54 Практичне використання промислових вод,його перспективи.

Практичне значення промислових вод дуже велике. Відомо, що вироб­ництво йоду в усьому світі організовано в основному (80-85 %) за раху­нок промислових вод. Найбільшими ресурсами йоду володіє Японія, яка і є головним виробником цього компоненту.

Більша частина брому, що споживається (90-95 %), теж добувається з промислових вод. Провідним виробником бору є США, на частку яких при­падає більше половини його виробництва.

20-30 % бору, що споживається людством, добувається з гідротерм і підземних розсолів у Туреччині, США, Аргентині, Чилі, Перу та КНР.

Видобуток літію з гідромінеральмої сировини становить близько 50 % загального видобутку, видобуток кухонної солі - 54 %, магнію - 25 %, ка­лійних солей - 5—10 %, хлориду кальцію - 20-25 %, соди - 5-10 %.

Є дані про попутний видобуток ртуті з нафтових вод одного з родовищ у Каліфорнії. Цезій і рубідій добуваються з мінералізованих вод КНР, Япо­нії, Новій Зеландії та Італії.

Потенційним джерелом деяких корисних компонентів є природні розсоли міжконтинентальних рифтових зон. Так, наприклад, у донних котловинах і жо­лобах, розташованих уздовж рифту в осьовій частині Червоного моря, на гли­бині до 2 км виявлено 18 локальних басейнів мінералізованих гарячих розсо­лів у відкпадах мулів. Потужність донних відкладів у котловинах коливається від 10 до ЗО м. Розсоли збагачено Си, 2л, Ад, Аи, Ре, Мп, РЬ, Ссі, Ва, Нд.

Підземні розсоли є перспективними на видобуток вольфраму, герма­нію, фтору, миш'яку, сірки, міді, заліза.

Підземні промислові води успішно використовуються в сільському гос­подарстві як добриво. Так, в Італії (Апулія, Сицилія) зрошення відбуваєть­ся мінералізованими підземними водами, що видобувається з глибини 100-150 м і що містять у собі необхідні для даних ґрунтів і рослин поживні речовини. Встановлено, що врожаї при цьому вище, ніж при зрошенні прі­сною водою, рослини краще переносять засуху, менше ушкоджуються па­разитичними організмами. У США на півдні штату Нью-Мексико, в умовах напівпустелі виявилася можливість створення рослинного шару на пісках при зрошенні їх мінералізованою водою з концентрацією солей 16г/дм³, якщо ґрунт добре дренований і забезпечується його промивка.

55 Що таке геотермічний градієнт і геотермічна ступінь?

56 У межах яких тектонічних структур пошуки термальних вод вважаються безперспективними?

Термальні води утворюються у внутрішній геотермальній зоні земної кори, де температура підвищується з глибиною. Підземні води, які цирку­люють у цій зоні, набувають температуру гірських порід. Термальні води можна зустріти в будь-якій точці Земної кулі, якщо пробурити сверд­ловину до глибин, де гірські породи мають підвищену температуру.

У межах платформ розташовані великі артезіанські басейни термальних вод, складчасті області характеризуються лінійно витягнутими зонами тектоні­чних порушень і розломів, в які розвантажуються глибинні термальні води. Практичне значення мають тільки такі термальні води, які або виходять на_ поверхню, або залягають на невеликій глибині. Саме тому території кристалічних виступів древніх фундаментів платформ (Український, Бал­тійський, Алданський та інші щити), де геотермальний ступінь перевищує 100-150 м, вважаються безперспективними щодо розшуків термальних вод (вони залягають дуже глибоко).

57 Якими можуть бути хімічний склад та мінералізація термальних вод?

58 Практичне використання термальних вод.

Значення термальних підземних вод дуже велике. Використовуються вони з давніх часів. Древні римляни використовували термальні води для отеплення суспільних лазень - "терм" .Тепер термальні води використовуються для бальнеологічних цілей, теплофікації селищ та міст, промислових та сільськогосподарських об'єктів, для енергетичних цілей.

59Які геолого-гідрогеологічні умови необхідні для дії гейзерів?

За Т.І. Устиновою, для нормальної дії гейзерів необхідні дві умови: можли­вість виходу на поверхню перегрітої підземної води та наявність води з більш низькою температурою, яка проникає в канал із боків і припиняє на деякий час кипіння перегрітої води.

60 Стадії функціонування гейзерів?

Т.І. Устинова виділяє чотири стадії гейзерного процесу

а) наповнення - коли після виверження верхня частина каналу та ба­сейн стає осушеним, а з гірських порід у канал просочується холодна вода і змішується з гарячою, яка надходить із глибини; б) виливання - коли піс­ля заповнення каналу та басейну доверху вода починає виливатися через краї з поступовим наростанням витрати; в) виверження - коли в нижній частині каналу гаряча вода знаходиться під тиском стовпа води і тому не кипить навіть за температури, що перевищує 100 °С; у міру накопичення теплової енергії з перегрітої води виділяються бульбашки пари, які вишто­вхують частину води з каналу; це призводить до зниження протитиску зве­рху і вода миттєво закіпає, переходячи в пару, і виривається на поверхню у вигляді води та пари з колосальною силою; г) паровиділення - коли во­да, яка знаходиться в каналі, викинута, а з глибини піднімається перегріта вода, яка кипить з виділенням пари на поверхню.