- •5 Тампонування обсадних колон
- •5.1 Вибір способу цементування
- •5.2 Вибір тампонажних матеріалів
- •5.3 Розрахунок цементування експлуатаційної колони
- •5.3.1 Розрахунок цементування нижньої частини експлуатаційної колони
- •5.3.1.1 Розрахунок необхідної кількості матеріалів
- •Нижньої частини експлуатаційної колони
- •5.3.1.2 Вибір цементувальних агрегатів
- •5.3.1.3 Встановлення режиму роботи цементувальних агрегатів
- •5.3.1.4 Визначення загального часу закачування розчинів при роботі одного агрегата
- •5.3.1.5 Визначення необхідної кількості цементувальних агрегатів
- •5.3.1.6 Визначення необхідної кількості цементозмішувальних машин
- •5.3.2 Розрахунок цементування верхньої частини експлуатаційної колони
- •7.3.2.1 Розрахунок необхідної кількості матеріалів
- •5.3.2.2 Вибір цементувальних агрегатів
- •5.3.2.3 Встановлення режиму роботи цементувальних агрегатів
- •5.3.2.4 Визначення загального часу закачування розчинів при роботі одного агрегата
- •5.3.2.5 Визначення необхідної кількості цементувальних агрегатів
- •5.3.2.6 Визначення необхідної кількості цементозмішувальних машин
5 Тампонування обсадних колон
5.1 Вибір способу цементування
Виходячи з глибини свердловини, висоти інтервалу цементування, температури і тиску на вибої свердловини вибираємо одноступеневий спосіб цементування для кожної частини експлуатаційної колони [4].
Виберемо густину тампонажного розчину для кожної секції.
Для першої (нижньої) секції густина тампонажного розчину повинна задовольняти умову:
, (5.1)
де - нижня границя густини з умови забезпечення якісного заміщення бурового розчину тампонажним і можливості контролю висоти підйому тампонажного розчину, кг/м3.
Цю величину визначають за формулою:
, (5.2)
де - густина промивальної рідини, якою заповнена свердловина перед цементуванням, кг/м3;
- мінімально-необхідне перевищення густини тампонажного розчину над буровим, яке приймають в межах кг/м3.
Отже, кг/м3.
- верхня границя густини з умови запобігання поглинання тампонажного розчину, кг/м3.
Її визначають за формулою:
, (5.3)
де - тиск поглинання, Па;
- коефіцієнт безпеки, який має межі 1,11,3 і залежить від достовірності даних про величину тиску поглинання;
- глибина залягання підошви поглинаючого горизонту, м;
- висота підйому тампонажного розчину над поглинаючим горизонтом, м;
- узагальнений коефіцієнт гідравлічних втрат у кільцевому просторі.
, (5.4)
де - коефіцієнти гідравлічних втрат в незакріпленій і закріплених ділянках свердловини (рисунок 5.1).
Рисунок 5.1 – Схема для розрахунку коефіцієнтів гідравлічних втрат
Для незакріпленого інтервалу свердловини:
, (5.5)
де - коефіцієнт гідравлічного опору при русі в кільцевому просторі бурового і тампонажного розчинів;
- для промивальної рідини;
- для тампонажного розчину.
- швидкість підйому тампонажного розчину в кільцевому просторі, м/с. Приймаємо м/с.
- номінальний діаметр свердловини, м.
, (5.6)
де - об’ємний коефіцієнт кавернозності, ;
- зовнішній діаметр експлуатаційної колони, м; м.
м/с2.
Для закріпленого інтервалу свердловини:
, (5.7)
де - внутрішній діаметр другої проміжної колони, м; м.
, (5.8)
де - коефіцієнт переходу від незакріпленого інтервалу до закріпленого.
(5.9)
;
м/с;
м/с2.
, (5.10)
де - зовнішній діаметр бурильних труб, на яких спускаємо нижню частину експлуатаційної колони, м; м.
, (5.11)
. (5.12)
;
м/с;
м/с2.
Отже, за формулою (5.4):
Тоді, за формулою (5.3):
кг/м3.
Приймаємо =1800 кг/м3.
Перевіряємо умову (5.1):
(1390-1440)<1800<1930.
Для верхньої частини експлуатаційної колони також приймаємо
кг/м3.
Визначаємо водоцементне відношення :
, (5.13)
де -густина води 1000 кг/м3 ;
– густина відповідно тампонажного матеріалу і рідини замішування, кг/м3.
кг/м3.