43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)

Після Вестфальського миру австр Габсбурги володіли ексгерцогством Австрією, Штірією, Тіролем, Чехією, Моравією, Словаччиною, Хорватією, і пн.-зх Угорщиною. Мон Габсб – абсолютистська багатонаціональна держ. Панівне стан – австрійці, решта нар – нац. гніт. Вел вплив – католицька церква. Тіроль і Угорщина були найбільш економ відсталими. Найвищим р-нем р-ку відзначалась Австрія і Чехія.

В Австрії розвивалось цехове ремесло і виникали мануфактури. У Відні наприк 17 ст налічувалося понад 100 тис. мешканців. Уряд провадив політику меркантилізму – заохочував заснування торговельних кампаній і мануфактур, які виробляли зброю та спорядження для війська, полотно, предмети розкоші. Суворо заборонялося вивозити за кордон монети і дорогоцінні метали, обмежувався ввіз іноземних товарів. У Чехії було багато централізованих і розпорошених мануфактур, які виробляли зброю, полотняні і вовняні тканини, скляні вироби.

Крім особисто вільних городян Тіролю, сільське населення всієї монархії було обтяжене феод повинностями. Аграрні відносини були дуже різноманітні. У багатьох місцях селянин і його нащадки вваж живою власністю маєтку і не могли покинути місця без дозволу поміщика. Кріпаків не можна було тпродавати окремо від землі. За феод звичаями, за селянином зберігалося право спадкоємного користування землею, поки він відбував повинності. Але в районах, де продаж зерна був прибутковою справою, поміщики зганяли селян із наділів і розширювали панське заорювання. Селяни відбували панщину, платили поміщикові різні натур повинності, грошовий чинш, викон повинність на користь церкви і виплачували податки державі.

У Чехії нім та чес поміщики↑панщину до 3-4 і б-ше днів на тиждень. Дуже розоряв селян обов’язок корист поміщицьким млином, кузнею, пекарнею та ін. т з баналітети. У 1679 – 80 рр – в Пн Чехії повст, створ партизанські загони.

Габсбургська монархія була однією з найсильніших держ Європи. Централізація влади в її володіннях досягла значних успіхів, але в провінціях збереглись ще поряд із губернаторамистаново-представницькі збори(чини) з місцевої знаті, дух-ва та виборних від найбільших міст. Габсбурги використ ці провінційні чини, позбавлені політ влади, для провелення щораз нових оподаткувань, бо держава терміново потребувала грошей для покриття витрат на управління і війни.

44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).

Угорщина мала окремий статус. Угорська корона або Корона Святого Ішмена дісталась Габсбургам в 1566р за шлюбною угодою. Центральна чатина країни була зайнята османами. Західні землі підійшли під владу Габсбургів.

Габсбурги не змогли ліквідувати угорську конституцію. Угорщина була виборною монархіює і стани мали право відмовитись підкорятись королю. 1662р. імператор спеціальним розпорядженням утвердив право на те, що питання його розглядали в першу чергу. Угорський сейм давав дозвіл на присутність військ. Палатин – глава, якого обирав сейм. Повинно було претендувати 4 кандидатури. 2 з них повинні бути протестантами. Угорський сейм складався з 2-ох палат Верхньої(входили світські і духовні магнати) і Нижньої(дворянство і міста). Віденська влада старалась якомога довше не скликати сейм. Часто збирались окружні або комітатські сейми. Скликання цих місцевих сеймів не залежала від волі монарха. Імператор мав право призначати по життєвого главу комітету ішпан, який повинен був організовувати вибори своєю адміністрації.

1664р – Вашварський мир за, яким результат айстро-турецької війни. Умови: частина угорських земель відійшла Туреччині. 1670р викрито змову угорський феодалів.

Імператор Леопольд І (1658-1705рр) ввів в країну наймані війська, скасував посаду палатина, запровадив губернаторство на чолі з представниками німецької династії. З 1671р. Угорщина щороку почала сплачувати контрибуцію. Почались масові переслідування протестантів. В пін-сх. Р-нах повстання очолив Імпре Текелі. За 2 р було звільнено бульшу част Угорщини. У 1681р сейм обра нового палатина Ерстехарі. Майже вс територія Угорщина була звільнена від турецького впливу після підписання 1699 р. Карловицького миру.

1703-11рр – нац..виз в угорського народу на чолі з Ракоцці ІІ. Він звільнив б-шу частину земель Угощини.