4.Види рим і принципи їх аналізу. Способи римування

Рима (гр. rhythmos — мірність, сумірність, узгодженість) —, — це співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

Закінчення віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу, називаєтья клаузулою Таким чином, співзвучні клаузули утворюють риму. При цьому слід мати на увазі, що рима — явище звукове, а не графічне: в ній збігаються звуки, а не букви.

Функції рими:

підсилює зміст, емоційне звучання вірша, який посилює музикальність віршованої мови, бо за допомогою рим віршові рядки об’єднуються у строфи.

В. Маяковський писав: «Рима вертає вас до попереднього рядка, примушує згадати його, змушує всі рядки, що оформляють одну думку, триматися купи.

ВИДИ РИМ

За частинами мови

нрама-тична-неграма-тична

точна-неточна

чоловіча(окситонічна)-жіноча(парокситонічна)

дієслі-вна-прислів-никова

дакти-лічна-гіпердак-тилічна

Д. Павличко зауважив, що «буденне» і «сіре» слово, як тільки воно стає римою, перетворюється на очах, ніби в ньому оживає молодий голос, душа його оновлюється й розквітає.

Походження термінів «чоловіча» і «жіноча» рима пов’язане з французькими прикметникам, що в чоловічому роді мають наголос на останньому складі (vif — живий), а в жіночому наголос падає на передостанній склад (vive — жива), бо «е» на кінці глухе.

Окситонною (чоловічою) називається така рима, в якій наголос на останньому складі (чужинí — менí); ця рима має сильне звучання. З особливою силою і експресією звучать чоловічі рими у Бажана:

Козак на північ прудко мчить,

Парокситонною (жіночою) називається така рима, в якій наголос на передостанньом складі (бýду — забýде). Жіноча рима надає закінченню рядків м’якого звучання. Вірші з жіночими римами, не маючи наголосів на кінцях рядків, можуть завдяки цьому набувати певної співучості.

Дактилічною називається така рима, в якій наголос падає на третій від кінця склад (вíченьки — нíченьки). Дактилічна рима надає віршеві ще повільнішого характеру, ще в більшій мірі відчувається співучість вірша.

Гіпердактилічною називається така рима, в якій наголос падає на четвертий або п’ятий від кінця склад (кíшечкою — усмíшечкою).

Точною- називається така рима, коли збігаються усі звуки після останнього наголошеного звука в римованих словах: несíть — ідíть,

Неточною- (приблизною) називається така рима, в якій римовані звуки фонетично не збігаються, а тільки подібні приголосні, а навіть інші голосні, від наголошеного голосного звука:

прості — це такі рими, які складаються з двох слів: рýки — крýки;

складні — це такі рими, які виникають із взаємодії двох-трьох слів:-сонце — сон це; колисці — колись ці;

IV. Способи римування

cуміжне –ааbb четвертне аааа перехреснеаbаb потрійне ааа кільцеве аbbа Окремі рядки у віршах можуть не римуватися з жодним іншим рядком- холостими.