- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
5. Покоління скбд.
На сьогодні відомо три покоління СКБД.
Перше покоління — це системи на основі інвертованих списків, єрархічних та мережевих моделей даних. Ці СКБД використовувались на машинах типу ІВМ 360. СКБД першого покоління не мали стандарту на зовнішній інтерфейс, засобів автоматизації програмування, були досить складними з погляду проектування і дуже дорогими. Але ці системи виявились найбільш довговічними.
Типовими представниками першого покоління СКБД є: система Adabas (1969 р.) на основі інвертованих списків фірми Software AG, єрархічна СКБД IMS (1968 р.) фірми ІВМ, мережева система IDMS (1971 р.) фірми Cullinet Software.
Друге покоління — це персональні та багатокористувацькі реляційні СКБД. Персональні СКБД надають можливість розробки персональних БД і недорогих додатків. Персональні СКБД можуть бути використаними для розробки клієнтської частини у багатокористувацьких системах. Прикладом персональних СКБД є такі системи: Clipper, dBase, Access, Visual FохPrо. Багатокористувацькі СКБД включають сервер БД і клієнтську частину; як правило, можуть працювати в неоднорідному обчислювальному середовищі (з різними типами ЕОМ та операційними системами).
Прикладом багатокористувацьких СКБД є такі системи: Oracle, Microsoft SQL Server.
Реляційні СКБД найпопулярніші на сьогодні. Вони широко представлені на ринку програмних засобів і найчастіше використовуються на практиці.
Вони ідеально підходять для вирішення економічних задач, що мають в основі дані, які можна без проблем представити у вигляді нормалізованих таблиць. Для складних предметних областей, дані яких необхідно представляти в сотнях, а іноді й тисячах таблиць, виникає проблема їх об'єднання. Тому для усунення недоліків реляційних СКБД запропонована ідея створення об'єктно орієнтованих систем.
Об'єктно орієнтовані бази даних (ООБД) — це системи третього покоління. Інформаційні об'єкти, що зберігаються в ООБД, належать до певних класів, а зв'язки між класами встановлюються за допомогою властивостей і методів класу. Основні властивості об'єктно орієнтованих БД такі:
1. Абстракція. Кожен об'єкт, що зберігається в БД, є членом якогось класу.
2. Інкапсуляція. Внутрішнє представлення даних та особливостей реалізації загальнодоступних і окремих методів (програм), що є частиною певного класу і відомо лише всередині цього класу.
3. Успадкування (одиночне чи множинне). Клас визначається як частина ієрархії класів. Кожен клас більш низького рівня успадковує властивості та методи вищого за рівнем ієрархії класу (батька), крім випадків, коли батьківські властивості оголошуються неуспадковуючими чи змінені новим визначенням.
4. Поліморфізм. Декілька класів можуть мати імена методів і властивостей, що збігаються, навіть якщо вони вважаються різними.
5. Повідомлення. Взаємодія з об'єктами виконується шляхом посилання повідомлень з можливістю отримання відповіді.
Модель ООБД перебуває на більш високому рівні абстракції, ніж реляційні чи мережеві БД. Тому в центрі проектування знаходяться не структури даних, а процедури (методи).