грають особові цінності і риси вдачі.

3. Високий рівень розвитку інтелекту припускає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Г. Айзенк, Л. Термен, Р. Стернберг та ін.)

Великий інтерес представляють результати Каліфорнійського лонгитюда, який організував Л. Термен в 1921 році. За даними дослідження, жоден ранній інтелектуал з вибірки Л. Термена не виявив себе як виключно талановитий творець в галузі науки, літератури, мистецтва і так далі. Ніхто з них не вніс істотного вкладу до розвитку світової культури. Практично усі вони добилися високого соціального статусу. Таким чином, ранні інтелектуали надзвичайно успішно адаптувалися в суспільстві. Інтелект не лише не є перешкодою, але служить необхідною умовою досягнення успіху в демократичному суспільстві. Високий (і навіть дуже високий) рівень інтелекту не гарантує творчих досягнень. Можна бути інтелектуалом і не стати творцем.

Воллах і Коган досліджували дітей 11 - 12 років і зробили висновок:

1.Дітям з високим рівнем інтелекту і високою креативністю характерно самовпевненість, адекватність самооцінки, внутрішня свобода, високий самоконтроль, пластичність поведінки, незалежність суджень і дій.

2.Дітям з високим інтелектом і низькою креативністю свойственен страх перед невдачею, прагнення до шкільних успіхів, уникнення ризику, не люблять публічні виступи, скритність.

3.Діти з низьким інтелектом і високою креативністю - це "ізгої" класу, у них захоплення часто поза школою, вони тривожні, неуважні, закомплексованы.

Творче мислення.

Однією з областей людського розуму, до якої поки що не вторглисякомп'ютери, є творче (креативне) мислення. Психологи ніяк неможуть прийти до єдиного визначення терміна креативність. Однак багато хто зних розуміють під креативністю здатність бачити речі в новому і незвичномусвітлі і знаходити унікальні рішення проблем. Креативність є повноюпротилежністю шаблонного мислення (обмеженість вибору при пошукуможливих рішень і тенденцій однаково підходити до різних проблем). Вонаведе вбік від банальних ідей і нудного, звичного погляду на речі інароджує оригінальні рішення. Креативність робить процес мисленнязахоплюючим і допомагає знаходити нові рішення старих проблем. Психологиодностайні в тому, що креативність та інтелект - не одне й те саме. Згідночисленним результатами компетентних досліджень, не всі люди з високим

IQ мають креативністю.

Деякі дослідники при оцінці креативності людини грунтуються найого результати чи досягнення. Ознаками креативності вони вважають такісуспільно-корисні результати, як винаходи, створення творівмистецтва або твір музичних творів. Хоча між досягненнями ітворчими здібностями існує певний зв'язок, за даними Беррон і

Харрінгтона вона досить слабка.

Характерні риси творчих особистостей.

Як ви уявляєте собі творчу особистість? Напевно, в образінавіженому фантазера, не схожого на нормальних людей. Андрісонвиявив, що письменники більш схильні до емоційних перепадівнастрою, ніж люди інших професій. Багато хто з людей, що займаютьсятворчою діяльністю, що оточують вважають нетовариська, незалежними,самовпевненими і легко піддаються зміні настроїв.

Але цілком очевидно, що творча діяльність вимагає також івеликої роботи. Мадигана і Елвуд підкреслюють важливе значення таких якостей,як допитливість і завзятість. Вони описують, як швейцарськийвинахідник Жорж де Местраль придумав застібку-"липучку". Одного разу на полюваннідо його одязі і вовни собаки пристали головки реп'яха. Намагаючись віддертиїх від одягу, де Местрель зацікавився, чому вони так міцно прилипаютьдо тканини. Він розглянув реп'яхи під мікроскопом і виявив, що на кожнійголівці є сотні маленьких гачки. Багато років він наполегливо намагавсязнайти спосіб кріплення подібних гачки до стрічки з тканини. Врешті-решт,у нього вийшла "липучка".

У інших творчих особистостей процес творчості відбувається приблизно такж. Бетховен проводив довгі години за твором музики, потім рвавсписані аркуші і переписував їх заново.

Розвиток творчого мислення.

Як навчитися мислити більш творчо? У відповідь на це питання можназапропонувати цілий ряд рекомендацій. Багато психологів радять записувати всеякі спадають на думку ідеї, як хороші, так і погані. Якщо ви будетенамагатися висувати тільки хороші ідеї, це може призвести, з одногобоку, до "погіршення" потенційно плідних думок, а з іншого - допостійного відчуття незадоволеності.

Коли ви займаєтесь творчою працею, не варто вправлятися врозвитку критичного мислення (оцінка висловлених суджень і створенняобгрунтованого висновку). Дайте собі більше часу на роздуми.

Деякі психологи радять розіграти вирішувану завдання в осіб чинамалювати її схему, щоб створити про неї більш наочне уявлення. Вонирекомендують розмовляти вголос із самим собою і, розігруючи завдання в особах,проходити через всі її рішення. Завжди корисно йти по стопах відомихтворчо мислячих людей і проявляти завзятість. Кілька порад зрозвитку креативності:

. Свідомо докладайте зусилля до того, щоб проявляти оригінальність і висувати нові ідеї.

. Не турбуйтеся про те, що про вас подумають люди.

. Намагайтеся мислити широко, при цьому, не звертаючи уваги на заборони, що накладаються культурними традиціями.

. Якщо ви помилилися при першій спробі, розгляньте інші варіанти і спробуйте знайти нові шляхи.

. Будьте завжди відкриті для дискусії і перевіряйте свої припущення.

. Шукайте пояснення дивних і незрозумілих речей.

. Долаєте функціональну фіксованість і шукайте незвичайні способи застосування звичайних речей.

. Відмовтеся від звичних методів діяльності і спробуйте знайти нові підходи.

. Щоб видати "на-гора" як можна більше ідей, використовуйте метод мозкового штурму.

. При оцінці ідей намагайтеся бути об'єктивним. Уявіть, що вони належать не вам, а іншій людині.

Змістовий модуль 2

Професійна комунікація