97. Сім’я, функції, тенденції розвитку

Сім'я все більше має для людини глибоко індивідуально-особисте значення - вона вище роду, вище колективу. Всі людські проблеми починаються і закінчуються в сім'ї. ООН розглядає родину як базовий елемент суспільства, основу малої Демократії і намагається об'єднати родини всього світу для побудови мирного і демократичного співробітництва народів.

Соціологія родини дозволяє розкрити незвичайність сучасного стану, безпрецедентність складної сімейної ситуації в промислово розвинених країнах світу, сприяє розумінню, необхідності пошуку форм вирішення протиріч суспільства, сім'ї та особистості стосовно народження, виховання дітей. Головне тут - пошук закономірностей формування та зміни сімейних цінностей. Один з головних напрямів діяльності держави - політика відносно сім'ї як соціального інституту. Сімейна політика покликана сприяти поширенню і підтримці, яка буде оптимальною, з точки зору, моделі відтворення населення, враховувати джерела засобів існування, становище жінки, тип стосунків між подружжям тощо.

Сім'я - соціальне об'єднання, члени якого зв'язані шлюбними відносинами, взаємодопомогою, моральною відповідальністю та спільністю побуту.

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворювання суспільства	Задоволення потреби в дітях
Виховна	Соціалізація молодого покоління	Задоволення потреби в батьківстві.
Господарсько-побутова	Підтримка фізичного здоров'я членів	Отримання господарсько-побутових послуг одними членами сім'ї від інших
Економічна	Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатні членів суспільства	Отримання матеріальних засобів одними членами сім'ї від інших
Сфера первинного соціального контролю	Моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах, відповідальність і зобов'язання батьків перед дітьми	Формування і підтримка правових і моральних санкцій за порушення соціальних норм в суспільному житті і сімейних відносинах
Сфера духовного спілкування	Розвиток особи членів сім'ї	Духовне взаємозбагачення членів сім'ї
Соціально-статусна	Надання соціального статусу членам сім'ї. Відтворювання соціальної структури	Задоволення потреби в соціальному просуванні
Вільний час	Організація раціонального дозвілля. Соціальний контроль у сфері дозвілля	Задоволення потреб в сумісному проведенні дозвілля
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів і їх психологічна терапія	Отримання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї. Задоволення потреби в особистому щасті і любові
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних потреб

Для України це питання особливо важливе, оскільки кризові явища перехідної економіки значно погіршили становище сім”ї в суспільстві. У переважної більшості сімей прибутки значно нижчі за необхідні витрати, що спричинило зменшення витрат на культурні потреби; виникає небезпека деформації соціалізації нових поколінь. Особливо ці зміни зачепили молоду сім”ю в Україні. У результаті досліджень, проведених Українським науково-дослідницьким інститутом проблем молоді*, виявлено, що основні зміни інституту сім”ї полягають у появі нових нетрадиційних форм шлюбу, зміні пріоритетних інтересів сімейних груп, що має дві тенденції : збільшення кількості бездітних шлюбів та піднесенню серед сімейних цінностей матеріального забезпечення.

Проаналізувавши принципи сімейного законодавства України та країн Східної Європи, можна дійти висновку, що його принципи у цих країнах майже тотожні.

Це пояснюється належністю до однієї правової системи – романо-германської або континентальної, характерними рисами якої є поділ права на публічне і приватне, тенденція до кодифікації законодавства, єдина ієрархічна система джерел права.

У приватному секторі континентального права особливо помітна єдність принципів теоретичної бази. Крім того, відносини, врегульовані приватним правом, поєднує канонічне право, оскільки Україна та країни Східної Європи є християнськими. До того ж, серед країн континентальної системи права деякі вчені, зокрема Піголкін А.С^*., виділяють ще кілька підсистем, однією з яких є соціалістична правова система. Ця система мала багато зовнішніх ознак романо-германської, але відкидала охорону приватної власності, багатопартійность, розподіл влад. На даному етапі постсоціалістичні країни знаходяться у стані реформування свого законодавства.