Контрольна робота №4 Держава як суб′єкт міжнародних відносин

План

1. Ознаки та функції держави як суб′єкта міжнародних відносин.

2. Могутність як критерій диференційованості держав світу.

3. Зміна місця та ролі національної держави у міжнародних відносинах. Обмеженість національного суверенітету в умовах взаємозалежності.

Література

1. Акульчев А. А. Эффективность государственной власти: модели, критерии, факторы / А. А. Акульчев, В. Г. Игнатов, А. М. Старостин // Вестник Моск. ун-та. Сер. 12. Политические науки. – 2004. – № 1. – С. 34–49.

2. Замятин Д. Я. Образ страны: структура и динамика / Замятин Д. Я. // Общественние науки и современность. – 2000. – № 1.

3. Затонский В. А. Сильное государство и активная личность: актуальные проблемы взаимодействия / В. А. Затонский // Вестник Моск. ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 2004. – № 1. – С. 70–88.

4. Ильин М. В. Империя / Ильин М. В. // Полис. - 1994. - № 2.

5. Кузнецова Е. Суверенитет. Незыблемый и неделимый? Суверенитет государства может быть ограничен, если оно им злоупотребляет / Е. Кузнецова // Международная жизнь. – 2004. – № 7-8. – С. 150-167.

6. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

7. Мамут Л. С. Государство: полюсы представлений / Мамут Л. С. // Общественные науки и современность. – 1996 – №3.

8. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. Посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

10. Проскурин С. А. Сила и бессилие великих держав / Проскурин С. А. // Вестн. Моск ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 1996. – № 5.

11. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави / Рябов С. Г. - К., 1996.

12. Современные международные отношения и мировая политика: Учебник для вузов / [А. В. Торкунов, И. Г. Тюлин, А. Ю. Мельвиль и др.]; отв. ред. А. В. Торкунов; МГИМО(У) МИД России. – М.: Просвещение, 2004. – 990 с.

13. Циганкова Т. М. Міжнародні організації: Навч. посібн. / Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. – К, 2001.

14. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

15. Цыганков п. А. Теория международных отношений / Цыганков п. А. – м.: Гардарики, 2004. – 590с.

16. Четков M. A. Государственность как атрибут цивилизации: кризис, угасание или возрождение? / Четков M. A. // Мировая экономика и международные отношения. – 1993. – № 1.

17. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Державу як інституцію, що представляє колективні інтереси її громадян, їх груп та організацій, вважають найважливішим учасником міжнародних відносин. У першому питанні слід визначити основні ознаки держави, проаналізувати її внутрішні та зовнішні функції, їх співвідношення [2; 3; 4; 6, с. 149-161; 7; 8, с. 86-91; 9, с. 533-534; 11; 12; 14; 15; 17].

У другому питанні слід співставити основні параметри могутності держави (географічні, демографічні, економічні, інфраструктурні, військові, політичні, історичні, психологічні тощо) та на їх основі проаналізувати основні типи держав: наддержави, великі, середні, малі держави, мікродержави. Окрім того необхідно виокремити та визначити групи держав, які володіють значною мірою впливу як на глобальні, так і на регіональні и локальні суспільні процеси [1; 4; 6, с. 417-423; 8, с. 86-87; 9, с. 537-541; 10; 11; 12; 14; 15; 17].

Третє питання слід розпочати із розгляду трансформації ролі держави у сучасному міжнародному процесі. Передусім слід взяти до уваги, що наприкінці ХХ століття склалась тенденція досліджень процесів ерозії та занепаду державних інститутів. У рамках таких досліджень зазначається, що певні держави існують швидше формально, аніж реально, будучи просто географічними поняттями. У цьому випадку слід проаналізувати сутність поняття «суверенітет держави» та його основні трактування. Необхідно також виокремити й проаналізувати ознаки, що засвідчують силу чи слабкість держави на міжнародній арені. Слід визначити чи є причини стверджувати про послаблення значення держави у міжнародних відносинах через зростання впливу інших акторів, через економічну та політичну інтеграцію у різних регіонах світу [3; 5; 6, с. 423-426; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17].