2. Нормативне регулювання конституційного ладу

З початку ХХ століття в наслідок зміни соціально-політичного, територіального устрою до конституцій були внесені зміни або прийняті нові Конституції, що відобразили ці процеси в країнах центрально-східної Європи. Ці держави, як вказувалося раніше, пройшли відповідний шлях і випробувавши різні форми державного правління від монархії, фашизму, тоталітаризму до демократичних парламентських республік та республік зі змішаною формою правління. Переважна більшість досліджених країн на даному етапі обрали парламентську форму правління – це Болгарія, Латвія, Литва, Естонія, Німеччина, Чехія, Словаччина і Угорщина. І тільки Польща має змішану президентсько-парламентську форму правління, Румунію і Хорватію можна також віднести до змішаної моделі. Оскільки цей розподіл є досить відносним і кожна держава має характерні притаманні їй риси у формах державного правління на даний період часу.

Болгарія

В наш час відповідно до чинної Конституції Болгарія - республіка з парламентською формою правління. Уся державна влада походить від народу. Вона здійснюється ним безпосередньо чи через органи, встановлені у Конституції. Республіка Болгарія – унітарна держава із місцевим самоврядуванням. У ній заборонено створення автономних територіальних утворень. 

Державна влада в Болгарії поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.

Вибори, національні і місцеві референдуми проводяться з урахуванням загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Представницькі органи (Народні збори і ради общин), в тому числі Президент Республіки обираються безпосередньо населенням.

Орган виконавчої влади громади – кмет (староста) обирається чи населенням, чи радою общини.

Естонія

Конституція Естонії формулює принцип поділу влади у його класичному конституційному викладі: діяльність Державних Зборів, Президента Республіки, Уряду та судів, здійснюється за принципом поділу й збалансованості влади (ст. 4).

Система вищих органів державної влади Естонії досить традиційна. Законодавчу владу реалізує однопалатний парламент – Державні Збори, на чолі держави стоїть Президент Республіки, який обирається, зазвичай, парламентом. Виконавча влада належить Уряду.

     Латвія

За формою правління Латвія - парламентська республіка. Характер відносин виконавчої і законодавчої влади визначено принципом відповідальності уряду перед Сеймом, і навіть обранням Президента безпосередньо парламентом.

Характер відносин виконавчої і законодавчої влади визначено принципом відповідальності уряду перед Сеймом, і навіть обранням Президента безпосередньо парламентом.

Конституція не передбачає можливості саморозпуску Сейму.

Оскільки Конституція не передбачає посади віце-президента, у певних ситуаціях обов’язки Президента Республіки виконуються головою Сейму. Серед можливих підстав, поряд із відставкою, смертю або відкликанням Президента, ще й його перебування поза межами держави, і навіть виникнення інших перешкод у виконанні обов’язків. У Конституції немає жодних обмежень повноважень голови Сейму, виконуючого функції Президента, що є не зовсім традиційним.

    

Литва

За Конституцією Литовська держава визначена, як незалежна демократична парламентська республіка.

Закріплюючи інститути в структурі державної влади – Сейм, Президента Республіки, Уряд та суди, – Конституція встановлює принцип обмеження влади Конституцією.

Як і більшість сучасних конституцій, Конституція Литви прямо не формулює принцип поділу влади, виходячи з нього при побудові механізму структури державної влади. Органом, що забезпечує законодавчу владу, є однопалатний парламент – Сейм, який складаєтсья з 141 депутата, обраного з урахуванням загального, рівного, прямого виборчого права, шляхом таємного голосування. Гарантією легітимності парламенту є те, що його вважають обраним, якщо сформовано щонайменше 3/5 його складу.

Польща

Форму правління у Польщі по нині діючий Конституції можна теоретично охарактеризувати як змішану, чи напівпрезидентську республіку: Уряд відповідальний перед Сеймом і потребує його довіри, але Президент обирається громадянами і має незалежний від парламенту мандат. Проте обсяг повноважень Президента скорочено в порівнянні з Малою Конституцією 1992 р. Законодавча і виконавча влада функціонують за парламентарним типом, як це має місце, наприклад, в Австрії чи Ірландії.