- •А.І. Кидисюк, л.О. Ящук Оптимізація мереж і систем поштового зв’язку За редакцією доктора технічних наук л.О. Ящука
- •1. Загальна характеристика задач оптимізації мереж і систем поштового зв’язку
- •1.1. Науково-технічна термінологія
- •1.2. Загальна характеристика задач оптимізації мереж поштового зв’язку
- •Загальна характеристика задач оптимізації
- •2. Застосування методів теорії графів для розв’язання типових задач оптимізації мереж поштового зв’язку
- •2.1. Основні поняття теорії графів
- •2.2. Задача побудови найкоротшої мережі перевезень пошти
- •2.3. Задача побудови найкоротших радіальних маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.4. Задача побудови найкоротших кільцевих маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.5. Задача побудови маршруту листоноші
- •2.6. Задача визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти
- •3. Оптимізація структур мереж поштового зв’язку
- •3.1. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мереж поштового зв’язку
- •3.2. Оптимізація кількості та місць розташування об’єктів поштового зв’язку
- •3.3. Оптимізація структури магістральної мережі поштового зв’язку
- •4. Оптимізація перевезень пошти
- •4.1. Оптимізація планів прямування пошти
- •7 . Маршрут Мr проаналізований
- •8. Присвоєння вузлу Ві позначки ”перевірений“ (*)
- •9. Пошук серед неперевірених вузлів вузла Вj,
- •7. Запис Sk
- •1. Збільшення нормативів часу перевантаження
- •1. Формування попередніх значень нормативних
- •4.2. Оптимізація регіональних і окружних поштових маршрутів
- •4.3. Оптимізація маршрутів виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •4.4. Оптимізація кількості транспортних засобів для перевезень пошти
- •4.5. Оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів
- •19. Підсумовування значень потоків ( p, s ),
- •20. Визначення максимальних сум потоків ( p, s ),
- •4.6. Оптимізація затримки відправлень пошти і вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку
- •4.7. Адаптація перевезень пошти до змін величин поштових потоків
- •1. Уведення даних про діючі поштові маршрути Mk
- •4.8. Адаптація перевезень пошти до надзвичайних ситуацій
- •5. Оптимізація оброблення пошти
- •5.1. Оптимізація технології оброблення письмової кореспонденції в мережі поштового зв’язку
- •5.2. Оптимізація розподілів поштових потоків в мережі поштового зв’язку
- •Визначення розподілів поштових потоків за кількістю оброблень пошти у вузлах мережі
- •Визначення розподілу поштових потоків за строками пересилання письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку
- •Визначення вантажопідйомності транспортних засобів для перевезень пошти
- •Визначення кількості робочих місць з ручного оброблення пошти або засобів автоматизованого оброблення пошти у вузлах мережі
- •Визначення сумарної кількості поштових маршрутів
- •Визначення сумарних обсягів перевезення пошти в мережі поштового зв’язку
- •Визначення сумарних обсягів оброблення пошти у вузлах мережі поштового зв’язку
- •5.3. Оптимізація планів сортування пошти
- •5.4. Оптимізація багатопрограмного сортування пошти
- •5.5. Оптимізація кількості робочих місць з оброблення пошти у вузлах поштового зв’язку
- •5.6. Оптимізація технології оброблення пошти в регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.7. Оптимізація організації виробничих процесів у регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.8. Оптимізація розподілу навантаження між операційними вікнами відділень зв’язку
- •5.9. Створення передумов впровадження засобів автоматизованого оброблення пошти в регіональних вузлах мережі поштового зв’язку
- •6. Синхронізація оброблення і перевезення пошти
- •6.1. Принципи синхронізації оброблення і перевезення пошти
- •6.2. Синхронізація циклів пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку
- •6.3. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •7. Оптимізація національної поштової індексації України
- •7.1. Недоліки системи індексації адресних підприємств поштового зв’язку колишнього срср
- •7.2. Вимоги до системи поштової індексації України
- •7.3. Принципи побудови системи індексації поштового зв’язку України
- •7.4. Розподіл індексів між адміністративними утвореннями України
- •7.5. Особливості поштової індексації України
- •Перелік основних публікацій
19. Підсумовування значень потоків ( p, s ),
що прямують через ділянки V, W маршрутів Mk
20. Визначення максимальних сум потоків ( p, s ),
що прямують через ділянки V, W маршрутів Mk
21. Виведення значень P, S, ( P, S ), що
прямують через ділянки V, W маршрутів Mk
22. Виведення максимальних сум потоків
( P, S ), що прямують через ділянки V, W
маршрутів Mk
Кінець
Рисунок 4.18. Алгоритм визначення вантажопідйомності транспортних засобів
У блоках 1 – 4 здійснюється уведення вихідних даних:
числа вузлів мережі n;
матриці міжвузлових потоків M ( P, S );
таблиці маршрутів Mk;
матриці планів прямування пошти N ( P, S ).
У блоках 5 – 10 здійснюється формування чергових значень номерів вузлів P, S, за якого зазначені змінні приймають значення P = 1…n, S = 1…n, P ≠ S, тобто від 1, 2 до n, n - 1. При формуванні наступного (неіснуючого) значення P = n + 1 здійснюється перехід від блоку 7 до блоку 19.
У блоці 11 змінній V надається значення P.
У блоках 12, 13 з матриці N ( P, S ) визначається маршрут Mk, яким прямує пошта з V в S і номер транзитного вузла R, в якому ця пошта здається.
У блоці 14 з переліку вузлів маршруту Mk визначається номер вузла W, наступного після вузла V .
У блоці 15 номери вузлів P, S і значення потоку ( P, S ) заносяться в масив ділянки V, W маршруту Mk.
У блоці 16 змінній V надається значення W .
У блоці 17 перевіряється виконання умови V = R, тобто перевіряється, чи пройдений маршрут Mk до вузла здавання пошти R. Якщо “Ні” – повторне виконання блоків 14, 15, 16 з черговими значеннями змінних V і W, якщо “Так” – перехід до блоку 18.
У блоці 18 перевіряється виконання умови V = S, тобто перевіряється, чи пройдені всі маршрути Mk, що з’єднують вузли P і S. Якщо “Ні” – повторне виконання блоків 12, 13, 14, 15, 16 з черговим маршрутом Mk, черговим вузлом здавання пошти R і черговими значеннями змінних V і W, якщо “Так” – повернення до блоку 8 і формування нових значень P і S.
У блоках 19, 20 здійснюється підсумовування значень потоків (P, S), що прямують через всі ділянки V, W усіх маршрутів Mk, і визначення максимальних значень цих сум.
У блоках 21, 22 здійснюється виведення значень P, S,(P, S), що прямують через всі ділянки V, W усіх маршрутів Mk, й усіх максимальних сум потоків (P, S), що прямують цими маршрутами.
Значення міжвузлових потоків визначаються в періоди їх обстеження (як правило, окремо по кожному з видів пошти по кожному з днів обстеження).
Аналіз проведених обстежень свідчить про багаторазові зміни величин поштових потоків по днях тижня, місяцях, періодах.
При цьому спостерігається зростання поштових потоків від початку тижня до його середини і падіння поштових потоків від середини тижня до його закінчення.
Суттєві зміни величин поштових потоків по днях тижня потребують відповідних змін вантажопідйомності транспортних засобів для перевезень пошти.
Значні перспективи багаторазових змін вантажопідйомності транспортних засобів відкриває використання для перевезень пошти автомобілів з причепами.
Розглянемо зазначені зміни на приклади регіонального маршруту, що з’єднує регіональний вузол РВ з двома окружними вузлами ОВ-1 і ОВ-2.
На рис. 4.19 наведено орієнтовний графік змін величин поштових потоків на протязі тижня (відносні одиниці).
7
6
6
5
5
5
4
4
4
4
3
3
3
3
3
2
2
2
2
2
2
1
1
1
1
1
1
1
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
Рисунок 4.19. Орієнтовний графік змін величин поштових потоків на протязі тижня
У табл. 4.25 наведено значення вантажопідйомності транспортних засобів на маршруті РВ – ОВ-1 – ОВ-2 по днях тижня, які відповідають графіку змін величин поштових потоків по цих днях.
Таблиця 4.25. Значення вантажопідйомності транспортних засобів по днях тижня
Дні тижня |
Транспортні засоби |
Кількість контейнерів |
||
Загальна |
РВ – ОВ-1 |
РВ – ОВ-2 |
||
Понеділок |
1 автомобіль з причепом |
36 |
18 |
18 |
Вівторок |
1 автомобіль з причепом, 1 автомобіль без причепу |
54 |
36 |
18 |
Середа |
2 автомобілі з причепами |
72 |
36 |
36 |
Четвер |
2 автомобілі з причепами |
72 |
36 |
36 |
П’ятниця |
1 автомобіль без причепу, 1 автомобіль з причепом |
54 |
18 |
36 |
Субота |
1 автомобіль з причепом |
36 |
18 |
18 |
Неділя |
1 автомобіль без причепу |
18 |
9 |
9 |
У середньому за день |
1,57 автомобіля з 1,14 причепа |
48,86 |
24,43 |
24,43 |
Усього за тиждень |
11 автомобілів з 8 причепами |
342 |
171 |
171 |
Як випливає з табл. 4.25, за рахунок варіації вантажопідйомностей автомобілів з причепами досягається певна економія транспортних засобів (11 автомобілів з 8 причепами за тиждень замість 14 автомобілів з 14 причепами при визначенні вантажопідйомностей транспортних засобів за їх максимальними значеннями).