§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
Задача АОМ, як вказувалося, полягає в тому, щоб знизити потужність турбіни до значення, визначаючого умовами статичної стійкості після аварійного режиму
PT,ΠΡ=PT,0─∆РТ,ПР (5.10)
В даний час використовують два принципи по будівлі пристроїв АОМ. Перами реалізує розімкнутий спосіб управління й полягає в тому, що на МІЧВ (див. рис. 5.5) подається вплив визначеної довжини, пропорційний необхідній зміні вставки системи регулювання турбіни. При реалізації такої схеми потрібно забезпечити підвищення швидкості електродвигуна МІЧВ для зсуву пристрою АРЧВ від нульового значення потужності до повної завантаження агрегату за час, що не перевищує 4-5 с; в нормальному режимі зазначена операція виробляється за 40-50 с. Такий спосіб володіє невисокою точністю відпрацювання керуючого впливу (похибка досягає 0,3∆Рг,пр). Більш досконале обмеження потужності, здійснюване подачею сигналу на систему регулювання турбіни через ЕГП. Такий спосіб реалізує розімкнутий обмежувач потужності , створюючи подачу через ЕГП сигналу ηАОМ (див. рис. 5.10), пропорційну зазначеному значенню зниження потужності агрегату ∆РТ,ПР з наступною його компенсацією сигналом від МІЧВ.
Такий швидкодіючий обмежник також має недостатню точність, тому що в ньому відсутній зворотний зв'язок по регульованій потужності РТ, яка може відрізнятися від РТ,ПР .. Тому в найбільш ідеальних пристроях АОМ швидкодіючий розімкнутий обмежувач потужності доповнюється замкнутою АСР потужністю генератора , що також впливає на систему регулювання турбіни через ЕГП. Замкнута статична АСР по потужності генератора коректує дію розімкнутого обмежника і здійснює деяким астатизмом підтримку запропонованого значення потужності агрегату РТ,ПР у відповідності з (5.10).
Після настання встановленого режиму, в якому потужність генератора близька до РТ,ПР, включається замкнута АСР потужності генератора, що діє через електродвигун МІЧВ і тому астатична. Дія астатичної АСР приводить до зникнення впливу статичної АСР, що може бути відключена.
5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
Ділильна автоматика призначена для ділення системи протягом першого циклу асинхронного режиму у випадках, коли такий режим неприпустимий. Є три типи пристроїв, умовно названих нижче статичним, динамічним і пристроєм із прогнозуванням. Статичні пристрої реагують на значення кута δ1,2(див. рис. 5.2), досягнення яким деякого значення рахується показником загрози порушення стійкості. Як вказувалося, пряме вимірювання кута δ1,2 складно. Тому часто використовується струм електропередачі Іл.
Використання в пристрої ділильної автоматики струму Іл зручно, оскільки можна застосовувати вимірювальне реле струму. Однак при цьому виходять значні похибки виміру кута δ1,2. .
Існує й інший спосіб використання струму електропередачі для одержання кута δ1,2―це застосування фазометра й так званої фантомної схеми, що містить у собі модель електропередачі.
Динамічний пристрій дозволяє визначити факт переходу електропередачі на спадну частину характеристики потужності і проходу кутом δ1,2 його критичного значення δ1,2кр. Для цього необхідно виявити одночасне виповнення трьох критеріїв:
dP∕dt<0; dδ1,2/dt>0; P<P0,
де P- потужність електропередачі; Ро-вихідне (до аварійне) значення потужності.
Такий пристрій може визначити загрозу порушення стійкості значно швидше, однак воно потребує значно більшого об'єму інформації.
Пристрій із прогнозуванням дозволяє ще в процесі динамічного переходу визначити (дати прогноз) можливості порушення стійкості. Таке прогнозування можна здійснити шляхом порівняння поточного значення ковзання s з його граничним значенням
,(11,11)
де P1,2,II - максимум характеристики потужності електропередачі в після аварійному режимі; Тj- постійна часу механічної інерції обертових мас у ЕЕС.
Якщо s>sгр, то повинно бути здійснене ДС через погрозу порушення стійкості.
Вираз (5.11) показує, що для дії пристрою з прогнозуванням необхідна інформація не тільки про параметри режиму, але і про параметри електропередачі.