Тема 1: Сутність, принципи і роль соц страху

ЗОДСС – система прав, обов»язків і гарантій, яка передбачає надання соц. Захисту, що включає матер. Забезпечення за рахунок страх. Внесків у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, у старості.

Соц. Страх. – це важлива складова соц. Захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соц.-економ. Розвиток держави.

Конституція покладає на державу обов»язок створення необхідних умов для реалізації соц. захисту, який визначається як державна підтримка найбільш вразливих верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного рівня життя; як комплекс законодавчо закріплених гарантій, що протидіють дестабілізаційним факторам (інфляції, безробіття, економ. криза).

Сучасна модель соц. захисту населення склад. З:

• Держ. Соц. допомога

• Держ. Соц. гарантії і пільги

• Держ. Соц. послуги

• Держ. Соц страхування (приватне страхування, яке здійсн на приватних засадах страх компаній і недерж пенс фондами, однораз щомісячні виплати, житлові субсидії)

Складові соц захисту:

1. соц забезпечення – надання певним категоріям громадян (малозабезпеченим сім»ям, багатодітним) соц виплат за рах коштів бюджету

2. соц допомога – фінансування за рахунок податків та інших надходжень до бюджету. Види соц допомоги: медичне обслуговування, допомога по інвалідності і пологах, допомога при втраті годувальника, при безробітті, у старості, при нещасному випадку на виробництві

3. соц страхування – грошові виплати – компенсації витрат на лікування, профілактика

4. прожитковий мінімум – вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини

5. держ соц стандарти встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами, на базі яких визначаються рівні основних держ соц гарантій

6. держ соц гарантії – встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами мінімальний розмар оплати праці

7. соц норми і нормативи – показники необхідного споживання продуктів харчування

До основних категорій страхування відносяться:

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких громадяни та/або члени їх сімей можуть втратити тимчасово або назавжди засоби до існування і потребують матеріальної підтримки або СП за загально-обов'язковим державним СС.

Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання МЗ або СП, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного СС.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному СС та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством.

Об'єктом загальнообов'язкового державного СС є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання МЗ і СП.

Види страх випадків: тимчасова непрацездатність, вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною, інвалідність, хвороба, досягнення пенсійного віку, смерть годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві, проф. захворювання.

Розбіжності між соц і комерц страхув:

Соц – виключно в обв»язковій формі; комерц – базується на добровільних засадах

Соц – покриває соц ризики; комерц – соц і приватні ризики

Соц – обв»язкові страх внески;

Соц – відкрита система, в якій сьогоднішні страхувальники фінансують щомісячними внесками соц захист минулих страхувальників, а прийдешні страхувальники фінансуватимуть соц захист сьогоднішніх страхувальників; комерц – закрита система

Соц – не комерц основа; комерц – вид підпр діяльності

Характерною рисою як соц так і комерц є надання допомоги із страх фонду створеного за рахунок попередніх внесків страхувальників. Соц страх, як і комерц базується на принципі солідарності, відповідно до якого здійснюється перерозподіл коштів між окремими учасниками страх фондів.

Необхідність соц страх:

— наявністю громадян, котрі не беруть участі у суспільно ко­рисній праці, а тому не можуть утримувати себе за рахунок заробітної плати;

— наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають мож­ливості її реалізувати.

Суб’єктами ЗОДСС є:

Застраховані особи – застраховані особи, на користь яких здійснюється ЗОДСС, а в окремих випадках і члени їх сімей. Коло застрах осіб визначається законодавством. Соц страхув підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору на підпр, організаціях незалежно від форми власності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно, а також суб»єкти підпр діяльності; громадяни України, які працюють закордоном та незастраховані в системі соц страхув країни, в якій вони перебувають, за умови сплати страх внеску.

Страхувальники – роботодавці – власники підприємств, організацій, незалежно від форми власності, за умови, якщо вони використовують найману працю.

Страховиками є цільові фонди.

Принципи ЗОДСС:

1)принцип законності - законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, суть якого полягає в тому, що всі органи управління, всі посадові особи зобов»язані виконувати свої повноваження відповідно до закону;

2) обов'язковості - обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;

3)надання права отримання виплат за ЗОДСС особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

4)обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування;

5)солідарності та субсидування – перерозподіл коштів між окремими учасниками страх фондів. Розподіл відбув у формі руху грош коштів між окремими держ соц фондами;

6)державних гарантій - реалізація застрахованими громадянами своїх прав;

7)забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум;

8)цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

9)паритетності - паритетність представників усіх суб'єктів ЗОДСС в управлінні ЗОДСС.

Функції соціального страхування.

1)фінансова 2)розподільна(суб’єкти розподілу-держава,підприємства, організації, фізичні особи) 3)контрольна (забезпечується у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів) 4)формування грошових фондів, за рахунок яких покриваються витрати пов’язані з утриманням непрацездатних осіб та осіб, які не беруть участі у соціальному процесі або трудових відносинах 5)забезпечення чисельності та структури трудових ресурсів 6)скорочення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих осіб 7)сприяння вирівнювання життєвого рівня соціальних груп населення, які не залучені до трудового процесу(непрацездатні особи, інваліди) 8)захисна-підтримка сформованого матеріального рівня застрахованих, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недопустимим 9) стабілізуюча-узгодження інтересів суб’єктів з ряду принципових для життєдіяльності робітників питання 10)перерозподільна

Види соціального страхування.

1)пенсійне страхування. Матеріальне забезпечення:-пенсії за віком;-пенсії при страті годувальника у разі смерті його на виробництві;-допомога на поховання пенсіонерам.Соціальна послуга:медичні профілактично-реабілітаційні заходи.

2)страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Матеріальне забезпечення:-допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;-відшкодування збитків заподіяних працівникові каліцтвом через виконання ним службових обов’язків;-пенсія по інвалідності , настання якої пов’язане з нещасним випадком на виробництві;-пенсія при втраті годувальника;-допомога на поховання. Соціальна послуга:-профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;-відновлення здоров’я та працездатності потерпілого.

3) страхування на випадок безробіття. Матеріальне забезпечення:-допомога по безробіттю у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;-допомога по частковому безробіттю;-матеріальна допомога на поховання.Соціальні послуги:-професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та навчальних закладах, у тому числі навчальних закладах державної служби зайнятості;-професійна орієнтація;-пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштування, шляхом надання роботодавцю дотації на створення нових робочих місць для працевлаштування безробітних, фінансування оплачуваних громадських робіт;-інформаційні та консультаційні послуги, що пов’язані з працевлаштуванням; -у разі необхідних для проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації особа направляється до закладів охорони здоров’я для проходження попереднього медичного та наркологічного догляду.

4)медичне страхування. Соціальні послуги:-діагностика та амбулаторне лікування;-надання лікувальних засобів(готових виробів медичного призначення);-профілактичні та освітні заходи;-забезпечення медичною реабілітацією осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання.

5)страхування у зв’язку з тимчасовю втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням. Матеріальне забезпечення:-допомога по тимчасовій непрацездатності;-догляд за хворою дитиною внаслідок захворювання або травми, яка не пов’язана з нещасним випадком; -по догляду за хворим членом сімї; - при тимчасовому переведенні застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижче оплачувану роботу;-допомога на поховання, крім поховання пенсіонерів, безробітних та тих хто помер від нещасного випадку на виробництві;-при карантині накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;-допомога із вагітності і пологів. Соціальні послуги: - протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;-забезпечення оздоровчих заходів, оплата путівок як дітям так і дорослим.

Страхові фонди

Страхові фонди-це організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами соціального страхування.Вони збирають та акумулюють страхові внески, здійснюють контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за ЗОДСС.

Основні завдання страхового фонду:-збір страхових внесків, -здійнення соціальних послуг, -надання матеріального забезпечення, -контроль за використанням коштів.

Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Кошти цільових фондів не включають до бюджету. Усі застраховані особи є членами страхового фонду. Страхові фонди діють на підставі статуту та не можуть займатись іншою діяльністю, крім діяльності пов’язаної із збором страхових внесків, управління страховими фондами та здійснення виплат матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Основним джерелом коштів ЗОДСС є внески роботодавців, застрахованих осіб та бюджетні кошти. Розмір внесків встановлюється за кожним видом соціального страхування один раз на рік з прийняттям бюджету та затвердженням ВРУ. Розмір страхових внесків повинен забезпечувати:-виплату матеріального забезпечення і соціальних послуг;-фінансування заходів, які спрямовані на профілактику страхових випадків;-створення резервів для забезпечення виплат та адання соціальних послуг;-покриття витрат страховика, пов’язаних із здійсненням соціального страхуання.

Страхові внески встановлюються у % для роботодавців до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, а для фізичних осіб – до сум оподатковуваного доходу.

Становлення і розвиток соціального страхування

Перші елементи соціального страхування спостерігалися на початку існування суспільства. У Стародавньому Римі різні організації, корпорації, колегії об’єднували своїх членів на основі професійних, матеріальних і особистих інтересів (підтримка у разі страти працездатності, забезпечення поховання).У 18ст. вперше виникли організаційні засади соціального страхування в м.Дубровик на Балканах, де була визначена програма страхування здоровя з відповідними внесками застрахованих осіб.

Основи прогресивного соціального законодавства були закладені рейхсканцлером Німеччини Отто фон Бісмарком у 1883-1889рр. Він вперше у світі в законодавчому порядку запровадив систему соціального страхування, яка ґрунтувалась на принципах обов’язковості соціального страхування – надавався тим найманим працівникам, зарплата яких була меншою за визначену мінімальну суму. Система Бісмарка ґрунтувалась на таких принципах:забезпечення засноване виключно на праці, а тому обмежене лише особами, які зуміли завоювати це право своєю працею;обов’язкове забезпечення існує лише для тих найманих працівників, заробітна плата яких є нижчою за визначену мінімальну суму, тобто для тих, хто не може користуватися індивідуальним страхуванням;забезпечення побудовано на методології страхування, що встановлює паритетне співвідношення між внесками найманих працівників та працедавців, а також між виплатами та внесками; забезпеченням управляють самі працедавці та наймані працівники;обов’язковість соціального страхування.

У багатьох європейських країнах на початку 20ст. були прийняті закони про страхування працюючих на випадок хвороби, інвалідності, старості, безробіття. Страхові фонди формувалися за рахунок внесків робітників, підприємців, власників фабрик чи мануфактур, субсидій та дотацій держави. У 1942 лордом Великої Британії Вільямом Беверіджем були запропоновані нові підходи до політики соціального забезпечення – приватний принцип, універсальність(всі випадки ризику і все населення), єдиний внесок(однаковий характер системи), інтеграція різних форм забезпечення(страхування, соціальної допомоги, ощадних кас).

У 1977 – прийнята конституція СРСР, яка закріпила в країні дію соціального забезпечення.

Система соціального страхування України пройшла в своєму розвитку такі етапи: 1)1998-пийняття ЗУ «Про основи законодавства України про ЗОДСС» 2)1999-2000 ВРУ прийняла закони від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, тимчасова втрата працездатності. 3)2001-прийнятий ЗУ»На випадок безробіття» 4)2002-до сьогодні удосконалення системи.

Підстави припинення виплат і надання соціальних послуг ЗОДСС.

Виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено:

а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність;

в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи;

г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування;

д) в інших випадках, передбачених законами.