Висновки:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План лекції 2.
Науково-технічна революція XX ст. Людина та інформація: психологічні, соціальні та культурні аспекти.
Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології.
Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
Рекомендована література
Основна: 10; 11; 12;
Додаткова: 22; 27; 30; 38;
Інтернет-ресурси: 47; 50; 51;
Міні-лексикон:
і нформація, науково-технічна революція, футурологія, майбутнє, прогрес, регрес, соціальне прогнозування, передбачення, глобальні проблеми, глобалізація
Науково-технічна революція XX ст. Людина та інформація: психологічні, соціальні та культурні аспекти.
Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальними але і духовними факторами поєднання науки та виробництва. Дедалі зростаюча роль науки у виробництві забезпечує теоретичну, духовну сторони практичної виробничої діяльності. Виявом цього стану є науково-технічний прогрес (НТП), що перетворюється в головний чинник економічного прогресу.
НТП –
це
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
За Ф. Юнгером, “утопічна частина утопії” технічного прогресу пов’язується Ф.Юнгером з “поєднанням непоєднуваного, недотриманням границь, у невиправданих висновках, що виводяться із суперечливих передумов” Суперечливість передумов історичного розвитку в соціальному аспекті сформульована у висновку класичної політичної економії про те, що праця є джерелом багатства, але стати багатим за рахунок праці складно (хоча, як стверджує Ф. Юнгер, така можливість і не виключається). («Досконалість техніки»).
НТР –
це
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Етапи
науково-технічної революції:
Сучасна техніка та технологія не мисляться без втілення в них наукових досягнень.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Пріоритетні напрямки розвитку НТР в XXст.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Соціальні наслідки НТР
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Основна проблема, яка повинна вирішуватися в процесі гармонізації філософської методології, розвитку економіки та людської цивілізації на засадах науково-технічного прогресу – це проблема олюднення матеріальної діяльності людини, перетворення цієї діяльності на «сродну працю» (Г.С. Сковорода), на творчу потребу людини. У такому разі праця може досягнути вільного характеру коли: 1) даний її суспільний характер (і високо розвинена колективність стає безпосереднім критерієм безпосередньої ефективності такого характеру) і коли 2) праця має науковий характер, вона одночасно представляє собою всезагальну працю, є концентрацією та напруженістю людини не як певним чином дресированої сили природи, а як такого суб‘єкту, який виступає в процесі виробництва не в чисто природній формі, а у вигляді діяльності, що керує усіма силами природи. Тут технологічне виховання постає необхідним синтезом практичного та теоретичного і, таким чином, формування універсального типу мислення стає умовою перетворенням науки на безпосередньо продуктивну силу. Саме таке технологічне втілення науки обумовлює трансформацію виробництва на виробництво наукового мислення та всебічно розвиненої людини.