- •74.Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •75.Операції комерційних банків
- •63. Небанківські фінансово-кредитні установи(нфку), їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •55.Функції кредиту
- •54.Стадії та закономірності руху кредиту на мікро - і макрорівнях. Причини кредитування.
- •49.Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •45.Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •46.Трансакційний варіант кількісної теорії грошей і.Фішера
- •48.Кембриджський варіант кількісної теорії грошей.
- •53.Теорії кредиту
- •57.Економічні межі кредиту: поняття, причини та наслідки їх порушення.
- •58.Роль кредиту у ринковій економіці
- •62.Банківська система: принципи побудови та її структура
- •65.Походження, функції та операції центральних банків
- •Основні функції цб: емісійна, банку банків, органу банківського регулювання та нагляду, банкіра і фінансового агента уряду, провідника монетарної політики.
- •66.Федеральна система сша
- •67.Банк Англії
- •68.Банк Японії
- •69.Європейський центральний банк
- •72.Суть, цілі та типи грошово-кредитної політики
- •73.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •77.Становлення банківської системи України
74.Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
Комерційні банки - кред. установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рах. грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та ін. банківське обслуговування юр. і фіз. осіб.
Класифікація:
*за формою власності: унітарні (мають одного власника в особі держави чи приватної особи, їх в Укр. 2 - Ощадбанк і Ексімбанк) і колективні (частка капіталу кожного засновника обмежена - 35% статутного фонду банку).
*За організаційною формою : комерційні банки з колективною формою власності представлені на банківському ринку акціонерними товариствами відкритого i закритого типу “акціонерні банки” (84% від загальної к-ті; стійкі і надійні), та товариствами з обмеженою відповідальністю “пайові банки”(16% від загальної к-ті; банк не є власником капіталу).
*За розміром активів : малі, середні (активи понад 10млн грн.; їх найбільше) і найбільші (активи понад 1млрд грн. "Промінвестбанк").
*За філійною мережею: багатофілійні (Ощадбанк 15тис одиниць, колишній АКБ "Україна" 500 одиниць, "Аваль" 200), малофілійні, безфілійні. Більшість банків у Україні мало- і безфілійні.
*За діапазоном операцій і сектором ринку: універсальні (виконують широкий спектр операцій і надають різні послуги - їх більшість), банки з клієнтською спеціалізацією (засновники і переважні клієнти є кооперативи: Правексбанк, Олбанк, "Альянс"), банки з галузевою спеціалізацією (обсл. переважно юр. та фіз. осіб у межах певної галузі госп-ва: колишній АКБ "Україна", Промінвестбанк, "Надра") , банки з функціональною спеціалізацією (виконують вузьке коло спеціалізованих операцій - інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні банки. Укрінбанк, Ощадбанк, Ексімбанк).
75.Операції комерційних банків
Пасивні операції комерційних банків.
Пасивні операції - операції за доп. яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних, та ін активних операцій. Ресурси ком. банків - сук-ть грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Їх поділяють на власні (становлять третину усіх рес.), залучені і позичені (70%).
Власний капітал поділяється: основний (статутний, резервний фонди, нерозподілений прибуток минулих років.), додатковий (загальні резерви за активними операціями , поточні доходи).
Статутний фонд залежить від форми орг-ї банку. Резервний фонд призн. для покриття можливих збитків, сплати дивідендів; його розмір - на рівні 50% від стат. фонду, форм. за рахунок відрахувань з прибутку (не <5%). Специфічні фонди признач. для покриття збитку від активних операцій та для вирішення. та соціального розвитку банку, та формування за рах. прибутку. Прибуток є ресурсом внутрішнього походження.
Залучені: - сук-ть коштів на поточних, депозитних, та ін рахунках банківських клієнтів, громадських організацій, суспільних фондів, що розміщуються в активи з метою отрим. приб. чи забезпеченості ліквідності банку.
Залучення поділ. на депозитні (до запитання - для здійснення поточних розрахунків, є нестабільними; і строкові – кошти розміщені на певний строк не менше 1 місяця, знімаються після закінч. терміну або попереднього повідомлення банку) та не депозитні (позичені).
Формами строкових вкладів є сертифікати (депозитні: юр. особам та ощадні - фіз. особам). Недепозитні залучені кошти банку — це позики на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кред. ЦБ, операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку, позик на ринку євродоларів.
Джерелом поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит . НБУ застосовує механізм рефінансування комерційних банків через операції РЕПО(операції з цінними паперами), ломбардне кредитування, надання кредитів під заставу облігацій.
Активні операції комерційних банків.
Активні операції банків полягають у діяльності, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтримані ліквідності. Акт. опер. поділяються: кредитні та інвестиційні.
Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язаних з наданням і погашенням банк. позичок, здійснюється відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Рішення про надання кредиту приймається колегіально.
Кредити надаються в межах наявних ресурсів з урахуванням кредитоспроможності, фінансової стабільності, рентаб-ті, ліквідності позичальника. Заг. розмір кредитів не може перевищувати 8-микратного розміру власних коштів банку.
Для одерж. кредиту позичальник зверт. до банку з кредитною заявкою, що входить до складу певного пакету документів.
Кредити надаються на підставі укладеної між банком i позичальником кредитним договором. У кредитному договорі передбач.: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, процентна ставка, порядок і форма сплати процентів і основного боргу, права, зобов’язання, відповідальність сторін щодо надання і погашення кредитів тощо.
Банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких позичкових рахунків: простий (на ньому може бути тільки активне сальдо), спеціальний (застосовується в окремих випадках: при кредитув. позичальника під заставу векселів; він є формою обліку позичок до запитання), контокорентний (це активно-пасивний рах., на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом).
Основна передумова поверн. банківської позички - одержання цільових грошових надходжень, доходу, прибуток від реаліз. об’єкта, що прокредитований. У банк. практиці викор. 2 види джерел погаш. позичок - первинні і вторинні. Використовуються такі форми забезпечення позичок: застава, гарантія, перевідступлення на користь банку вимог і рахунків до третьої особи, іпотека, страхова угода (поліс).
Інвестиційні означають вкладення коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвестиційні цінні папери - боргові зобов’язання у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо.
Ф-ції банківських інвестицій полягають у створ. вторинних резервів для задовол. потреби у коштах. Здійснюючи інвест. опер., банки мають на меті: додержання безпеки грош. коштів, забезп. їх диверсифікації, доходу та ліквідності.
Виділ. 3 фактори ризику: кредитний (фінансові можливості емітента зменшуються на стільки, що він буде не в змозі виконувати свої фін. зобов’язання), фінансовий (у зв’язку з непередбаченими змінами на ринку цінних паперів привабливість деяких цінних паперів може бути частково втрачена), процентний (пов’яз. з фіксацією процента за облігаціями в момент їх випуску: чим > часу до погаш. облігацій, тим вищий ризик).
Одним з методів зменш. ризику - формув. інвестиційного портфеля за рах. багатьох видів цінних паперів, що мають різний рівень якості та різні строки погашення