- •1. Інформація та її властивості.
- •2. Інформаційна культура.
- •3. Концепції інформації.
- •4. Співвідношення понять "інформація" та "знання".
- •5. Наукові напрями, що вивчають інформаційні потоки.
- •6. Прогрес як передумова формування інформаційного суспільства.
- •7. Документ в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •8. Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності.
- •9. Основні види інформаційних документів: загальна характеристика.
- •10. Співвідношення первинних і вторинних документів.
- •11. Загальна методика створення інформаційного документа.
- •12. Види та різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення.
- •13. Бібліографічний документ.
- •14. Реферативний документ.
- •15. Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів.
- •16. Оглядовий документ.
- •17. Аналітичний документ.
- •18. Текст як основна складова інформаційного повідомлення.
- •19. Інформаційні процеси.
- •20. Інформація як товар.
- •24. Сутність інформаційного забезпечення управління.
- •25. Структура і властивості економічної інформації.
- •26. Інформаційні ресурси управління.
- •27. Призначення і роль інформаційних систем.
- •28. Структура та функції інформаційних систем управління.
- •29. Ресурси і технології інформаційних систем.
- •Інформаційна технологія
- •30. Поняття і класифікація інформаційних технологій.
- •31. Основні етапи розвитку інформаційних технологій.
- •32. Структура інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності.
- •33. Поняття інформаційної потреби.
- •40. Загальна характеристика видів інформаційного обслуговування.
- •41. Видова структура сфери інформаційного обслуговування (документальне, фактографічне та концептуальне).
- •43. Фактографічний пошук.
- •Мета і завдання Закону
- •54. Закон України "Про науково-технічну інформацію".
- •55. Структура, завдання та функції Національної системи науково-технічної інформації України.
- •57. Закон України про національну програму інформатизації.
- •62. Документальне забезпечення управління.
- •63. Перетворення документів в електронну форму.
- •Недоліки комплексів:
- •65. Створення презентації документів.
- •66. Технології документального забезпечення управління.
- •67. Характеристика та інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця фахівця.
- •68. Автоматизація документообігу.
- •69. Гіпертекстові та мультимедійні технології роботи з документами.
- •70. Технології обробки інформації на автоматизованому робочому місці фахівця.
- •71. Пакетний режим обробки інформації.
- •72. Режим телеобробки інформації.
- •73. Інтерактивний режим обробки інформації.
- •74. Технічні засоби управлінського зв’язку.
- •75. Системи мобільного зв’язку в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •2. Технічні засоби управління
- •80. Принтери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
- •81. Сканери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
Питання до екзамену
з дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
1. Інформація та її властивості.
Слово "інформація" є відомим ще з античних часів. Інформація містить у собі важливе філософське поняття – відображена різноманітність. Інформація – це не те, що міститься в книзі чи доповіді, а те нове, що ми отримуємо з книги чи доповіді. Усупереч поширеній думці факти самі по собі ні про що не говорять – вони мають значення порівняно з іншими фактами. Інформація – це щось нове. Але будь-яке нове базується на чомусь старому. Нове без старого не сприймається, також, як і старе без нового. Щоб інформація дійшла до того, для кого вона призначена, її повторюють – цим створюється надлишковість: гарантована повнота сприйняття. Наша мова має надлишковість, завдяки якій ми без напруження сприймаємо мовлення, незважаючи на пропуски фраз, слів у реченнях і букв у словах. Інформація має свої властивості. По-перше вона може бути корисною і некорисною. Оскільки межі між цими поняттями нема, слід говорити про ступінь корисності щодо потреб конкретної інформаційної системи – працівника, установи.
Щоб вирішити поставлену перед нею задачу, система повинна мати повну інформацію. Але інформація ніколи не буває повною (так само, як і рішення задачі абсолютно правильним). Тому знову-таки слід мати на увазі ступінь повноти (історики мають мрію найповніше висвітлити досліджувану ними епоху; чим давнішою є епоха, що досліджується, тим меншою є повнота інформації).
Є ще одна властивість інформації – спотвореність, яка зменшується зі зменшенням повноти. Щоб зібрати повну і достовірну інформацію, потрібен час, а інформація старіє. Тому врахуймо ще одну ознаку – новизну. Коли можна розподілити цілі системи на стратегічні і тактичні, то завжди стратегічна інформація старіє повільніше, ніж тактична. При високому рівні достовірності маємо четверту ознаку – цінність.
Найціннішою для нас інформацією є корисна, повна, достовірна і нова. При цьому слід взяти до уваги, що невеликий відсоток некорисної інформації навіть допомагає, дозволяючи відпочити на неінформативних ділянках тексту, а найповніша і найдостовірніша інформація не може бути новою.
2. Інформаційна культура.
Специфічність інформації визначає деякі особливості інформаційного сервісу. Інформаційний сервіс лише тоді може стати Сервісом, коли відбудеться взаємна адаптація інформаційного середовища, створюваного інформаційною системою, з інформаційним мікросередовищем кожного конкретного споживача. тут потрібно враховувати як науково-технічну ситуацію і можливості спеціаліста ("людський фактор"), так і досягнення спеціалістом певного рівня інформаційної культури.
Інформаційна культура спеціаліста передбачає:
– знання ним особливостей, закономірностей документальних потоків у своїй галузі;
– знання можливостей різних систем пошуку інформації;
– вміння працювати з різними джерелами інформації;
– володіння основами аналітико-синтетичної переробки інформації.
Слід пам’ятати, що кожен спеціаліст виступає не тільки споживачем інформації, а й активним учасником інформаційного процесу в цілому – автором, редактором, рецензентом, консультантом і т.д.