Оборона

Оборона, як основний вид бойових дій, повинна бути стійкою, глибоко ешелонованою, круговою, протитанковою, здатною протистояти ударам усіх видів зброї в т.ч. ЗМУ, ВТЗ, активною та допускати широкий маневр силами і засобами. Вона поділяється на позиційну і рухому .

Позиційна оборона ґрунтується на подвійному утриманні відповідного району місцевості. В цьому виді оборони головний удар робиться на ефективне використання вигідних умов місцевості, вогневих засобів, та ретельне обладнання і інженерному відношенні оборонних позицій.

Рухома оборона ґрунтується на широкому використанні маневру підрозділами і вогневими засобами. Основою рухомої оборони є не надійне утримання оборонних позицій, а маневр силами і засобами для нанесення удару по противнику що наступає, шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно підготовлених рубежах. До рухомої оборони переходять такі ланки як корпус, девізія, винятково бригада – батальйон, рота, взвод, відділення ведуть позиційну оборону.

Стримуючі дії мають мету виграти час, вимотати наступаючого противника, знизити темпи його наступу, а головне виявити задум противника та напрямок його удару, та створити умови для ведення інших видів бойових дій.

Марш

Основною метою маршу є своєчасний і прихований вивід військ в назначений район у високій бойовій готовності.

В сухопутних військах бундесверу прийняті наступні маршові нормативи: по дорогах – для колісних машин удень 40-50 км/год; вночі 30-40 км/год; - для гусеничних машин і танків: удень 25-35 км/год; вночі 15-25 км/год; - для змішаних колон: вдень до 40 км/год; вночі до 30 км/год. Добовий перехід: змішаних колон до 200 км/добу; колісних колон до 300 км/добу. Дистанція між машинами 50-100 м; ротами 500-1000 м; батальйонами 3-5 км.

Батальйон виконує марш, як правило, у складі бригади і може складати маршову групу, від неї виділяється ГПЗ на відстань 3-5 км силою до роти, або посиленого взводу, а від ГПЗ виділяється головний дозор у складі до взводу (відділення) на відстані 1-3 км.

Для технічного огляду та дозаправки машин і відпочинку особового складу, через кожні 2 години руху призначаються зупинки на 20-30 хв., а привали на 3 години через кожні 7 годин руху. Дистанції на марші можуть бути: між машинами 50-100 м, ротами 500-1000 м, батальйонами 3000-5000 м.

4.2.1. Організація, озброєння, тактика дій мотопіхотного відділення

Мпвід являється першою тактичною ланкою об’єднання солдат, що входить до складу мотопіхотного взводу (мпв).

Всього у відділенні: особового складу – 10 чол., БМП (БТР) – 1 од., ПТКР «Мілан» - 1 ПУ (переносний), РПГ – 1 од., кулемет MG-3 – 1 од., автоматичні гвинтівки G-3, пістолет-кулемет MP2A1, гранати для ведення оборонного бою, наступу та боротьби з броньованими цілями (протитанкові).

Організація мотопіхотного відділення показана на рис 4.2.1.

Наступ мотопіхотного відділення

Мпвід наступає у складі взводу, наступ може вестись в пішому порядку або на бойовій машині БТР (БМП). При наступі в пішому порядку бойовий порядок відділення складається із цепу з інтервалом між солдатами 12-15 м (рис. 4.2.2). Бойова машина діє за цепом відділення, на його фланзі або безпосередньо в цепу, це залежить від обставин. Глибина бойової задачі до 200 м, тобто на глибину оборони взводу противника.

Рис. 4.2.2. Побудова бойового порядку мпвід в наступі (варіант)

Бойові можливості мпвід в наступі: фронт наступу 100-150 м знищить 5-6 чол.; БТР (БМП) – 1 од.; танків – 1 од. противника.