84.Умови існування ринку:

1.Наявність суб'єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридично незалежними, можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу. Досягти цього можна створенням різних власників — індивідуальних, приватних, акціонерних, державних, кооперативних, змішаних;

2.повноцінні гроші та еквівалентний обмін товарів. Ринок не передбачає економічної допомоги, пільг;

конкуренція, яка надає усім господарюючим суб'єктам можливість вільної підприємницької діяльності, свободи вибору покупців, постачальників, контрагентів, примушує підприємців використовувати найпередовішу техніку і технологію, сприяючи цим зменшенню витрат виробництва, підвищенню ефективності економіки;

3.Вільне ціноутворення, яке, будучи елементом конкуренції та головним механізмом регулюючої функції ринку, сприяє поєднанню інтересів господарюючих суб'єктів, стимулюючи їх раціонально використовувати елементи виробництва;

4.Реальна інформація про ринок і його суб'єктів.

5.конкуренція.

6.розвинена ринкова інфраструктура

7.ринкова культура,психологія

Якщо подібних умов не створено, то те, що називають ринком, насправді є псевдоринком, де гроші не виконують своїх функцій.

85.Умови формування ринкових відносин:

Ринкові відносини є об’єктивними за своїм змістом. Законами,декретами,указами будь – якої владної структури декларувати ринок ніколи і нікому не вдалося. Проте суспільство і держава можуть створити сприятливі умови для його формування – сформувати ек. та юр. засади відтворення ринкових відносин.

86.Фондова біржа. Основні види операцій,здійснюваних на фондовій біржі:

Фондова біржа – організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами – акціями,облігаціями,сертифікатами,документами,пов’язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

Забезпечує рух капіталу. Прискорення його руху сприяє підвищенню ефективності економіки – одне з основних завдань фондової біржі. Може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу.

Операції:

1.За готівку(касові) - мають бути виконані протягом 2-3 днів після укладання угоди,найпростіший вид.

2.Угоди на строк – договір,за яким один суб’єкт передає іншому певну кількість цінних паперів за фіксованим курсом з забовязанням передати їх у певний строк:

А)Тверда строкова операція – продавець передає цінні папери покупцю в зазначений строк і за фіксованим курсом.

Б)Угода з премією – один з контрагентів сплачує іншому премію, і дістає право відмовитись від угоди або змінити умови.

В) Онкольні угоди – в день укладання угоди ціну не фіксують.

3.Угоди на різницю – одна із сторін отримує різницю між курсом на день укладання угоди.(покупець забовязався передати покупцю папери 7 вересня за фіксованим курсом,але фактично курс виріс на 10%. Отже,виграє покупець,а різницю сплачує продавець)

87.Форми організації виробництва:

Концентрація ідеконцентрація., спеціалізація, конверсія, кооперування, комбінування і диверсифікація. Концентрація і деконцентрація виробництва

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження процесів виробництва, робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на все більш великих підприємствах.

У господарській практиці виокремлюють три основні види концентрації:

агрегатну — збільшення одиничної потужності або продуктивності технологічних установок, агрегатів, устаткування;

технологічну — укрупнення виробничих одиниць (цехів, відділів, виробництв) підприємства;

заводську (фабричну) — процес збільшення розміру самостійних підприємств (заводів, фабрик, комбінатів, виробничих та інших об'єднань), що здійснюється на засаді агрегатної та технологічної концентрації виробництва.

Спеціалізація виробництва. Ця, добре розвинута в усіх галузях економіки, суспільна форма організації виробництва відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт. Заведено виокремлювати кілька її об'єктних видів.

До предметна спеціалізованих відносять підприємства, що випускають кінцеву, готову до споживання продукцію (тракторний завод, взуттєва чи кондитерська фабрика тощо);

подетально спеціалізованих — підприємства з виготовлення окремих деталей (редукторів, гумотехнічних виробів, інтегральних схем тощо) та агрегатів і вузлів для комплектування готової продукції (двигуни, електроустаткування, будівельні конструкції);

технологічно (стадійна) спеціалізованих — самостійні виробництва з виконання окремих стадій технологічного процесу (ливарні, ковальсько-штампувальні, складальні заводи в машинобудуванні, прядильні та чаєрозважувальні фабрики у легкій і харчовій промисловості тощо);

функціонально спеціалізованих — ремонтні заводи, підприємства із виготовлення стандартної тари, машиносервісні організації.

Конверсія виробництва. Конверсія як форма організації виробництва характеризує істотне (іноді повне) перепрофілювання частини або всього виробничого потенціалу

підприємства на виробництво Іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників розвитку економіки.

Комбінування виробництва. Комбінування як специфічна суспільна форма організації виробництва — це процес органічного поєднання в одному підприємстві (комбінаті) багатьох виробництв, що належать до різних галузей промисловості чи народного господарства в цілому.

Диверсифікація виробництва. Диверсифікація будь-якого виробництва є однією з поширених форм його організації за умов розвиненої ринкової економіки і гострої конкуренції продуцентів на ринку. Сутність диверсифікації полягає в одночасному розвитку багатьох технологічно не зв'язаних між собою видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту виробів, що їх виготовляє підприємство.