Тема 1: проблеми кваліфікації господарських злочинів (2 години) план

1. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Загальна характеристика проблем кваліфікації господарських злочинів

   1. Проблеми характеристики поняття службової особи як спеціального суб'єкта окремих злочинів у сфері

   2. Проблеми впливу помилки на кримінальну відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності

   3. Щодо особливостей суб'єктивної сторони окремих злочинів у сфері господарської діяльності

Література

1. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.)/ За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

2. Полный курс уголовного права: В 5 т./ Под ред. докт. юрид. наук, проф., заслуженного деятеля науки РФ А.И. Коробеева. Т.І: Преступление и наказание. – СПб.: Издательство Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. – 1133 с.

3. Комарницкий М. В. Обоснованность уголовно-правового запрета на совершение нарушений порядка валютного регулирования/ М. В. Комарницкий // Вісник Луганського державного университету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – Випуск № 4. – 2010. – С. 138-143.

4. Воробей П. А., Тихонова О.О. Незаконне використання комерційної і банківської таємниці / П.А. Воробей., О.О. Тихонова // Вісник Луганського державного университету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – Випуск № 4. – 2010. – С.179-181.

5. Кравчук С. Прийняття і реалізація Концепції боротьби зі злочинністю у сфері економіки – шлях до припинення економічної злочинності. / С. Кравчук. // Право України. – 2010 - №7. – С. 151-156.

6. Пивоваров В. Актуальні питання запобігання злочинам у сфері фінансового обігу. / В. Пивоваров // Право України. – 2010 - №5. – С. 129-137.

7. Швець А. Майно як предмет злочинів проти власності/ А. Швець// Підприємництво, господарство, право. – 2010. - № 10. – С. 76 – 78.

8. Прохніцький О. Конфедеційна інформація як предмет злочину / О. Прохніцький.// Підприємництво, господарство, право. – 2010. - № 10. – С. 78 – 82.

1. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.

Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.

Безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об'єкту. Так, наприклад, безпосереднім об'єктом такого злочину, як випуск або реалізація недоброякісної продукції, є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції, а додатковим можуть виступати життя та здоров'я споживача.

З об'єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, контрабанда тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо).

Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Так, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту чи збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій, а не з моменту настання негативних наслідків внаслідок цих дій.

Серед злочинів у сфері господарської діяльності є злочини з так званим матеріальним складом, тобто такі, для об'єктивної сторони яких необхідно встановити не тільки суспільно небезпечне діяння, а й настання шкідливих наслідків, це, наприклад, приховування стійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства.

Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов'язує з розміром предмета злочину. Так, відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає тільки тоді, коли предметом цього злочину були бюджетні кошти у великих розмірах. Контрабанда товарів є кримінально караною лише у разі вчинення її у великих розмірах, якщо їх вартість у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (див. примітку до ст. 201 КК).

Більшість диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, є бланкетними, тому встановлення ознак об'єктивної сторони цих злочинів передбачає звернення до низки законодавчих та інших нормативних актів інших галузей права - наприклад, підприємницького, банківського, митного, податкового, валютного тощо.

Суб'єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети. Так, відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає тільки тоді, коли це діяння вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, утворять злочин за наявності спеціальної мети - розголошення чи іншого використання таких відомостей.

Суб'єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. На підставі прямої вказівки закону суб'єкт деяких злочинів носить статус спеціального (службова особа, платник податків, засновник, власник суб'єкта господарської діяльності та інші).

З'ясування зазначених об'єктивних та суб'єктивних ознак дозволяє сформулювати поняття злочинів у сфері господарської діяльності. Це умисне діяння (дія або бездіяльність) у сфері господарської діяльності, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, робіт і послуг.

Залежно від безпосереднього об'єкта посягання, злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, можуть бути таких видів:

1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 199, 200, 201, 210, 211, 212, 213 і 216).

2. Злочини у сфері банкрутства (статті 219).

3. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 222-1, 223-1, 223-2, 224).

4. Злочини у сфері обслуговування споживачів (стаття 227).

5. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (статті 233).

6. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів (статті 203-1, 203-2, 205, 206, 209, 213, 214, 228, 229, 230, 231 і 232).

У кримінально-правовій літературі справедливо вказується, що назва Розділу VII не відображає сутності суспільних відносин, які захищаються зазначеними нормами КК. У сфері господарської діяльності можна вчинити розкрадання, службовий злочин тощо.

У назвах більшості розділів Особливої частини Кодексу зафіксований об’єкт злочинної діяльності, а не сфера цієї діяльності: “Злочини проти ...”. Тому не можна погодитися з пропозицією А.П. Закалюка називати ці злочини як злочини у сфері економічної діяльності. В обґрунтування своєї думки він зазначає, що “загальною та більш адекватною для визначення злочинності, яка нас цікавить, є, насамперед, ознака місця її вчинення” [4], але ознака місця вчинення злочину не входить до характеристики об’єкту злочинного посягання.

В.Я. Тацій родовим об’єктом господарських злочинів визначає систему господарства [5]. В.О. Навроцький вважає, що ним є система господарювання України [6] О.І. Перепелиця розуміє під родовим об’єктом цих злочинів систему суспільних відносин, що складаються у сфері економічної діяльності суспільства [7]. А.В. Савченко, В.В. Кузнецов, О.Ф. Штанько вважають, що родовим об’єктом розглядуваної категорії злочинів є сфера господарської діяльності, тобто врегульовані державою відносини між членами суспільства щодо виробництва та реалізації товарів, продукції різного призначення, виконання робіт і надання послуг, які складають систему господарювання [8].

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (далі - ГК) розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. З ГК) [9].

Отже, система що охороняється державою суспільних відносин, що складаються у сфері економічної діяльності в суспільстві, орієнтованому на розвиток ринкової економіки України, і становлять об’єкт кримінально- правового захисту розглядуваної групи злочинів. Інакше кажучи, таким об’єктом є встановлений порядок здійснення підприємницької та іншої економічної діяльності з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Держава передбачає в регулятивних законах гарантії свободи такої діяльності, порядок цієї діяльності і за допомогою кримінально-правових норм прагне забезпечити їх виконання.

Деякі злочини, що посягають на суспільні відносини, які складаються у сфері господарської діяльності, мають свій предмет, яким можуть бути:

1. підроблені національна та іноземна валюта, державні цінні папери, білети державної лотереї (ст. 199);

2. документи на переказ грошових коштів, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків (ст. 200);

3. товари (ст. 201);

4. диски для лазерних систем зчитування, матриці, обладнання та сировина для їх виробництва (ст. 203-1);

5. алкогольні напої, тютюнові вироби, інші підакцизні товари (ст. 204);

6. бюджетні кошти (ст. 210);

7. абсолютна сума грошових коштів, які відповідно до податкового законодавства мають бути сплаченими платниками податків до бюджетів і фондів з існуючих об’єктів оподаткування [10] (ст. 212);