6. Системне програмне забезпечення еом

Всяка комп'ютерна програма є послідовністю окремих команд. Командою називається опис операції, яку виконує комп'ютер. Зазвичай біля команди існує свій код (умовне позначення), початкові дані (операнди) і результат. Сукупність команд, які виконує даний комп'ютер, є системою команд даного комп'ютера.

Програмне забезпечення комп'ютера – це сукупність програм, процедур і інструкцій, а також пов'язана з ними технічна документація, що дозволяють використовувати ЕОМ для вирішення конкретно поставлених завдань.

По сферах застосування програмне забезпечення комп'ютера підрозділяють на системне і прикладне.

Системне, або спільне, програмне забезпечення виступає як «організатор» всіх компонент комп'ютера, а також підключених до нього зовнішніх пристроїв.

У складі системного програмного забезпечення виділяють дві компоненти:

1)  операційну систему – цілий комплекс програм, що управляють, є інтерфейсом між компонентами ПК і що забезпечують найбільш ефективне використання ресурсів ЕОМ. Операційна система завантажується при включенні комп'ютера;

2)  утиліти – допоміжні програми технічного обслуговування.

До утиліт відносяться:

• програми для діагностики комп'ютера – перевіряють конфігурацію комп'ютера і працездатність його пристроїв; перш за все здійснюється перевірка жорстких дисків на наявність помилок;

• програми для оптимізації дисків – забезпечують швидший доступ до інформації, що зберігається нажестком диску, за рахунок оптимізації розміщення даних на нім. Процес оптимізації даних на жорсткому диску відоміший як процес дефрагментації диска;

• програми для очищення диска – знаходять і видаляють непотрібну інформацію (наприклад, тимчасові файли, тимчасові інтернет-файли, файли, розташовані в корзині, і ін.);

• програми-кеші для диска – прискорюють доступ до даних на диску шляхом організації в ОП комп'ютера кеш-буфера, що містить найбільш часто використовувані ділянки диска;

• програми динамічного стискування дисків – збільшують об'єм інформації, що зберігається на жорстких дисках, шляхом її динамічного стискування. Дії даних програм для користувача не помітні, вони виявляються тільки через збільшення ємкості дисків і зміну швидкості доступу до інформації;

• програми-пакувальники (або архіватори)  упаковують дані на жорстких дисках за рахунок вживання спеціальних методів стискування інформації. Дані програми дозволяють звільнити значне місце на диску за рахунок стискування інформації;

• антивірусні програми – запобігають зараженню комп'ютерним вірусом і ліквідовують його наслідки;

• системи програмування – комплекс програм для автоматизації процесу програмування сценаріїв роботи ЕОМ.

Прикладне програмне забезпечення є спеціальними програмами, які застосовуються при вирішенні певних практичних завдань. В даний час програмістами розроблена безліч прикладних програм, вживаних в математиці, бухгалтерії і інших галузях науки.

7. Базова система введення-виводу (bios). Поняття cmos ram

Вазова система введення-виводу (Basic Input Output System – BIOS) є, з одного боку, складовою частиною апаратних засобів, з іншої – одним з програмних модулів ОС. Виникнення даної назви пов'язане з тим, що BIOS включає набір програм введення-виводу. За допомогою цих програм ОС і прикладні програми можуть взаємодіяти як з різними пристроями самого комп'ютера, так і з периферійними пристроями.

Як складова частина апаратних засобів система BIOS в ПК реалізована у вигляді однієї мікросхеми, встановленої на материнській платі комп'ютера. Більшість сучасних відеоадаптерів і контроллерів-накопичувачів мають власну систему BIOS, яка доповнює системну BIOS. Одним з розробників BIOS є фірма IBM, NETBIOS, що створила. Даний програмний продукт не підлягає копіюванню, тому інші виробники комп'ютерів були вимушені використовувати мікросхеми BIOS незалежних фірм. Конкретні версії BIOS пов'язані з набором мікросхем (або чіпсетом), що знаходяться на системній платі.

Як програмний модуль ОС система BIOS містить програму тестування при включенні живлення комп'ютера POST (Power On Self Test – самотестирование при включенні живлення комп'ютера). При запуску цієї програми тестуються основні компоненти комп'ютера (процесор, пам'ять і ін.). Якщо при подачі живлення комп'ютера виникають проблеми, т.  е. BIOS не може виконати початковий тест, те сповіщення про помилку виглядатиме як послідовність звукових сигналів.

У «незмінній» пам'яті CMOS RAM зберігається інформація про конфігурацію комп'ютера (кількості пам'яті, типах накопичувачів і ін.). Саме цієї інформації потребують програмні модулі системи BIOS. Дана пам'ять виконана на основі певного типа CMOS-структур (CMOS – Complementary Metal Oxide Semiconductor), які характеризуються малим енергоспоживанням. Пам'ять CMOS энергонезависима, оскільки харчується від акумулятора, розташованого на системній платі, або батареї гальванічних елементів, змонтованої на корпусі системного блоку.

Зміну установок в CMOS виконують через програму SETUP. Її можна викликати шляхом натиснення спеціальної комбінації клавіш (DEL, ESC, CTRL-ESC, або CRTL-ALT-ESC) під час початкового завантаження (деякі BIOS дозволяють запускати SETUP у будь-який час натисненням CTRL-ALT-ESC). У AMI BIOS найчастіше це здійснюється натисненням клавіші DEL (і утриманням її) після натиснення кнопки RESET або включення ЕОМ.