- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •7. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •8. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •9. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •11.Політичний лад економічний розвиток українських земель за Литовської доби.
- •12.Кревська унія.
- •13. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •14. Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •15. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •18. Соц.-економ. Розвиток в Україні в 2-ій половині 16- поч. 17 ст. Посилення феодальної експансії Польщі.
- •19. Укр. Козацтво в 2ій половині 16 ст. У першій половині 17.Ст.
- •20.Розгортання нац.-визвольної війни в 1648-1649рр. Зборівський мир.
- •20.Утворення Укр. Гетьманської держави
- •22. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.
- •23.24.Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •25.Боротьба старшинських угруповань за владу після смерті б.Хмельницького. Гетьманування і. Виговського, ю. Хмельницького.
- •26. Україна за часів руїни.
- •27.Війна Росії з Польщею. Андрусівським договір 1667р. Територіальне розчленування України.
- •28. Відновлення козаччини на правобережній України в середині 80х рр. 17 ст. С.Палій
- •29. Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •30.П.Орлик та його конституція 1710р.
- •31. Наступ царизму на автономію України. Кінець гетьманщині та козацького устрою.
- •32. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •33. Розвиток економіки на правобережжі та західноукраїнських землях у 18 ст. Захоплення західноукраїнських земель Австрією.
- •34. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.
- •35. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •36.Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
- •37. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця ,,
- •38. Український соціально-політичний рух у другій половині 19 ст.
- •39.Проведення реформи 1861р в російській Україні, її особливості і наслідки.
- •40.Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. Та впровадження на Україні.
- •41. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •42.Активізація національно-визвольного руху в Україні на початку 20 ст.
- •43.Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •44. Україна в роки і с.В.
- •45. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •46.Зовнішня політика унр. Берестейській договір та його наслідки.
- •47. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика.
- •48. Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •49. Зх. Укр. Землі в 1918 р. Утворення зунр. Петрушевич.
- •50.Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух.
- •51. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •52.Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні.
- •53. Утворення срср. Статус України в складі Радянського союзу.
- •55. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •56.Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки.
- •57. Сталінський терор проти укр. Народу в 20-30 рр. Хх ст
- •58. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •59. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід червоної армії в західну Україну.
- •60. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •61. Український національно-визвольний рух в роки Другої світової війни. Оун і упа.
- •62. Заснування організації українських націоналістів оун. Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •63. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •64. Україна після 2 с.В Перехід до мирного будівництва.
- •65. Повоєнний сталінський режим в Україні, репресії 40-50 рр.
- •67.Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •68.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •69. Курс на перебудову: плани та реальності його здійснення в Україні.
- •70.Проголошення незалежності України. Розпад срср.
- •4.19.6. Прийняття Верховною Радою урср _Декларації про державний суверенітет України
- •71.Суперечності в політичному і соціально-економічному розвитку України в умовах незалежності.
- •72.Визнання Української держави світовим співтовариством. Міжнародне співробітництво незалежної України. Взаємодія з членами снд.
- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура
36.Відродження української національної свідомості у першій половині 19 ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство.
Поряд із усвідомленням необхідності боротьби за соціальні та економічні права на західноукраїнських землях протягом перших десятиліть XIX ст. формується національний рух. Під впливом політики «освіченого абсолютизму», нових європейських течій, політичних, соціальних і культурних змін у Галичині з'являється перше покоління будителів, яке належало до майже виключно середовища греко-католицького духовенства. Центром першої хвилі національного відродження став Перемишль, де навколо перемишльського владики - єпископа Михайла Левицького згуртувалося невелике коло представників національне свідомої інтелігенції - Шогильницький, Й.Левицький, Й.Лозинський, А.Добрянський, І.Лаврівський, І.Снігурський та ін. Вони виявляли великий інтерес до вітчизняної історії, життя народу, його мови й усної творчості, чимало зробили для піднесення українського шкільництва, вживаючи заходів щодо створення початкових шкіл для місцевого населення.
Найбільшого розмаху діяльність перемишльського гуртка набрала після призначення в 1818 р. перемишльським єпископом Івана Снігурського До 1832 р. під його покровительством відкрилось бл. 400 шкіл, У 1817-1821 рр. було видано декілька підручників. Автором більшості з них був Іван Могильницький. Він же став автором першої в Галичині «Граматики» української мови і наукового трактату «Відомість о руськім язиці». Виходять друком перші збірки народної творчості: «Пісні польські і руські люду галицького» Вацлава Залеського (1833), «Руське весілля» Йосипа Лозинського (1835). Одночасно в Галичині з'являються збірки і видання з Наддніпрянської України, перші рукописні копії «Енеїди» [.Котляревського.
Кирило-Мефодіївське братство було засновано в Києві 1846 р. Членами братства, очолюваного істориком, ад'юнкт-професором Київського університету М.Костомаровим, були полтавський учитель В.Білозерський, службовець канцелярії генерал-губернатора М.Гулак. Пізніше до них приєдналися П. Куліш і Т.Шевченко. Це був цвіт тогочасної молодої української інтелігенції. Всі вони захоплювалися ідеями свободи і демократії, всеслов'янського єднання, тому й свою таємну організацію назвали на честь великих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Принципові положення політичної програми братства були викладені у «Книзі буття українського народу» та «Статуті Кирило-Мефодіївського братства». Братчики вірили в те, що прийде час, коли «вся слов'янщина встане, і не залишиться в ній ні царя, ні пана, ні холопа». Ставилося за мету об'єднати всі слов'янські народи в одну федерацій, в якій кожний народ зберігав би свою свободу. Провідна роль відводилася Україні: Київ мав стати столицею федерації, де збирався б загальний сейм.
На поглядах членів Кирило-Мефодіївського братства дещо позначалася програма Товариства об'єднаних слов'ян. Новою тут була ідея месіанізму українського народу. М.Костомаров був переконаний в тому, що за Україною, яка повстане зі своєї могили, підуть усі слов'янські народи. Однак члени братства по-різному дивилися на засоби досягнення цієї мети. Більшість схилялася до шляху реформ і «м'яких» методів. Меншість, насамперед в особі Т.Шевченка, займала радикальні позиції. Розходилися
члени братства і стосовно того, що є першочерговим і головним. Для М.Костомарова це були єдність і братерство слов'ян. Т.Шевченко ж палко обстоював соціальне та національне звільнення українського народу.
Проіснувало братство недовго: на початку 1847 р. за доносом студента Петрова його члени були заарештовані. Найгірша доля спіткала Т.Шевченка. Його заслали до Оренбурга без права писати й малювати.
Таким чином, від Кирило-Мефодіївського братства бере початок історія нового українського політичного руху. Воно було першою в історії України нелегальною політичною організацією, що поставила за мету національне й соціальне визволення українського народу, возз'єднання його в єдиній соборній державі з одночасним створенням федерації чи, можливо, конфедерації слов'янських країн.
Вирішальну роль у завершенні процесу становлення української національної мови відіграла творчість основоположників новоукраїнськоі літератури 1.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, П.Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Шашкевича, Т.Шевченка. Зачинателем нової української літератури став (.Котляревський (1769-1838), автор «Енеїди».
Українська інтелігенція була виразником національної самосвідомості. Насамперед це Т.Шевченко, у творчості якого найяскравіше відобразилися революційно-демократичні, національно-визвольні тенденції української культури і які стали найвищим досягненням суспільно-політичної думки середини XIX ст Його «Кобзар» (1840), поема «Гайдамаки» (1841) та Інші твори стали епохальним явищем.
Суперечливість і неоднозначність духовного і літературного життя в Україні тих років можна простежити й на творчості визначного письменника, мовознавця, історика, критика і публіциста П.Куліша (1819-1897), який прагнув активізувати українське культурно-національне відродження, що знайшло своє відображення як в наукових, так і в літературних творах, серед яких особливої уваги заслуговує двотомна збірка історичних і фольклорно-етнографічних творів матеріалів «Записки о Южной Руси» та соціально-історичний роман «Чорна рада. Хроніка 1663 року