- •1.2.Мета вивчення теми.
- •1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4.Зміст навчання
- •1.5.Орієнтовна основа дії.
- •1.6.Система навчальних завдань.
- •1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42 для студентів медичного факультету
- •1.2. Мета вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.1.Графологічні структури змісту.
- •1.4.2.Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3.Джерела навчальної інформації.
- •1.5.Орієнтовна основа дії (оод).
- •1.6.Система навчаючих завдань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №43 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •3.2. Тести на вихідний рівень знань-умінь.
- •4. Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту.
- •Умовно-патогенні ентеробактерії- Протеї.
- •Синьогнійна паличка
- •Перелік теоретичних питань.
- •4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії. Граф логічної структури лабораторного дослідження клебсієльозів .
- •Граф логічної структури лабораторного дослідження протейних та псевдомонадних захворювань .
- •Система цільових навчаючих завдань.
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44 для студентів медичного факультету
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •1.Таксономія патогенних для людини вібріонів
- •2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення
- •Класифікаційні біологічні ознаки вібріонів
- •Внутрішньовидова класифікація V.Cholerae
- •Патогенність і фактори вірулентності збудника холери
- •Коротка характеристика захворювання
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №45 для студентів медичного факультету
- •Актуальність теми.
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел
- •Загальна характеристика єрсиній і францисел, що мають медичне значення
- •3. Культуральні властивості єрсиній і францисел
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика чуми
- •5. Коротка характеристика туляремії
- •6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №46 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил
- •Загальна характеристика бруцел і бацил, що мають медичне значення
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Коротка характеристика бруцельозу
- •Коротка характеристика сибірки
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Тести для ідентифікації бруцел
- •Диференційні ознаки бацил
- •Методи для визначення антигенів сибіркових бацил у матеріалі, тваринницькій сировині, тощо.
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №47 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •1.Таксономія збудників правця і ботулізму
- •Морфо-біологічна характеристика збудників правця і ботулізму
- •Антигенна структура і фактори патогенності
- •Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) Методи для визначення нейротоксину клостридій правця в дослідному матеріалі
- •Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №48 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •Мета конкретна:
- •Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •Зміст навчання.
- •Граф логічної структури змісту:
- •Роль неспороутворюючих анаеробів у розвитку інфекцій
- •3. Умови розвитку захворювань
- •Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами
- •Збудники газової анаеробної інфекціі
- •Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації.
- •Орієнтовна основа дії (одд)
- •1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •1.7.1. Методика проведення заняття.
- •Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
- •Методична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №49 для студентів медичного факультету
- •1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •Зміст навчання.
- •Граф логічна структура змісту.
- •Перелік теоретичних питань.
- •Джерела навчальної інформації:
- •Орієнтовна основа дії
- •Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
- •Методика проведення заняття.
- •Методична розробка по підготовці і проведенню лабораторного заняття №50 для студентів медичного факультету
- •1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.
- •1.4.Зміст навчання.
- •1.5.Орієнтовна основа дії
Цілі вивчення теми.
Мета загальна: вивчити біологічні властивості збудника туляремії і патогенних єрсиній, знати особливості мікробіологічної діагностики цих захворювань, основні протиепідемічні заходи в осередку захворювання на особливо-небезпечні зоонози
Мета конкретна:
Знати диференційні біологічні ознаки патогенних єрсиній
Засвоїти ідентифікаційні критерії патогенних для людини францисел.
Знати і вміти правильно обрати метод для попередньої і остаточної мікробіологічної діагностики чуми, туляремії, харчових єрсиніозів.
Знати основні профілактичні заходи у вогнищі чуми і туляремії, показання до їх впровадження; знати специфічні і неспецифічні профілактичні препарати, що застосовують при спалаху інфекції.
Засвоїти основні протиепідемічні заходи при спалахах особливо-небезпечних інфекцій.
Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
Загальна характеристика родини ентеробактерій, типові морфологічні і культуральні властивості.
Диференційно- діагностичні середовища для виділення збудників кишкових інфекцій.
Спеціальні поживні середовища, характеристика факторів росту для вибагливих мікроорганізмів.
Етапи бактеріологічного методу дослідження.
Механізми і шляхи передачі збудників інфекційних захворювань.
Поняття про мікробні алергени. Методи визначення гіперчутливості клітинного типу на мікробні алергени, значення алергічного методу в лабораторній діагностиці інфекційних захворювань.
Серологічний метод діагностики інфекцій, особливості забору матеріалу, основні серологічні реакції.
Зміст навчання.
Граф логічної структури змісту:
1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел
Родина Enterobacteriaceae Рід Yersinia
|
Види: Y.pestis, Y.enterocolitica, Y.pseudotuberculosis |
Родина Brucellaceae Рід Francisella |
Види: F.tularensis
|
Загальна характеристика єрсиній і францисел, що мають медичне значення
Морфологія:
|
Умови культивування: |
Патогенні єрсинії: Y.pestis – Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми фарбуються біполярно. Нерухомі, не утворюють спор, але утворюють капсулу (в організмі людини і тварин) Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica - Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми, фарбуються біполярно; Рухомі при 4-280С, нерухомі при 370С; не утворюють спор і капсул |
Патогенні єрсинії: Y.pestis : Факультативні анаероби; Оптимальна температура 18-370С; Оптимальна температура для культивування інших єрсиній- 22-280С Невибагливі до складу поживного середовища; Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах |
Francisella tularensis: Мілкі поліморфні Грам (-) кокобактерії або палички; нерухомі; не утворюють спор; мають ніжну капсулу |
Francisella tularensis: Облігатні аероби, ауксотрофи, вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання екстрактів із органів і тканин, цистину, глюкози, жовтку) Дуже повільно ростуть на поживних середовищах, особливо в перших генераціях |
3. Культуральні властивості єрсиній і францисел
Види |
Середовища для культивування |
Характеристика росту |
Y.pestis |
1. МПА, МПБ; 2. Середовище Туманського, цистеїновий агар (спеціальні) |
1. Утворюють R-форми колоній на МПА: через 10-12 год – “юна колонія” – стадія “битого скла”; через 18-24 год – “зріла колонія” – “зім´ята мереживна хустинка” – біло-сірий ущільнений центр, прозорий ніжний край; через 48 год – “стара колонія” (ромашка) – центр коричневого кольору, краї біло-сірі, мереживні 2. На МПБ – R- форма а) білі пластівці на дні пробірки б) плівка на поверхні, від якої вниз спускаються нитковидні вирости (“сталактити”) |
Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica |
1. МПА, МПБ 2. Середовища Ендо, Плоскирєва |
Характерний повільний ріст дрібних гладеньких колоній; При 370С Y.pseudotuberculosis може утворювати R-форми колоній, подібні до колоній Y.pestis, але без стадії «битого скла» На середовищах Ендо, Плоскірєва ріст скудний, повільний, колонії безбарвні |
F. tularensis
|
Селективні середовища 1. Згорнуте яєчно-жовткове середовище МакКоя і Чепіна 2. Кров´яний, рибно-дріжджовий агар з глюкозою і цистином. |
Колонії з´являються через 2-5 діб; S-форми – дрібні, опуклі.
|