Контрольні запитання

1. Види бурового інструменту.

2. Склад колонкового набору.

3. Призначення колонкової труби.

4. Типи коронок. Їх маркування.

5. Типи доліт.

6. Маркування шарошкових доліт. Розшифрувати долото ІІІ215,9МСЗ-ГНУ.

7. Призначення бурильної колони. Розшифрувати колону ЛБТН-42.

8. Типи з'єднань бурильних труб. Сфера їх використання.

9. Визначення діаметру бурильних і обважених бурильних труб.

Рекомендована література

1. Буровой инструмент для геологоразведочных скважин: Справочник / Н.И.Корнилов, Н.Н.Бухарев, А.Т.Киселев и др. Под ред. Н.И.Корнилова. – М.: Недра, 1990. – 395 с.

2. Воздвиженский Б.И., Голубинцев О.Н., Новожилов А.А. Разведочное бурение. – М.: Недра, 1979. – 290 с.

3. Справочник инженера по бурению геологоразведочных скважин. В 2-х томах / Под общей редакцией проф. Козловского Е.А. – М.: Недра, 1984. Т. 1 – 490 с.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЇ СВЕРДЛОВИНИ

Мета: отримати навички проектування конструкцій свердловин.

Загальні відомості

Проектна конструкція свердловини обов’язково розробляється на кожну свердловину чи групу свердловин. Вона є підставою для усіх інженерних розрахунків, пов’язаних з бурінням.

Під конструкцією свердловини мається на увазі схема її будови: діаметри за інтервалами глибини буріння, діаметри і довжина колон обсадних труб, глибина їхнього спуску, інтервали цементування.

Для складання проектної конструкції свердловини необхідно мати такі вихідні дані:

1) призначення і мета буріння свердловини;

2) геологічна будова даної ділянки;

3) проектна глибина свердловини, напрямок буріння свердловини;

4) необхідний кінцевий діаметр свердловини.

Призначення і мета буріння свердловини визначають вибір кінцевого діаметра і способу буріння.

Опис геологічної будови даної ділянки повинен відображати:

– літологічний склад гірських порід;

– фізико-механічні властивості гірських порід і їх категорії по буримості;

– інтервали можливих ускладнень (інтервали нестійкості стінок стовбура свердловини; зони набухання порід; наявність водоносних горизонтів або зон поглинання промивальної рідини; глибини знаходження старих підземних виробок);

– необхідний відсоток виходу керна та ін.

Проектна глибина свердловини, її азимутальний та зенітний напрям суттєво впливають на вибір конструкції свердловини. Це насамперед стосується вибору способу буріння, бурової установки, способу виконання спускно-підіймальних операцій.

Проектування конструкції ведеться знизу вгору з урахуванням глибини і кінцевого діаметра свердловини. При проектуванні конструкції свердловини необхідно прагнути до мінімальної кількості обсадних колон і кількості ступіней, і мінімального діаметра свердловини, тому що це здешевлює процес буріння.

Після вибору способу буріння проектують конструкцію свердловини у наступному порядку:

1. визначають кінцевий діаметр;

2. у залежності від гірничо-геологічних умов визначають місця переходу на більші діаметри і інтервали установки обсадних колон;

3. визначають інтервали цементування обсадних колон;

4. враховуючи довжини інтервалів буріння одним діаметром, довжини обсадних колон і інтервали цементування визначають діаметри буріння і обсадних колон.