2. Бюджетний кодекс України про бюджетну класифікацію.

Бюджетний кодекс України регламентує і регулює процес створення, розгляду, кінцевого затвердження і виконання бюджету країни в цілому і його частин зокрема. Кодекс пропонує методи контролю за реалізацією і виконанням держбюджету і місцевих бюджетів. У ньому викладено суть бюджетної системи України, правові основи, завдяки яким вона функціонує. Окремо розглядаються санкції, які можуть і мають бути застосовані у разі порушення бюджетного законодавства України.

Кодекс був опублікований 25 липня 2001 р., набрав чинності з дня його опублікування, а окремі статті, які регламентують поточні бюджетні процедури, — з 1 січня 2002 р.

Бюджетним кодексом України визначено економічний зміст і структуру бюджетної класифікації.

Так, на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України затверджено нову бюджетну класифікацію, яка включає такі складові частини: - I класифікація доходів бюджету; - II класифікація видатків та кредитування бюджету ; - III класифікація фінансування бюджету; - IV класифікація боргу.

Класифікація доходів бюджету

В класифікації доходів бюджету відображена кодифікація усіх видів надходжень, які підлягають зарахуванню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Відповідно до бюджетної класифікації доходи бюджету згруповані залежно від джерел і форм власності платників податків, що дає змогу визначити їхню економічну сутність.

1.Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.

5) цільові фонди

1. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

51% усіх податкових надходжень забезпечує ПДВ

29% - податок на прибуток

9% - акцизний збір

8% - інші податки.

2. . Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності ( надходження від грошово-речових лотерей, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження дивідендів від суб’єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств і організацій, надходження від приватизації майна тощо); 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей у школах-інтернатах; плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ тощо); 3) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо); 4) інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації конфіскованого майна; надходження коштів від реалізації майна, що перейшло у власність держави; надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, установ та організацій, щодо яких минув строк позовної давності, власні надходження бюджетних установ тощо).

3. Доходи від операцій з капіталом охоплюють :

1).  Надходження від продажу основного капіталу. Вони включають надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів і знахідок, включаючи валютні цінності і кошти, власники яких неві­домі, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних ме­талів і дорогоцінного каміння, а також надходження від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що зна­ходиться у комунальній власності.

2).  Надходження від реалізації державних запасів товарів. Вони включають надходження від реалізації державних запасів товарів, що містять надходження від реалізації матеріальних цінностей державно­го резерву, надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

3).Надходження від продажу землі і нематеріальних активів. Про­даж земельних ділянок здійснюється відповідно до Земельного кодек­су України. Оскільки Закон України «Про розмежування земель державної і комунальної власності» не прийнятий, то до розмежування земель державної і комунальної власності передбачається зараховува­ти 10% коштів від продажу земельних ділянок сільськогосподарсь­кого призначення до загального фонду Державного бюджету, а 90% - до відповідних бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Величина зазначених доходів залежить від об­сягів продажу і ціни. 4. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Міжбюджетні трансферти поділяються на :

- дотації вирівнювання бюджетам різних рівнів

- субвенції (субвенції на здійснення державних програм соціального захисту, субвенції на виконання інвестиційних програм)

- кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих

бюджетів

- додаткові дотації (додаткові дотації на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів)

5. Цільові фонди - фінансові ресурси, залучені державою для фінансування суспільних потреб із чітко визначених джерел, що мають відповідні призначення.

До цільових фондів України відносяться: Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Державний інноваційний фонд, Фонд України соціального захисту інвалідів, Державний фонд охорони навколишнього середовища, Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у Міжнародних авіаційних організаціях, Державний валютний фонд, Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву тощо.

За аналізами Звіту про виконання Державного бюджету за 2010 рік у складі усіх доходів бюджету:

70% складають податкові надходження

25% - неподаткові надходження

3% - офіційні трансферти

1% - доходи від операцій з капіталом

1% - цільові фонди. Класифікація видатків та кредитування бюджету Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

1. Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету застосовується при формуванні бюджету. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

Програмна класифікація передбачає видатки на:

1) Комплексна програма будівництва вітрових електростанцій

2) Державна цільова екологічна програма стосовно Придніпровського хімічного заводу

3) Комплексна програма створення ядерно-паливного циклу

4) Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 рр. тощо.

2. Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державне казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Відомча класифікація видатків бюджету дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників коштів: конкретне міністерство, державний комітет, державне відом­ство або іншу юридичну особу, якій виділяються асигнування з бюд­жету.

3. Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов’язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Функціональна класифікація видатків включає видатки на загальнодержавні функції, оборону, громадський порядок, безпеку та судову владу, економічну діяльність, охорону навколишнього природного середовища, житлово-комунальне господарство, охорону здоров`я, духовний та фізичний розвиток, освіту, соціальний захист та соціальне забезпечення.

4. Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні (видатки на товари і послуги, виплата процентів (доходу) за зобов`язаннями, субсидії і поточні трансферти) та капітальні (придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти, нерозподілені видатки, кредитування з вирахуванням погашення, надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення, надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення).

Класифікація фінансування бюджету

1. Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

2. Фінансування бюджету класифікується за:

1) типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань

(зовнішнє і внутрішнє));

2) типом боргового зобов'язання (за засобами, що використовуються для фінансування

бюджету(внутрішнє (короткострокові, середньострокові, довгострокові, інші,

надходження від приватизації державного майна ) і зовнішнє (короткострокові,

середньострокові і довгострокові, інші)).

Класифікація боргу

1. Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста.

2. Борг класифікується за типом кредитора (зовнішній борг і внутрішній борг) та за типом боргового зобов'язання (зовнішній борг і внутрішній борг).

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; 2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; 3) фінансування загального фонду бюджету. Спеціальний фонд бюджету включає: 1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; 2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; 3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності; 2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період доходи повинні погашати витрати);

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними.;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 5) принцип обгрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил (бюджет формується з урахуванням бюджетних запитів розпорядників бюджетних коштів); 6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів (максимальний результат при мінімальних витратах);

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача (фінансування загальної освіти відбувається з місцевого бюджету, а фінансування вищого навчального закладу – з обласного бюджету);

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями; 9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (всі розпорядники на рівних умовах); 10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами (всі громадяни України мають право на інформацію щодо бюджетного процесу та результатів виконання бюджет)у; 11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Таким чином, Бюджетна класифікація України є основою для здійснення доходів та видатків держави. Вона застосовується також для контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів. За допомогою бюджетної класифікації проводиться аналіз в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків.