Питання № 2. Види та методи соціологічних досліджень.

Види:

1)Теоретичні – узагальнення накопиченого матеріалу;

- емпіричні – накопичення конкретного фактичного матеріалу та його первісне узагальнення.

2) Разові та повторні (по часовій, частотній ознаці):

- повторні – виявляють зміни предмета у динаміці його розвитку

- панельні – дослідження тенденцій розвитку через певний інтервал.

3) По пізнавальним цілям та завданням, глибині знання:

- розвідкові (пілотажні, зондажні) – попереднє обстеження невеликої сукупності об’єктів , для отримання додаткової інформації, експрес-опитування;

- описові – цілісне уявлення про структуру та зв’язки об’єктів, співставлення характеристик;

- аналітичні – встановлення глибинних взаємозв’язків, причин, факторів розвитку об’єкта.

Наприклад, розвідкові дослідження може встановити факт взаємозв’язку між задоволенням курсантів своїм матеріальним станом та їхнім відношенням до занять. Але лише аналітичне може виявити міру значимості факту задоволення матеріальним станом відносно інших факторів, дати відповідь, чи є такий факт вирішальним?

4) По цілевій спрямованості – фундаментальні та прикладні.

5) По умовам проведення: польові (у природних умовах), лабораторні (штучні умови).

6) По масштабам: локальні, регіональні, галузеві, загальнодержавні, міжнародні.

Методи: опитування, спостереження, аналіз документів.

1) Опитування – найбільш розповсюджений метод збирання інформації. За його допомогою збирається майже 90% усіх соціологічних даних.

Має 2 види: анкетування та інтерв’ювання .

- При анкетуванні респондент сам заповнює письмовий бланк з запитанням. Може бути очним чи заочним (поштове опитування через газету, журнал і т. ін.).

- Інтерв’ювання передбачає особисте спілкування з респондентом, коли інтерв’юер сам задає питання та фіксує відповіді. Може бути прямим чи непрямим.

2) Опитування може бути масовим і спеціалізованим (експертне).

Соціологічне спостереження – цілеспрямоване і систематизоване сприйняття будь-якого явища чи його якостей, особливості яких фіксуються дослідником.

Форми фіксації результатів спостереження можуть бути різними: записи, фотографії, відеозаписи. Спостереження дає можливість фіксувати не лише хід подій, але й ті фактори, що його супроводжують – характер поведінки, жести, міміку, емоції і т.ін. Наприклад: будучи співробітником Гарвардського університету, соціолог Уайт поселився на з роки у хрущобах одного із американських міст, щоб вивчити образ життя італійських емігрантів в умовах Америки. Він представлявся студентом-істориком, що вивчає історію виникнення цього району.

3)Аналіз документів.

Джерелом соціологічної інформації виступають текстові повідомлення, насамперед документи – протоколи, доповіді, резолюції, рішення, публікації, листи і т.ін. Цей метод дозволяє отримати інформацію про події, які вже відбулися і спостереження яких неможливе. Видом цього методу виступає контент-аналіз - кількісний аналіз показників. Наприклад, „ як часто певна проблема зустрічається на сторінках газет?”. Або „ як часто ім’я того чи іншого політичного діяча звучить у публікаціях чи ЗМІ?”.