Розділ: сімейне право

План:

1. Поняття сімейного права. Принципи регулювання сімейних відносин.

2. Поняття, порядок і умови укладання шлюбу. Заручини. Шлюбний договір.

3. Припинення шлюбу. Недійсність шлюбу.

4. Особисті права та обов‘язки подружжя. Майнові права і обов‘язки подружжя.

5. Особисті та майнові права і обов‘язки батьків і дітей.

6. Аліментні зобов‘язання. Усиновлення (удочеріння).

7. Опіка і піклування. Патронат над дітьми.

1. Поняття сімейного права. Принципи регулювання сімейних відносин.

Сімейне право – регулює порядок і умови укладання шлюбу, особисті і майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім’я, відносини, які виникають в зв’язку з усиновленням (удочерінням), опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.

Всі громадяни мають рівні права у сімейних відносинах. Згідно ст. 51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’. Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Не допускається будь-яке обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг при одруженні і в сімейних відносинах залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс. Він регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір‘ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання; між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами і сестрами, мачухою, вітчимом та падчерко, пасинком.; між дворічними братами і сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Сім‘я є первинним та основним осередком суспільства. Сім‘ю складають особи, які спільно проживають, пов‘язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім‘єю і тоді, коли дружина і чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім‘ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім‘ї має одинока особа. Сім’я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом.

Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім’ї. Сім’ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку. Кожна особа має право на проживання в сім’ї. Особа може бути примусово ізольована від сім’ї лише у випадках і в порядку, встановленому законом. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.

Держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років.

Сімейні права і обов’язки є такими, що тісно пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальників. Сімейна права недієздатної особи здійснює її опікун.

Основною підставою для виникнення сімейних відносин є укладання шлюбу.