Застосування калоприймачів

1 Стома - штучний отвір, що створює сполучення між порожниною будь-якого по порожнистого органу людини (наприклад, шлунка, кишечника, сечового міхура, трахеї) і навколишнім середовищем. Даний отвір накладається на порожнистий орган при його непрохідності або для виключення з роботи відділів, що лежать нижче стоми. Наприклад, при обтурації гортані накладається трахеостома, при непрохідності стравоходу - гастростома, при операціях на товстому кишечнику – колостома, на тонкому кишечнику - ілеостома.

Кишкова стома призначена для відведення кишкового вмісту та газів. Її часто називають протиприродним заднім проходом, так як спорожнення кишечника здійснюється не через природний задній прохід, а через отвір, сформований на передній черевній стінці. Стома  не має замикального апарату, тому стомовані пацієнти не відчувають позивів і не можуть контролювати процес випорожнення. Стома позбавлена ​​больових і нервових закінчень, тому біль не відчувається. Виникаючі больові відчуття, печіння або свербіж можуть бути пов'язані з подразненням шкіри навколо стоми або з посиленою перистальтикою (роботою) кишечника.

       Деяким пацієнтам доводиться носити кишкову стому кілька місяців, іноді років. Але є хворі, яким судилося оправлятися через неї все життя.

Мал. Колостома

Мал. Калоприймач

Звичайно, річ далеко не приємна, але при правильному догляді, дотриманні деяких простих рекомендацій пацієнт станете повноцінним членом суспільства, зможе відвідувати театри, музеї, ходити в магазини, в гості, подорожувати. Навколишнім буде і невтямки про його проблеми.

Проблеми пацієнта з колостомою та їх вирішення

Перша і найголовніша проблема - це використання спеціального пристрою для збору калу - калоприймача. Носіння його постійно зовсім не обов'язково. При «тренуванні» кишечника дієтою можна досягти відходження калу у чітко визначені години, відомі пацієнтові. Одягати калоприймач потрібно у випадках, коли ці години збігаються з тимчасовою неможливістю хворої людини залишитися наодинці і провести відомі гігієнічні маніпуляції (подорож на літаку і т.д.). Калоприймач найкраще міняти у ванній кімнаті, але треба навчитися робити це і в туалеті, тому що це найбільш прийнятне місце поза домом. Всі необхідні для догляду за стомою предмети потрібно зберігати разом в ємності з кришкою і в готовому для використання вигляді.

Другою проблемою у хворих з колостомою є проблема газоутворення і відходження газів. Вирішення цієї проблеми теж досить просте. Необхідно дотримуватися (хоча б тимчасово) дієт, у яких вміст газоутворюючих продуктів різко знижений (наприклад, дієта / стіл № 4). Можна використовувати активоване вугілля.

Третя проблема - рідкий, частий стілець. Частіше виникає у хворих у ранньому терміні після операції. З плином часу, відновленням перистальтики, зміни якості харчування - стілець нормалізується. Можна порадити тимчасове використання сухоїдіння (з обмеженням рідини і жирів). Можливе призначення лікарем медикаментів, наприклад, лоперамід (Імодіум).

      Четверта проблема - запах. Вона вирішується сама собою, якщо калоприймач герметичний, а пацієнт харчується продуктами, які не викликають бродіння та гниття. Можливе використання дезодорантів.

При ілеостомі спорожнення кишечника відбувається дуже часто, майже постійно, стілець рідкий і їдкий. Частою проблемою при ілеостомі є пронос, який може привести до зневоднення і втрати електролітів, мінеральних речовин і вітамінів. Тому, у такому випадку, дуже важливо споживати багато рідини.

    

Застосування калоприймача

Оснащення

Калоприймач (відповідного типу і розміру); Додаткові матеріали, якими користується пацієнт (наприклад, паста Стомадгезів, епілятор, фен, дезодорант і т. п.); Паперові рушники та серветки, м'яка губка, мило, ножиці, пластирі; Паперовий мішок, пластиковий пакет або газета (для використаного калоприймача); Невеликі ножиці (переважно з одним заокругленим та іншим гострим кінцями); Запасний затискач (для кало приймачів, які дренуються);