1.Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.

У 2 – 1 тис. до н.е. в Стародавній Індії з’явилися перші філософські традиції та школи. Підтвердження цьому знаходиться в текстах – «Ведах», у цих міфологічній та релігійній формі сконцентровано всі існуючі на той час знання.«Веди» складаються з 4 збірників: Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа.В іншій частині Вед –Упанішади, містяться засадові ідеї давньоіндійської філософії.До

таких ідей насамперед належать ідеї, які віддзеркалювали взаємовідносини світу й людини, існування вищої об’єктивної реальності (Брахма),Є єдність цілісної духовної субстанції ( Брахман ), існування індивідуальної душі ( Атман ), безсмертя душі, закон відплати.Ці ідеї продовжували досягнення ведичних релігій та склали основу брахманізму, та спонукали появу перших філософських систем, які досліджували проблеми людського існування. Вони допомагали знайти відповіді на одвічні питання про добро і зло, сенс людського життя, загалом відповіді на них мали песимістичний характер. Головною причиною страждання вважали залежність людини від впливу на неї Всесвітнього закону. Карма віддзеркалює ідею про те, що результати повсякденної діяльності людини впливають на майбутню форму її переродження. Сенсом людського життя стає прагнення управляти своєю кармою або подолати зло.Головна причина зла – незнання істини. Істина необхідна для того, щоб звільнити людину від матеріальних кайданів світу.Приблизно з 500 р. до н. е. починається епоха становлення ортодоксальних ( визнавали авторитет Вед) і неортодоксальних ( не визнавали авторитет Вед) філософських систем.Добу після 1000 р. н. е. визначають як період пост класичної індійської філософії.Давньоіндійська філософії пройшла кілька етапів розвитку: Ведичний , Епічний, Ера сутр.

2. Ортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії

Визнавали авторитет Вед.Школа Санкх’я – філософська система, що розвивала вчення Вед й була відома своїм дуалістичним світобаченням. Вважали, що існує два вічних джерела світу – пуруша, чистий дух і пракриті, матерія.Еволюція світу розпочинається з миті поєднання поруші і пракриті.Школа пропонує шлях до звільнення від страждань, де першим кроком є необхідність усвідомлення, що «Я» й тіло – це різні субстанції.Школа йоги - одна з 6 даршан давньоіндійської філософії.Загалом головним об’єктом, на який спрямовано йогівську практику є Бог – Абсолют. Вважається, що логічна техніка робить людину подібною до Бога.Школа вайшешика – основне вчення блаженство не є кінцевою метою життя людини, а лише способом звільнення від матеріальної залежності. Шдях до звільнення це результат власного волевиявлення, яке дарує людям Бог.Школа ньяя – у її філософських концепціях стали визначальними ідеї про дюдину, її долю, ставлення до Бога головним предметом філософських роздумів були логічні методи пізнання світу та доведення їх істинності.Школа веданти - згідно з ученням, основним обов’язком людини є вивчення веданти з метою стати брахманом. Світ – це ілюзія. Під час отримання істини про остаточну мудрість світу людська душа втрачає ілюзію, що є результатом чуттєвого пізнання світу, піднімається до Бога й стає вільною.Школа міманси – згідно з ученням міманси, душа людини є об’єктивною реальністю. Верховної душі у вигляді Бога немає. Кармі підпорядкована не лише людина, а все живе на землі. Ритуал і добрі вчинки допомагають людині адаптуватися до карми, полегшити її вплив з метою якнайшвидшого звільнення від неї.