74. Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.

Позадоговірною (або недоговірною) є відповідальність, що настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо ін. при відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин. Така відповідальність настає за порушення обов’язку, встановленого законом або підзаконним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків. Юр. підставою позадоговірної від-ті є склад цивільного правопорушення, одним із елементів складу якого є шкода. Шкода – зменшення або втрата (загибель) певного особистого чи майнового блага. Розрізняють майнову і немайнову (моральну) шкоду. Грошовий вираз майнової шкоди називають ще збитками. Під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконане боржником. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, що порушила право, одержала завдяки цьому доходи, то розмір збитків, які відшкодовуються потерпілій особі у зв’язку з неодержанням нею доходів, не може бути меншим від тих доходів, що їх одержав порушник права. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо). Розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим від мінімальних розмірів з\п, максимальний її розмір не обмежується.

75. Елементи зобов’язання.

Будь яке зобов’язання є цивільним правовідношенням, тому будь яке зобов’язання складається з тих самих елементів, що формують цивільни правовідносини. Таким чином, елементами зобов’язання є: суб’єкти і об’єкти та зміст, т-то суб’єктивне цивільне право та суб’єктивний цивільний обов’язок. Суб’єктами ЦПВ є їх учасники, а саме: гром-ни Ук., іноземці, особи без гром-ва, юр. особи, Українська держава, інші організації. Гром-ни та юр. особи повинні бути наділені цивільною правосуб’єктністю, т-то цив. праводієздатністю. Цив. правозд-ть – це здатність мати цив. права та обов’язки, а цив. дієзд-ть – це здатність гром-ни своїми діями набувати цив. прав та створювати для себе обв’язки. Але правозд-ть юр. осіб є спеціальною, оскільки встановлюється відповідно до цілей кожної юр. особи, тоді як гром-ни мають однакову для всіх праовзд-ть. Дієзд-ть юрє осіб виникає водночас з правозд-тю. Об’єктами цив. правовід-н є: речі; дії (послуги); результати духовної та інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага. Суб’єктивне цив. право – це міра можливої (дозволеної) поведінки упов. особи, яка забезпечується виконанням обв’язків іншими суб’єктами і можливістю застосування до них державного примусу. Суб’єктивному право властива своя стр-ра. Воно склад. з трьох прав (повноваженя): право на власні дії (користування, розпорядження якоюсь власною річчю); право на чужі дії (користування і розпорядження чужим майном); право вимагати застосування засобів примусу до зобов’язаних осіб. Суб’єктивне право пов’язане з суб’єктивним обов’язком, оскільки його здійснення залежить від поведінки зобов’язаних осіб. Суб’єктивний обов’язок – це міра необхідної поведінки зобов’язаної особи для задоволення інтересів уповн. особи. Залежно від х-ру зв’язку між суб’єктивним правом і суб. обов’язком зобов’язана особа відіграє: - активну роль, тобото виконує певні дії (передає майно, сплачою гроші тощо) - пасивну роль, тобто у відновинах вл-ті зобов’язана особа повинна утримуватися від посягання на право вл-ті, не перешкоджату здійсненню вл-ком своїх прав.