- •Предмет психології.
- •2. Напрями психології: біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія.
- •3. Галузі психології:
- •4. Основні методи психології.
- •5. Предмет педагогіки.
- •6. Галузі педагогіки:
- •7. Поняття про психіку
- •8.Види психічних явищ
- •9.Інстинкти, навички,Інтелектуальна поведінка
- •10. Будова нервової системи
- •12. Перша і друга сигнальні системи
- •13.Стадії сну
- •14.Поняття здоровя
- •15.Фактори здоров я
- •15 Психосоматичні розлади
- •20. Поняття про самосвідомість
- •21. Психологічний захист
- •22. Види психологічних захистів
- •40.Поняття про психічний стан
- •24. Сновидіння
- •28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
- •36.Поняття про уяву
- •37. Поняття про емоції, їх види.
- •38. Поняття про волю. Вольова регуляція д-сті
- •39. Вольові якості особистості
- •41.Характеристика окремих психічних станів
- •42.Методи регуляції психічних станів
- •43.Людина, Ідивід , особистість, Індивідуальність
- •46.Поняття про темперамент
- •49. Вчення Павлова про темперамент
- •51. Психічні властивості різних типів темпераменту
- •52. Поняття про інтелект
- •53. Коефіцєнт інтелекту
- •55. Схильності , здібності
- •56.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •57. Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом. 58. Поняття про акцентуацію
- •59. Характеристика різних акцентуацій особистості.
- •61.Локус контролю.
- •63.Потреба, мотив, мотивація
- •65. Поняття про спрямованість
- •66. Типи спрямованості
- •68.Рівень домагань
- •69. Самооцінка
- •71.Розвиток , концепція розвитку людини: біогенетична , соціогенетична
- •74. За е . Еріксоном
- •75Поняття про діяльність .
- •77 Спілкування
- •80.Механізми пізнання людини людиною
- •81 Бар єри спілкування
- •82.Ідея управління конфліктами виробленням індивідуальної стратегії і тактики продуктивної поведінки у конфліктній ситуації(за к.Томасом).
- •83. Референтна група
- •84.Соціально – психологічний клімат
- •87.Дидактика
- •89. Функції управління навчанням
- •90. Принципи навчання , закономірності
- •Характеристики основних освітніх парадигм
28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
Відчуття - психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму за безпосереднього впливу подразників на відповідні органи чуття.
Органи чуття - єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людську свідомістьМатеріальним органом відчуття є аналізаториОргани відчуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. Відтак виникає адекватне відчуття навколишнього світу і стану самого організму.
Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості.
Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу, їхньою фізіологічною основою є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.
Аналізатор складається з трьох частин:
1) Периферичний відділ (рецептори), який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес.
2) Аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви -провідні шляхи, які з'єднують периферичний відділ аналізатора із центральним.
3) Підкоркові та коркові відділи (мозковий кінець) аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів.
Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого.
За характером відображення і місцем розташування рецепторів прийнято поділяти відчуття на 4 групи:
1) Екстрацептивні, які відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища та мають рецептори на поверхні тіла (зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові).
2) Інтроцептивні, які мають рецептори, розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла та відображають стан внутрішніх органів (органічні - спраги, голоду тощо).
3) Кінестатичні й статичні, які дають інформацію про рух і положення нашого тіла.
4) Проміжні й самостійні - температурні, вібраційні, рівноваги,
прискорення, больові відчуття.
Взаємодія відчуттів - зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття. Наприклад: слабкі звукові подразники підвищують чутливість зорового аналізатора, але якщо в якості звукового подразника застосовують голосний шум авіаційного мотора, то погіршується чутливість ока.
Сенсибілізація - це підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння.
Фізіологічним механізмом взаємодії відчуттів є процеси іррадіації та концентрації збудження в корі головного мозку, де представлено центральні відділи аналізаторів.
Синестезія - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора. Найчастішими є зорово-слухові синестезії, коли під дією звукових подразників у суб'єкта виникають зорові образи.
31-32-33. Поняття про пам’ять, її типи та види.
Пам'яттю називається запам'ятовування, збереження та наступне відтворення індивідом його досвіду. Вона забезпечує єдність і цілісність людської особистості.
Виділяють наступні види пам’яті:1. За характером психічної активності.
Моторна пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення рухів та їхніх систем. Ознакою доброї моторної пам'яті є фізична спритність людини, моторність у праці, те, що називають «золоті руки».
Емоційна пам'ять - це пам'ять на почуття. Пережиті та збережені в пам'яті почуття виступають як сигнали, які або спонукають до дії, або утримують від вчинків, що викликали в минулому негативні переживання.
Образна пам'ять - це пам'ять на уявлення, на картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, слуховою, тактильною (дотиковою), нюховою, смаковою. Образна пам'ять може досягати високого рівня як компенсаторний механізм у сліпих, глухих і т. д.
Ейдетична пам'ять. Ейдетичні, або наглядні, образи пам'яті - це результат збудження органів чуття зовнішніми подразниками. Ейдетичні образи подібні до уявлень тим, що виникають за відсутності предмета, але характеризуються такою деталізованою наглядністю, яка цілком недоступна звичайному уявленню.
Змістом словесно-логічної пам'яті є наші думки, втілені у форму мови. Тому тут головна роль належить другій сигнальній системі. Словесно-логічна пам'ять відіграє провідну роль у засвоєнні знань учнями в процесі навчання.2. За характером мети діяльності.
Мимовільна пам'ять - це запам'ятовування та відтворення, за якого відсутня спеціальна мета щось запам'ятати чи пригадати.
Довільна пам'ять - це коли ставиться певна мета запам'ятовування і відтворення з докладанням вольового зусилля.3. За тривалістю утримання інформації.
На відміну від тривалої пам'яті, для якої є характерним тривале збереження матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення, короткочасна пам'ять характеризується дуже коротким збереженням після одноразового дуже нетривалого сприйняття і негайним відтворенням (у перші ж секунди після сприйняття матеріалу).
Оперативна пам'ять забезпечує запам'ятовування інформації, необхідної тільки для виконання певної дії.Після одноразового прослуховування пояснень викладача у тривалій пам'яті учня залишається в середньому тільки 10% змісту прослуханого, після самостійного читання - 30%, після активного спостереження навчального процесу - 50%, а після освоєння практичними діями учнів - 90%.