Тема 6. Методи нормування

найпоширеніших виробничих процесів

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Вважається, що ця тема є ключовою у вивченні всього курсу, бо її зміст розкриває сутність визначення норм при виконанні різноманітних виробничих процесів. Ось чому на вивчення цієї теми відводиться так багато навчального часу (12 год - лекції, 6 год - практичні заняття). Відповідних затрат часу потребує самостійна робота. Коло питань, що вивчаться, дуже широке, але його можна розділити на дві частини: теоретичну і практичну.

Теоретична частина охоплює вивчення існуючих методів установлення норм. На промислових підприємствах набули застосування два головних методи встановлення норм. Аналітичний метод, завдяки якому отримують технічно обґрунтовані норми, і сумарний метод, на основі якого встановлюють досвідно-статистичні норми. Кожний з цих методів має право на існування, хоча за поширенням сумарний метод повинен мати дуже вузьку сферу. Його застосування можна пояснити відсутністю нормативних матеріалів або неможливістю проведення хронометражних спостережень на момент визначення норм. Слід зазначити, що сумарний метод має лише одну перевагу порівняно з аналітичним методом - високу оперативність, а саме: відносно невелику трудомісткість виконання розрахунків. Сутність сумарного методу полягає у визначенні тривалості операції в цілому (загалом) без розчленування її на складові частини. Треба уважно вивчити зміст трьох різновидів сумарного методу: досвідного, порівняльного, статистичного; знати, в яких випадках застосовують ці методи, чому не можна від них відмовитись зовсім.

Найпоширенішим є аналітичний метод, на базі якого розробляють технічно обґрунтовані норми. Сама назва методу розкриває його зміст. Норму затрат праці розраховують на основі детального вивчення виробничих можливостей робочого місця, аналізу технологічного процесу, кожної операції та її елементів. При цьому визначають склад і послідовність виконання окремих елементів трудового процесу: вивчають головні фактори, які впливають на тривалість окремих елементів технологічної операції, проектують раціональні режими роботи машин і механізмів.

Треба уважно вивчити різновиди аналітичного методу: аналітично-дослідний і аналітично-розрахунковий, зрозуміти, чому і коли можна скористатись одним з них. Зате в усіх випадках застосування аналітичного методу дає змогу отримати достатньо обґрунтовані прогресивні норми, зорієнтовані на сучасну технологію, наукову організацію праці, раціональне використання робочого часу.

Другим важливим етапом є визначення окремих складових частин норми часу [1, с. 108-110].

Слід пам'ятати, що на методику встановлення норм великий вплив мають тип виробництва і характер участі робітника у виконанні робіт.

В умовах масового і великосерійного виробництва виробничі операції, як правило, поділяються на окремі переходи, а це вимагає застосування диференційованих норм, які відзначаються великою точністю. В умовах індивідуального та малосерійного виробництва вимоги до точності норм значно нижчі, тому поділ операцій недоцільний. Це дозволяє застосовувати методи укрупненого нормування.

При виконанні механізованих робіт норма часу визначається на одиницю продукції (операції) у вигляді норми штучно-калькуляційного часу, тобто суми норми штучного часу і норми підготовчо-завершального часу на одну деталь (операцію).

При виконанні автоматизованих робіт норма часу, як правило, включає час здійснення технологічного процесу і допоміжний час, який не перекривається основним технологічним часом.

При здійсненні апаратурних процесів головна увага приділяється визначенню часу зайнятості робітника виконанням допоміжних робіт щодо обслуговування апаратури. При цьому, не слід забувати, що окрім норм часу, при нормуванні апаратурних процесів здебільшого застосовують норми обслуговування.

Деякі особливості визначення норм мають місце при нормуванні багатоверстатних робіт. Розрахунок норм часу, виробітку й обслуговування здійснюється з урахуванням коригуючих коефіцієнтів (зайнятості, суміщення).

Слід мати на увазі, що головною умовою для визначення норм при виконанні різноманітних виробничих процесів є вміння практичного користування нормативними матеріалами і результатами фотохронометражних спостережень.

На стор. 114-150 [1] наведено приклади встановлення норм при виконанні найпоширеніших трудових процесів.

Найбільшу увагу під час вивчення цієї теми треба звернути на методику встановлення норм при виконанні верстатних робіт, які дуже поширені у машинобудуванні. Верстатні роботи відрізняються особливостями здійснення технологічних переходів, можливостями устаткування з точки зору їх потужності, розмірів, якості інструменту тощо.

Головним завданням при цьому є визначення основного (машинного) часу. Досягти цього можна, користуючись нормативами неповного штучного часу, нормативами режимів роботи устаткування, а в разі їх відсутності - розрахунками за відповідними для кожного виду робіт формулами машинного часу Тм, які враховують тільки конкретний вид верстатних робіт (обточування, фрезерування, свердління, стругання, шліфування тощо).

Як уже зазначалося, норма буде технічно обґрунтованою, якщо враховано оптимальні режими роботи технологічного устаткування, обрано раціональну технологію виконання робіт. Тому треба звернути особливу увагу на питання вибору оптимального режиму обробки матеріалів (режимів різання).

Оптимізація режимів різання потребує трудомістких розрахунків, при яких необхідно враховувати можливості верстата (число обертів, потужність, характеристики матеріалу, що обробляється, геометрію та стійкість інструменту). Ось чому треба уважно ознайомитись з умовами та вимогами, яким має відповідати вибір оптимального режиму різання.

Серед головних умов слід відзначити такі:

1. Кількість проходів повинна бути мінімальною, оскільки це має прямий вплив на тривалість машинного часу.

2. Припуск на обробку також має бути мінімальним з тим, щоб його можна було зняти з меншою кількістю проходів.

3. Потужність двигуна верстата має бути вище, ніж фактично можлива ефективна потужність різання, інакше процес різання не здійсниться.

Вимоги до оптимізації режиму різання такі:

1. Глибина різання має бути максимально технологічно допустимою, тобто, враховуючи можливості верстата, треба забезпечити мінімальну кількість проходів.

2. Подача різального інструменту також має бути максимально технологічно допустимою, тобто такою, що відповідає вимогам точності обробки поверхні й потужності верстата.

3. Швидкість різання обирається як максимально можлива залежно від кількості обертань і характеристики матеріалу заготовки.

4. Сили різання не повинні перевищувати зусиль, що допускаються верстатом, заготовкою, інструментом та системою кріплення.

Слід мати на увазі, що обчислення раціонального режиму різання здійснюється щодо кожного технологічного переходу, бо зміна значення будь-якого елемента режиму обробки може порушити оптимальність вибору.

Треба зазначити, що вибір оптимального режиму обробки (різання) залежить не тільки від визначення співвідношень значень глибини, подачі, швидкості. Щоб норма часу на технологічну операцію була справді обґрунтованою, недостатньо тільки обрати оптимальний режим різання, бо він визначає тривалість машинного часу, а інші складові норми часу залежать від урахування таких чинників, як партія деталей, витрати електроенергії, зношування інструменту і верстата, застосування раціональних трудових прийомів і дій, раціональне використання робочого часу протягом зміни, форми організації праці. Тоді норма буде обґрунтованою не лише технічно, а й економічно, з точки зору мінімальної собівартості в поєднанні з оптимальною трудомісткістю.

У практичній роботі нормувальник-технолог не завжди має можливість розрахувати оптимальний режим обробки через відсутність нормативів режимів роботи устаткування, невідповідність можливостей верстата щодо обрання режимів різання або брак часу. Тому найбільш ефективним є проведення розрахунків за допомогою ПЕОМ.

У навчальних завданнях для самоперевірки знань наведено приклад розрахунку оптимального режиму різання за допомогою обчислювальної техніки.

Під час вивчення особливостей нормування багатоверстатних робіт головну увагу слід приділити визначенню норми обслуговування, тобто кількості верстатів, що обслуговуються одним робітником. Така норма за своєю структурою і змістом значно відрізняється від норми оперативного часу. Але особливо важливо знати умови організації багатоверстатної роботи (коефіцієнт зайнятості робітника на одному верстаті, тривалість циклу обслуговування, кількість циклів за зміну, коефіцієнт завантаження робітника та устаткування, розстановка обладнання і маршрут багатоверстатника).

При нормуванні слюсарних і складальних робіт головну увагу приділяють визначенню норми оперативного часу та корегуючих коефіцієнтів, які враховують змінні фактори (матеріал обробки, партію деталей, кількість і структуру переходів, зручність виконання роботи тощо).

На підприємствах склалося специфічне ставлення до нормування праці допоміжних працівників. З одного боку, низький рівень механізації допоміжних робіт. З другого боку, недостатнє використання можливостей удосконалення поділу і кооперування праці, коли багато основних робітників підсвідомо виконують допоміжні функції (непродуктивну роботу). Тому склалося так, що нормуванню праці допоміжних робітників приділяють значно менше уваги, ніж робітникам основного виробництва. На стор. 133, табл. 6.2 [1] подано рекомендації щодо використання норм і нормативів для нормування праці різних категорій допоміжних робітників.

На завершення вивчення теми 6 треба ознайомитись з особливостями нормування праці службовців [1, с. 146]. Головну увагу слід приділити об'єктам нормування: нормам, що застосовуються - чинникам, які впливають на вибір методів розробки норм праці для службовців.

Практичні заняття

Вивчення матеріалів теми 6 потребує значних затрат часу як на засвоєння лекційного матеріалу, так і на підготовку і виконання практичних завдань. Усього заплановано 3 практичних заняття (6 год).

Мета: Навчитись проводити розрахунки кількості основного (машинного) часу при нормуванні головних видів верстатних робіт на основі встановлення оптимальних режимів обробки та емпіричних формул; ознайомитись з основними питаннями нормування праці багатоверстатників; навчитись визначати кількість штучного часу для різних видів слюсарних і складальних робіт.

Практичне заняття (2 год)

1. Навчитись проводити розрахунки величин основного (машинного) часу на основі встановлення оптимальних режимів обробки і емпіричних формул за допомогою ПЕОМ (індивідуальне завдання видається викладачем).

2. Розрахувати Тмаш. і Тдоп за допомогою нормативів і формул на токарну операцію.

3. Розрахувати Тмаш. і норму штучного часу на фрезерну операцію.

4. Оформити практичну роботу, зробити пояснення і захистити у викладача.

Практичне заняття (2 год)

1. Ознайомитись з методикою нормування багатоверстатних робіт (зробити короткий опис алгоритму).

2. Розрахувати норму обслуговування і виробітку:

а) для верстатів-дублерів, з однаковим операційним часом;

б) для верстатів з різним оперативним часом;

в) побудувати графіки багатоверстатної роботи в обох варіантах задач (зробити короткі пояснення).

3. Оформити результати в зошиті й захистити у викладача.

Практичне заняття (2 год)

1. Розрахувати норму часу на слюсарну операцію.

2. Розрахувати норму часу на складальну операцію.

3. Розрахувати норму обслуговування виробничого обладнання при здійсненні апаратурних процесів.

4. Розрахунок нормованого завдання і бригадної норми (дані всіх 4-х завдань видаються викладачем).

5. Оформити в зошиті для практичних занять матеріали завдань і захистити у викладача.

Термінологічний словник

Метод нормування - чітко визначений у методичному відношенні підхід до встановлення норм праці тим чи іншим способом.

Спосіб установлення норм - чітко визначена в розрахунковому плані послідовність установлення норм праці.

Досвідний спосіб - визначення норми на основі суб'єктивної оцінки нормувальника (майстра, технолога).

Порівняльний спосіб - визначення норми за аналогією, шляхом порівняння кількох визначальних параметрів з тією деталлю, на яку норма вже встановлена.

Статистичний спосіб - визначення норми на підставі статистичних звітних даних про затрати праці на конкретну операцію (деталь, виріб), що була у виробництві в минулому.

Аналітично-дослідний метод - установлення норми праці на основі дослідження масових фотохронометражних спостережень і проведення спеціальних розрахунків.

Аналітично-розрахунковий метод - основний метод установлення норм праці на основі існуючих нормативних матеріалів, що гарантує розробку технічно обґрунтованих норм праці.

Чинники, які впливають на працездатність - це перелік показників, які характеризують: фізичні зусилля, нервове напруження, темп роботи, робочу позу, монотонність праці, мікроклімат у робочому приміщенні, освітлення робочої зони тощо.

Припуск - товщина шару матеріалу, який необхідно зняти при обробці заготовки.

Подача різального інструменту - відстань переміщення інструменту відносно оброблюваної поверхні заготовок, або відповідне переміщення заготовки відносно інструменту.

Швидкість різання - інтенсивність переміщення різального інструменту відносно оброблюваної поверхні за одиницю часу.

Навчальні завдання

Практичне заняття (2 год)

Завдання 1

Визначіть основний (машинний) час та потужність різання при виконанні токарної операції (зовнішнє обточування) за такими даними:

Варіант D до обточування, мм D після обточування, мм Z, мм So, мм/об V, м/хв n, об/хв Px, кг

I 32 28 90 0,3 110 - 420

II 34 29 97 0,4 120 - 340

III 37 35 115 0,3 - 160 290

IV 42 36 200 0,5 145 - 315

V 47 41 165 0,48 132 - 340

VI 49 47 300 0,42 - 300 280

VII 52 48 290 0,6 90 - 350

VIII 58 54 240 0,3 - 280 290

Завдання 2

Визначіть основний (машинний) час при виконанні токарної операції (розточування отворів) за такими даними:

Варіант D до розточування, мм D після розточування, мм Z, мм So, мм/об V, м/хв і

I 41 45 62 0,12 115 1

II 56 62 70 0,15 180 2

III 81 85 82 0,14 132 1

IV 114 118 90 0,2 144 1

V 172 178 100 0,36 156 2

VI 191 193 84 0,42 120 1

VII 240 252 110 0,48 190 3

VIII 260 264 100 0,5 180 2

Завдання 3

Розрахуйте основний (машинний) час при виконанні фрезерування опорної площини корпусу деталі (за допомогою торцьової фрези за такими даними:

Варіант D фрези, мм Z, мм n, об/хв Sz, мм/з Z, шт. t, мм h, мм

I 200 190 315 0,05 16 1,5 3,0

II 220 200 250 0,06 18 1,6 4,8

III 240 210 400 0,07 14 1,8 3,6

IV 200 220 315 0,08 16 2,0 6,0

V 180 180 500 0,04 18 1,2 2,4

VI 220 190 250 0,05 14 1,4 2,8

VII 240 200 630 0,06 16 1,6 4,8

VIII 300 210 500 0,08 18 2,0 4,0

Завдання 4

Виконання цього завдання передбачає проведення розрахунків основного (машинного) часу на основі обчислення оптимального режиму роботи устаткування за допомогою ЕОМ.

Для цього використовують програму "Норма", в якій передбачено послідовність перебору всіх елементів режиму обробки, наведеної в [1, с. 117].

Студент отримує від викладача індивідуальне завдання (глибина, подача, довжина обробки, характеристика матеріалу), після чого ці дані вводяться до програм і машина здійснює всі необхідні розрахунки.

Програма "Норма"

5 INPUT

10 PRINT CHRO (12)

20 DATA 3.1415926

30 READ P1

40 DIM K (20, 20)

50 PRINT CHRo (12)

60 INPUT "ВВЕДИТЕ 30, L, H, D, S1:SO, L, H, D, S1

70 J = 1

80 I = 1

90 = FOR N = 9 TO 1 STEP - 5

100 FOR N = 1040 TO SO STEP - 60

110 K (I, J) = T * SO * S1 * R1 * (D * N) / 1000

120 I = I + 1

130 NEXT N

140 I = 1

150 J = J + 1

160 NEXT T

170 J = 1

180 P = 0

190 FOR I = 1 TO 17

200 FOR J = 1 TO 17

210 IF K (I, J) > 73440! JR K (I, J) < THEN 250

220 P = K (I, J)

230 10 = 1

240 JO = J

250 NEXT J

260 NEXT I

270 IO = 9 - JO * 5

280 NO = 1040 - JO * 60

290 L1 = TO

300 L2 = TO

310 X = (L + L1 + L2) * H

320 T1 = X / (NO * SO * TO)

330 PRINT CHRO (12)

340 PRINT STRINGO (8O "*")

350 PRINT "ДЛЯ ПОДАЧИ ДЛИНЫ ПРИПУСКА ДИАМЕТРА ПРОЧНОСТИ ===== Т (МАШИННО

360 PRINT " ":SO:":L:" ":L" "H" "H" "D": D:" S1 ":S1:" ":T1"

362 IF R = 1 THEN LPRINT T1:

370 END

АЛГОРИТМ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Завдання 5

Розрахуйте основний (машинний) час при виконанні фрезерувальної операції (фрезерування площини деталі) за допомогою циліндричної фрези за такими даними:

Варіант D фрези, мм Z, мм V, мм/хв h, мм t, мм Sz, мм/з Z, шт.

I 70 110 30 6 2 0,2 8

II 80 120 110 9 3 0,12 10

III 90 130 120 5 2,5 0,10 12

IV 110 140 140 4 2 0,08 14

V 100 150 110 3 1,5 0,14 8

VI 90 160 100 4 2 0,16 10

VII 80 180 90 6 3 0.08 12

VIII 70 200 140 2 1 0,10 14

Практичне заняття (2 год)

Завдання 1

Визначіть норму обслуговування при роботі на верстатах-дублерах за такими даними:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V VI

1. Основний час (хв) 28 32 25 30 34 25

2. Допоміжний час, що перекривається основним часом (хв) 4 5 6 4 5 6

3. Допоміжний час, що не перекривається основним часом 3 4 5 3 4 5

4. Коефіцієнт співвідношення 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9

Визначіть тривалість циклу багатоверстатної роботи.

Завдання 2

Побудуйте графік організації багатоверстатної роботи на верстатах, де виконуються операції з різним оперативним часом, за такими даними:

Номер верстата Час машинно-автоматичної роботи верстата (хв) Час зайнятості робітника

1 18 6

2 17 5

3 15 3

4 16 4

5 14 2

6 20 5

Завдання 3

Побудуйте графік організації багатоверстатної роботи на 3-х верстатах-дублерах за такими даними:

Номер верстата t м. а (хв) t з, (хв)

1 20 5

2 18 7

3 19 6

Визначіть тривалість циклу та тривалість простою робітника впродовж циклу.

Завдання 4

Визначити, скільки необхідно груп верстатів для багатоверстатного обслуговування і які верстати повинні входити в кожну групу з тим, щоб забезпечити мінімальне простоювання верстатів за такими даними:

Показник Верстат

І ІІ III IV V VI VII VII

1. Оперативний час (хв) 1,3 2,2 1,7 2,1 1,8 2,7 3,5 1,6

2. Час зайнятості робітника (хв) 19,6 15,4 16,7 16,9 17,3 19,2 9,4 10,1

Практичне заняття (2 год)

Завдання 1

Визначіть норму штучного часу і норму виробітку за зміну (480 хв) при виконанні слюсарної операції за такими даними:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

1. Різання ножівкою, хв на 1 см2 1,2 1,4 1,5 1,35 1,6

2. Площа обробки, см2 18 16 24 36 40

3. Рубання металу зубилом, хв на 1 см2 0,65 0,7 0,82 1,2 0,75

4. Площа обробки, см2 30 26 32 40 18

5. Обпилювання напилком, хв на 1 см2 0,8 0,72 0,9 0,84 0,86

6. Площа обробки, см2 32 40 28 42 36

7. Коефіцієнт, що враховує змінні фактори 1,25 1,3 1,4 1,5 1,15

Закінчення табл.

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

8. Час обслуговування робочого місця, у % від оперативного 4 5 3,5 4 5

9. Час на відпочинок, у % від оперативного 3,5 3 5 4 4,5

10. Підготовчо-завершальний період на партію деталей 18 20 19 21 18

11. Кількість деталей у партії 20 25 30 40 52

Завдання 2

Визначіть розрахункову норму продуктивності апарату за такими даними:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

1. Апаратурний час одного циклу, год 3,5 2,8 3,0 4,2 5,0

2. Апаратурно-вільний час, хв 70 82 90 76 85

3. Зайнятість робітника на одному апараті 10 12 15 14 15

4. Тривалість зміни, год 6 7 8 6 7

5. Кількість змін 4 3 3 4 3

6. Регламентовані перерви в роботі апаратів, год 0,8 1,0 1,2 0,9 0,7

7. Коефіцієнт випуску продукції 0,88 0,92 0,9 0,94 0,96

8. Коефіцієнт використання апаратів 0,92 0,9 0,88 0,92 0,91

9. Кількість сировини за один цикл, кг 30 40 5 35 50

Завдання 3

Визначіть нормативну чисельність чергових слюсарів з ремонту устаткування механічного цеху, якщо відомо:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

1. Кількість одиниць діючого устаткування 90 130 180 220 250

2. Середня ремонтна складність одиниці устаткування 5 15 12 8 14

3. Норма обслуговування на одного слюсаря в одиницях ремонтної складності 30 35 45 40 25

4. Коефіцієнт змінності роботи устаткування 1,5 2,0 2,2 1,5 2,4

Завдання 4

Визначіть норми обслуговування при виконанні транспортних та вантажних робіт (кількість водіїв), якщо відомо:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

1. Тривалість 1-го рейсу перевезення вантажу, хв 22 25 28 30 36

2. Кількість рейсів за зміну 12 8 7 6 10

3. Додатковий коефіцієнт 1,15 1,20 1,25 1,30 1,15

4. Тривалість робочої зміни, хв 480 460 420 580 440

Завдання 5

Визначіть обсяг нормованого завдання для бригади складальників з 5-ти чоловік, якщо відомо:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

1. Прямі затрати оперативного часу на складальну операцію, хв

- двох членів бригади

- трьох членів бригади

32

18

36

20

40

22

44

24

48

24

2. Тривалість робочої зміни 480 480 492 420 480

3. Тривалість нормованих перерв на одного члена бригади, хв 16 18 21 25 30

4. Час підготовчо-завершальної роботи на кожного члена бригади, хв 8 10 12 14 16

Завдання 6

Визначити бригадну норму виробітку за зміну (480 хв) для бригади з 8-ми чоловік, які обслуговують 4 преса (2 чол. на 1 прес), якщо відомо:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V

1. Норма часу на одиницю продукції, що випускається, хв

- перший прес 3,5 5,0 4,2 6,8 5,4

- другий прес 2,8 4,0 3,6 5,8 6,2

- третій прес 12,0 6,0 8,0 10,0 6,8

- четвертий прес 5,0 4,0 4,0 6,0 4,2

Завдання 7

Розрахуйте нормативну чисельність спеціалістів-проектувальників, якщо відповідно до нормативів установлені такі тривалості окремих елементів норми штучного часу на один проект:

Показник Варіант

І ІІ ІІІ IV V VI VII

Елементи норми часу, год:

1.1. Час на підготовку і завершення проекту 100 120 150 140 160 100 80

1.2. Час на виконання організаційної творчої і технічної роботи 800 850 900 700 650 600 110

1.3. Час обслуговування робочих місць 150 120 80 100 120 80 130

1.4. Час перерв, передбачених технологією використання робіт 150 180 160 150 120 100 140

2. Кількість проектів 7 8 9 10 9 8 6

3. Календарний фонд робочого часу за рік 1-го проектувальника, год 2000 1950 1900 1800 2000 1950 1900

4. Плановий процент втрат робочого часу 16 18 20 14 18 20 22

Завдання для перевірки знань

Завдання 1

1. Які норми праці розраховуються за допомогою нормативних матеріалів?

2. У чому полягають особливості визначення тривалості часу на відпочинок?

3. У чому полягає аналітичний метод нормування, його сутність і різновиди?

4. У чому полягають особливості визначення тривалості часу на відпочинок?

Завдання 2

1. Охарактеризуйте переваги і недоліки статистичного способу встановлення норм праці.

2. У чому полягають особливості визначення часу на обслуговування робочого місця?

3. У чому полягають переваги і недоліки аналітично-дослідного методу нормування?

4. У чому полягають особливості визначення підготовчо-завершального часу в умовах масового виробництва?

Завдання 3

1. У чому полягає порівняльний спосіб нормування, його переваги і недоліки?

2. У чому полягають особливості визначення підготовчо-завершального часу в умовах серійного виробництва?

3. Назвіть основні елементи режимів роботи обладнання при виконанні верстатних робіт.

4. У чому полягають особливості визначення часу технічного обслуговування робочого місця?

Завдання 4

1. У чому полягають особливості визначення норми основного (машинного) часу при здійсненні токарних операцій?

2. У чому полягають особливості визначення допоміжного часу?

3. Охарактеризуйте процес визначення норм за допомогою мікроелементних нормативів.

4. У чому полягають особливості визначення підготовчо-завершального часу в умовах індивідуального виробництва?

Завдання 5

1. У чому полягають особливості нормування оперативного часу при виконанні складальних операцій?

2. Аналітично-розрахунковий метод: його переваги і недоліки.

3. Досвідний спосіб установлення норм праці: сутність, переваги і недоліки.

4. У чому полягають особливості нормування підготовчо-завершального часу в умовах великосерійного виробництва?

Завдання 6

1. У чому полягають особливості нормування основного (машинного) часу при виконанні фрезерувальних робіт?

2. Аналітично-розрахунковий метод: сутність, етапи встановлення норм.

3. У чому полягають особливості визначення часу на відпочинок і особистих потреб робітника?

4. Визначте норму на партію виробів за умови: tзм - 480 хв, n - 60 шт., tпз - на зміну - 52 хв, tо - 6 хв, tдоп - 1,5 хв,

К = 6% від tо.

Завдання 7

1. Аналітично-дослідний метод нормування: його сутність, переваги і недоліки.

2. Назвіть три основних причини можливості організації багатоверстатної роботи.

3. У чому полягають особливості нормування апаратурних процесів?

4. Наведіть основні елементи режиму роботи, які використовуються при обґрунтуванні вибору оптимального режиму різання (верстатні роботи).

Завдання 8

1. У чому полягають особливості нормування часу на обслуговування робочого місця (технічне й організаційне)?

2. Порівняльний спосіб визначення норм: сутність, переваги і недоліки.

3. У чому полягають особливості нормування підготовчо-завершального часу роботи в умовах серійного виробництва?

4. У чому полягають особливості нормування слюсарних робіт?