26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
Рецесійний розрив: графічна та математична інтерпретація.
В умовах неповн зайн, якщо сукуп.видатків не вистачає для закупівлі потенц. ВВП, то в економіці виникає рецесійний розрив.
Як
бачимо, потенц. ВВП (Yp) відп.видатки на
рівні Е2. Але фактично екон. витрачає
Е1, що менше Е2. тому факт.ВВП (Y) менше
потенц.ВВП: Y<Yр. Графічно рецес.розрив
– відстань по вертикалі між лініями Е1
і Е2. кількісно – це величина, на яку
сукуп.видатки мають початково зрости
(
),
щоб факт.ВВП збільш. до потенц.рівня.
вел.
рецес. розриву:
.(9.21)
Графічна
модель рецес. розриву (див. рис. 9.4) і
формула рецес. розриву (9.21) не врах.
інфляцію, оскільки ґрунт. на припущ, що
збільш. Заплан. автономних витрат і
зрост. фактичного ВВП до потенційного
рівня не супроводж. зрост. цін. Згідно
з теорією сукупної пропоз, така ситуація
назив. крайнім випадком, якому відповідає
горизонт. крива короткострок. сукупної
пропоз. Але згідно з осн. моделлю сукуп
пропоз зростання фактичн. ВВП супроводж.
інфляцією, що відображ додатно нахил
крива сукупної пропоз. За таких умов
потенц. ВВП визнач. формулою:
(9.22)
де
Р — індекс цін. Звідси можна визнач.
рецес. розрив в умовах інфляції:
(9.23)
Рецес. розрив, визнач. за формулою (9.23), номінально перевищує його величину, визначену за формулою (9.21) у Р разів. Це озн, що в умовах інфляції усунення розриву між фактичн ВВП і потенц ВВП вимагає номінал більшого приросту запланов. автоном витрат, ніж в умовах стабільних цін. І це не випадково, якщо врахов, що певна частка приросту заплан. сукуп витрат втіл. в інфляцію і не впливає на зрост. обсягів вироб. Але, якщо обидві частини рівняння (9.23) поділити на P, то в реальних одиницях рецес. розрив в умовах інфляції дорівнює рецес. розриву за стабільних цін. Оскільки графік рецес. розриву спирається на реальні величини, то врахування інфляції нічого не змінює в його побудові.
Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.
В умовах повн зайн, коли сукупні видатки є надмірн. порівн. з потенц.ВВП в екон. виникає інфляц. розрив.
Як
бачимо, для закупівлі потенц.ВВП економіка
має здійсн.видатки на рівні Е2. але
насправді її видатки становлять Е1, що
більше Е2. внаслідок цього факт.ВВП (Y)
номінально перевищ потенц.ВВП (Yр).
Графічно інфляц.розрив – відстань по
вертикалі між лініями Е1 і Е2. кількісно
– це величина, на яку сукуп.видатки
мають початково зменш. (
),
щоб усунути інфляц.надлишок ВВП на
умовах збереження повної зайнятості.
Інфляц. розрив виклик інфляц. збільш. фактичного ВВП порівн. з потенц. ВВП на мультиплікат. основі. Звідси можна зробити висновок, що потенц. ВВП номінально менший за фактичний ВВП на величину інфляц. розриву, помнож. на мультиплікат витрат:
(9.25)
Перенесемо
у ліву частину рівняння (9.25), а Yp — у
праву:
(9.26)
Інфляц. розрив є такою величиною скорочення запланов. автоном. витрат, яка на мультиплікат. основі здатна забезпеч. номінальне зменшення фактичного ВВП до потенц. рівня лише за рахунок зниження цін.
Щоб
визначити інфляційний розрив в умовах
повної зайнятості, розв’яжемо рівняння
(9.26) відносно
:
(9.27)
Інфляц. розрив вин. в умовах повної зайнят, коли сукуп. попит перевищ потенційно можливу сукупну пропозицію, тобто потенц ВВП. Це не збільшує обсяг вироб, а викликає лише зрост. цін, тобто інфляцію. Але інколи зрост. сукуп. попиту в умовах повної зайнятості може викликати не лише інфляційне зрост, а й надмірну зайнят, тобто тимчасовий вихід обсягів вироб. за межі потенц. ВВП. Це дає підстави ствердж, що в екон. з надмірною зайнятістю може виник інфляц-експансійн розрив.
У такому разі фактичн ВВП перевищ потенц ВВП як номінально, так і реально. Інструментарій рецес та інфляц розриву є важливим елементом кейнс. теорії. Його викор. дає змогу обґрунт. певні висновки для макроекон. політики, спрямовані на усунення в екон. рецесії або інфляц. зростання.
27. Економічне зростання – це довгострокове зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення потенційного ВВП і адекватного зростання сукупного попиту.Економічне зростання вимірюється за допомогою 2-х показників:
1.середньорічний темп приросту реального ВВП
2.середньорічний темп приросту реального ВВП на душу населення.
Економічне зростання не слід ототожнювати з економчним розвитком. Економічний розвиток відображає не лише збільшення обсягів виробництва, а й здатність економіки за рахунок цього підвищити якість життя населення. Показником ек.розвитку є індекс людського розвитку.
Екстенсивне зростання відбувається за рахунок збільшення обсягів факторів виробництва, а
Інтенсивне - через підвищення їх продуктивності.