ББК87. 21я73 Н56

Нестеренко В.Г.

Н 56 Вступ до філософії: онтологія людини: Навчальний

посібник для студентів вищих учбових закладів //В.Г.Нестеренко. -К.: Абрис, 1995. - 336 с. - (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

0301020000 95

Н

ББК 87. 21я 73

Цей навчальний посібник визнано одним з кращих а поданих на конкурс, організований Міністерством освіти України та Між­народним Фондом «Відродження « в рамках Програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні». Головне завдання Програми полягає в сприянні гуманізації освіти через створення умов для розробки та впровадження нової генерації підручників і навчальних посібників, зорієнтованих на цінності вітчизняної та світової культури, що притаманні сучасним суспільствам демократичного типу.

Міжнародний Фонд «Відродження», який репрезентує всесвітню мережу фондів, засно­ваних відомим американським підприємцем та громадським діячем Джорджем Соросом, буде щиро вдячний за вшгуки, пропозиції та зауваження щодо цього видання під час його експериментальної перевірки в навчальних аудиторіях.

ІЗВИ 5-86828-034-2

© Нестеренко В.Г, 1995

© Сендзюк Є.Ф.

Обкладинка, 1995 .

© «Абрис». Комп'ютерний макет,

1995

Переднє слово

Ч и замислювалися ви над тим, що саме викладають (і відповідно вивчають) у вищій школі? Не поспішайте з відповіддю. Затримайтеся думкою на тому поширеному й звичному для вас уявленні, що в університетах, академіях, інститутах викладають І вивчають саме різні науки. Хіба ж науку математику (або фізику, теоретичну механіку, економіку, біологію тощо) вивчають студенти? Та ні. їм викладають, а вони вивчають певну систему знань, здобутих математикою (фізикою, теоретичною механікою тощо), й не всіх знань у цій галузі, а лише тих, які мають бути покладені у фундамент того чи того різновиду фахової підготовки. Найповніші підручники з математичного аналізу викладають теореми та способи їх доведення, осягнені наукою ще сто п'ятдесят - двісті років тому. Отож, слід визнати й пам'ятати, що у вищій школі викладають і вивчають не науки, а навчальні дисципліни, тобто науки, пристосовані до цілей та умов навчального процесу.

Сказане повною мірою стосується й філософії. Можливо, навіть більше, ніж інших дисциплін. Якщо при викладанні точних наук історія виникнення нових знань, увесь драматизм наукових шукань можуть бути випущеними, залишаючися бажаними, але не обов'язковими для достатнього засвоєння знань, то при викладанні філософії це неприпустимо. В точних науках безперервно йде процес ущільнення знання - згортання теорій в закони, складних доведень у прості формули, процес відкидання старих істин новими. У філософії ж процес її внутрішнього зростання йде інакше. Поява нової філософської ідеї не перекреслює значення всіх попередніх, так само як і не забезпечує цій ідеї безперечну загальнозначущість. Кожний витвір філософської думки претендує на статус культурного явища й тому заслуговує на збереження в його неповторності. Щодо цього філософія дещо подібна до мистецтва. Це додає труднощів при розробці навчального курсу з філософії.

Наведені міркування мають допомогти нам усвідомити, що філософія як така принципово не може бути цілком репрезентована в навчальному курсі, хоч би яким обсяговим та змістовим він був. Спроба ознайомити студентів з усією філософською проблематикою

веде, як показує досвід, тільки до побудови й поширення формальних схем. Таке ознайомлення з філософією є чимсь на зразок позирання на велику країну з вікна залізничного вагона. Зрозуміло, що в такий спосіб не побачиш нічого суттєвого, а тим паче нічого не зрозумієш у житті незнайомого краю. Щоб справді побачити, почути й зрозуміти незнайоме тобі життя, потрібно стати на живу землю, натрудити ноги, й хоч і не обійти навіть десятої частини того, що можна було б проїхати, але реально долучитися до того краю, сповнити серце його красою, відчути свою спорідненість з ним.

За всього бажання по першому ознайомленні не можна охопити всього проблемного поля філософії. Отож, чи не краще буде вибрати певну його ділянку й спробувати попрацювати на ній? Нехай те, що зросте, не вражатиме розмаїттям плодів. Але воно й не буде штучним, а стане справжнім мірилом наших власних зусиль. Отож, до якої філософської ниви вас запрошують?

Навчальний курс з філософії може бути побудований на грунті будь-якої з її частин - філософії природи, філософії людини, філософії науки, соціальної філософії тощо. Сьогодні ж, коли гамлетівське питання «Бути чи не бути?» з питання індивідуального буття стає питанням буття цілого людства, - сьогодні доцільно вибудувати навчальний курс з філософії навколо проблеми людського буття. Передовсім до розгляду будуть узяті людина й світ в їхньому багатовимірному відношенні, різні боки присутності людини в світі, різні форми її участі в ньому. Зважаючи на те, що проблематика, пов'язана з буттям, традиційно зветься онтологією (від давньогрецького «онтос» - суще), то запропонований тут курс можна назвати певним варіантом філософської теорії людського буття, або ж онтології людини. Й хоча зміст цього курсу надає нам можливість долучитися до головних філософських проблем, усе ж загалом це ще не більш ніж попереднє ознайомлення з такою неосяжною галуззю людської культури, якою є філософія. Й автор плекає надію, що цей вступ до філософії збудить у вас інтерес і прагнення до справді серйозного ознайомлення з нею.

Для кращого засвоєння викладеного матеріалу вам запропоновані контрольні питання, а також деякі філософські твори для поглибленого вивчення порушених проблем. Щоб легше було опрацьовувати текст, постійно звертайтеся до спеціальної літератури довідкового характеру, насамперед до таких видань:

Філософський словник.— Київ, 1973. Философский знциклопедический словарь. — М., 1983. Философская знциклопедия: В 5-ти т. — М., 1960 — 1970. Современная запаяная философия: Словарь. —М., 1991.