НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра кримінального права і процесу

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

З курсу кримінології

по темі №2

«Кримінологічна характеристика особи злочинця»

Лекції 2 год

Практичні год

Самостійна робота

Підготував:

Завідувач кафедри

кримінального права і процесу

д.ю.н., доцент

Гумін О.М.

Львів 2011

Тема №2 «Кримінологічна характеристика особи злочинця»

План

1. Поняття особи злочинця та характеристика її ознак.

2. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця.

3. Класифікація і типологія жертв злочину.

Література:

1. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник - Київ:Атіка, 2001 .-368с.

2. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман; За редакцією І. М. Даньшина. — Харків: Право, 1999 - 232с.

3. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. та ін. Кримінологія; Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Атіка, 2003.- 400 с.

4. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: [Підручник К 82 для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Дань­шин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. - Харків: Право, 2003. - 352 с.

5. КРИМІНОЛОГІЯ. За загальною редакцією О. М. Джужи доктора юридичних наук, професора, Київ Юрінком Інтер, 2002.

6. Кримінологія: Навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Ва-К82 Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опанасенко, В. Г. Пше­ничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. — К.: Прецедент, 2004. - 208 с.

7. Кримінологія: Підручник / За заг. ред. Л. С. Сміяна, Ю. В. Нікітіна. — К.: Національна академія управління, 2010. — 496 с.

8. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Частина І — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.

ВСТУП

Одним із основних компонентів предмета кримінології є вчення про особу злочинця. Без нього важко дослідити інші кримінологічні пробле­ми, зокрема, детермінанти злочинів та засоби боротьби з ними.

В однакових умовах люди поводяться по-різному — одні дотриму­ються законів, інші їх порушують. Це дає підстави говорити, що особи, які обрали протиправний варіант поведінки, чинять так внаслідок певних їх властивостей, що й обумовили такий вибір. Тому без особи злочинця неможливе і саме вчинення злочину.

Як особи люди є дуже різними. Одні з них активно сприяють сус­пільному прогресу, інші, навпаки, перешкоджають йому: ухиляються від корисної праці, стають порушниками громадського порядку або зай­мають ще якусь антисоціальну позицію. Цінність особи залежить насамперед від її реального внеску в загальний суспільний поступ. Ознаки осо­би можуть бути як позитивними, так і негативними. Останні найбільш характерні для особи злочинця. Таким чином, поняття "особа злочинця" торкається соціальної суті людини, яка вчинила злочин, тобто порушила норми кримінального права. Вивчення особи злочинця підпорядковане встановленню механізму злочинної поведінки, її детермінації і розробці на цій основі обгрунтованих рекомендацій щодо запобігання злочинам.

Кримінологічна характеристика особи теж нерозривно пов'язана із злочином, який вона вчинила, а також із жертвою злочину. Ці та інші проблеми є предметом розгляду нашої лекції.

Питання № 1: Поняття особи злочинця та характеристика її ознак.

Серед найбільш складних, спірних і найменш досліджених кри­мінологічних проблем є питання про особистість злочинця.

Жоден кримінолог, представник будь-якої школи, не може оминути проб­леми, пов'язані з людиною, яка здійснює злочин.

Особа злочинця є складним поняттям, що утворюється поєд­нанням загальносоціологічного поняття «особа» і юридичного — «злочинець».

При вживанні поняття «особистість злочинця» слід мати на увазі саме «соціальне обличчя» людини, яка скоїла злочин.

Не можна ототожнювати поняття «особа злочинця» і «злочинна осо­ба», оскільки перше не існує поза вчиненим злочином і властивос­тями суб'єкта злочину.

Не можна також ототожнювати в криміно­логії поняття «особа» і «особистість».

Особі злочинця притаманна система ознак, властивостей та інших показників, які у своїй сукупності визначають її як людину, що вчинила злочин.

Під особою злочинця розуміють систему негативних соціальне значущих властивостей, зв'язків і відносин, у поєднаних із зовнішніми умовами та обставинами, що характеризують людину, винну у вчиненні злочину.

У цьому визначенні відображено взаємозв'язок між соціологічним і юридичним змістом поняття особи зло­чинця.

Будь-яка особа є індивідуальним вираженням соціальне значущих властивостей, індивідуальною фор­мою відображення буття і духовних умов суспільства.

З юридичних позицій про особу злочинця можна гово­рити тільки тоді, коли особа вчинила злочин і її визна­но судом винною.

Структура особи злочини, містить такі ознаки:

• біофізіологічні,

• соціально-демографічні,

• морально-психо­логічні,

• моральні,соціально-рольові,

• кримінально-пра­вові та кримінологічні,

• психічні аномалії, що не виклю­чають осудності.

Біофізіологічні ознаки — це:

• стать,

• вік,

• стан здоров'я,

• особливості фізичної конституції,

• природні властивості нервової системи тощо.

Соціально-демографічні ознаки — це такі характе­ристики, як:

• стать,

• вік,

• освіта,

• соціальне походження і становище,

• рід занять,

• національна і професійна належ­ність,

• сімейний стан,

• рівень матеріальної забезпеченості,

• належність до міського чи сільського населення тощо.

Вікова характеристика злочинців дозволяє дійти висновку про ступінь інтенсивності прояву криміноген­ної активності та особливості злочинної поведінки представників різних вікових груп.

Освітній та інтелектуальний рівні визначають харак­тер злочину.

Найбільш криміногенною соціальною групою є осо­би, не зайняті суспільне корисною працею, — це майже третина всіх злочинців.

Кримінологічне значення мають дані про:

• сімейний стан,

• рівень матеріальної забезпеченості,

• місце прожи­вання тощо.

У структурі особи злочинця важливе місце нале­жить його моральній і психологічній характеристиці.

Ці ознаки дозволяють пізнати внутрішній зміст особи —його світоглядні та моральні риси і властивості, погля­ди, переконання, ціннісні орієнтації тощо.

Світоглядна позиція визначає загальну спрямованість особи, ЇЇ цілеспрямованість, позначається на всій сукуп­ності особливостей поведінки, звичок і соціальної орієн­тації.

Людина стає особистістю лише тоді, коли в неї вироблено певну систему поглядів з основних питань суспільного буття, життя і діяльності.

Характеристику особи злочинця доповнюють його інтелектуальні, емо­ційні та вольові властивості.

До інтелектуальних властивостей належать:

• рівень інтелектуального розвитку,

• обсяг знань,

• широта погля­дів,

• зміст і розмаїтість інтересів та прагнень,

• життєвий досвід тощо.

Емоційні властивості — це такі ознаки, як:

• сила,

• врів­новаженість або рухливість нервових процесів,

• динаміч­ність почуттів,

• ступінь емоційної збудливості,

• характер реагування на різні прояви зовнішнього середовища і т. п.