- •Сутність та засади міжнародних економічних відносин.
- •Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин. Принципи та особливості механізму мев.
- •1. Еволюційність міжнар. Ек. Процесів, без силового навязування співробітництва, без підштовхування до цього.
- •2. Системність розвитку мев, тобто комплексний розвиток с-ми мев, рівномірний розвиток усіх її взаємодіючих елементів і звязків.
- •3. Еквівалентність обміну, тобто взаємовигідність ек. Звязків для 2-х і більше партнерів.
- •Місце та роль міжнародних економічних відносин у розвитку національних економік.
- •Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозв’язок і економічні вигоди.
- •Поняття та міжнародна мобільність чинників виробництва. Причини, які на неї впливають.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •Сутність та види міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв.
- •Здійснення спільних програм;
- •Договірна спеціалізація
- •Створення спільних підприємств.
- •Участь України в міжнародному розподілі праці, спеціалізації та кооперації виробництва.
- •Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •Розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва.
- •Економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;
- •Виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.
- •Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що її визначають.
- •Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонт’єва.
- •Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу.
- •Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •Основні характеристики світового ринку послуг.
- •Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •Місце та роль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.
- •Двобічним(узгодження між торговими партнерами на основі взаємної домовленості);
- •Багатобічним(торгівля регулюється багатосторонніми угодами-діяльність вто).
- •Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •Основні причини державного втручання у зовнішню торгівлю. Позитивні та негативні наслідки його здійснення.
- •Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які її визначають.
- •Україна та Світова організація торгівлі. Результати, проблеми та перспективи взаємовідносин.
- •Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •1)Інструмент торгівельної політики та державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаєминах зі світовим ринком;
- •2)Звід митних ставок, що застосовувалось до товарів що переміщуються через кордон країни та систематизованим відповідно до товарної номенклатури зед;
- •3) Конкретна ставка мита що підлягає при сплаті ввезені чи вивезені товарів в (з) митної території країни;
- •Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •4) Значення принципу ефективного захисту тим більш суттєве, чим вище частка імпортних матеріалів та компонентів у ціні кінцевого продукту.
- •Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •4. Ставка ефективного рівтя митного тарифу збільшується в міру розбіжності між ставкою на кінцеву продукцію і Тпрім.
- •Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •1.Ставка тарифу
- •2.Ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика
- •Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •Економічний зміст квотування. Види квот, їх зміст та призначення.
- •1)Напрямом дії:
- •2)Охопленням:
- •Сутність експортного кредитування.
- •Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •1.Розходження в еластичності попиту в різних країнах.Попит в середині країни,що демпінгує, повинен бути менш еластичним за цінами ніж попит закордоном;
- •2.Недосконала конкуренція, що дозволяє виробнику встановити і диктувати ціни;
- •3.Ринок повинен бути сегментованим тобто виробник повинен відокремити зовніш.Ринок від внутрішнього. Це здійснюється за допомогою торг.Бар’єрів або високих транспортних витрат.
- •Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •IV. За метою укладання::
- •Міжнародний рух капіталу та його наслідки для країн експортерів та імпортерів капіталу.
- •Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •1.Капітал філій, довірчих, асоціацій та компаній.
- •2. Реінвестиції прибутку.
- •Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів в які вкладається міжнародний капітал.
- •Обсяги та значення іноземних інвестицій в економіці України.
- •Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •Поняття та види трудової міграції. Показники, що її визначають.
- •Масштаби та напрями сучасної міграції робочої сили.
- •Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •Україна на міжнародному ринку праці.
- •Поняття міжнародної передачі технологій та форми її здійснення.
- •Моделі технічного прогресу та їх вплив на умови міжнародної торгівлі. Особливості нейтрального, капіталозберігаючого та працезберігаючого технічного прогресу.
- •Моделі неотехнологічного розвитку: технологічних розходжень між країнами; технологічного розриву та ін. Технологічний цикл життя товару в міжнародній торгівлі.
- •1.Теорія технологічних відмінностей – базується на тому, що основою торгівлі між країнами є різні рівні розвитку технологій, навіть при однаковій забезпеченості факторами вир-ва.
- •2. Теорія технологічного розриву - автор амер. Економіст Познер, обґрунтував твердження, що причиною міжнародної торгівлі є технологічний розрив.
- •3. Модель наукомісткої спеціалізації – базується на тому, що розвинуті країни світу, що мають розвинену інфраструктуру (науково-дослідніт інститути, лабораторії).
- •Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація.
- •Поняття патенту, патентоспроможності та особливості патентного захисту.
- •Україна в системі міжнародного обміну технологіями.
- •Міжнародні валютно-фінансові інститути. Цілі функціонування та види діяльності.
- •Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та форми.
- •Основні етапи утворення та розвитку Європейської економічної інтеграції.
- •Особливості інтеграції в різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
Масштаби та напрями сучасної міграції робочої сили.
Міграція робочої сили — переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами економічного і іншого характеру. Розрізняють внутрішню міграцію робочої сили, що відбувається між регіонами однієї держави, й зовнішню міграцію, що зачіпає декілька країн.
Друга половина XX ст. характеризується різким зростанням міжнародної міграції з економічних причин.
Міжнародна міграція робочої сили набуває дедалі глобальнішого характеру. Сьогодні вона охоплює абсолютну більшість країн світу. Інтенсивне переміщення трудових ресурсів відбувається між державами Європи, Північної й Південної Америки, Африканського материка, Південно-Східної й Західної Азії.
Серед найважливіших світових центрів тяжіння іноземної робочої сили, які визначають сучасні напрямки міжнародної трудової міграції, можна виділити такі: Північно та Південноамериканський регіон, Західноєвропейський ринок, Південно-Східна та Західна Азія, Африканська ділянка переселенських рухів. В останній період щорічно з країни в країну переїжджають 20 млн осіб.
На досить високому рівні зберігається приплив іммігрантів до США та Канади, що історично були й залишаються районами масової імміграції населення та робочої сили. Останні два десятиліття імміграція в США зростала також за рахунок вихідців з Японії, Індонезії, Філіппін, Південної Кореї, а також країн Південної і Східної Європи.
Динамічним є також обмін робочою силою між самими латиноамериканськими країнами, особливо у формі сезонної та нелегальної міграцій. Найбільшу кількість іноземних робітників поглинають Аргентина та Венесуела.
Зовсім новим пунктом концентрації інтернаціональних загонів робочої сили в повоєнні часи став регіон Перської затоки.
Щодо Африканського континенту, то тут регіоном найактивніших міграційних рухів є країни Південної та Центральної Африки. Проте найпотужнішим споживачем іноземної робочої сили стали в другій половині XX ст. країни Західної та Північної Європи.
Теперішня міграція набула тимчасового характеру: мігранти здебільшого мають намір по закінченні певного строку повернутися на батьківщину. Таким чином, відмітною рисою сучасної міжнародної трудової міграції є ротаційний характер. Така форма міграції не є новою, вона виникла ще на початку століття, але масових масштабів набрала в 60-ті роки.
Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
По мірі того як розвивався міжнародний рух робочої сили, створювалися й удосконалювалися методи державного регулювання міграційними потоками. У той час як більшість країн світу просуваються по шляху лібералізації своєї зовнішньої торгівлі, практично усі вони вживають заходів, що обмежують міжнародну міграцію. Як було показано вище, міграція приводить до росту сукупного обсягу виробництва, хоча розподіл економічних вигод від міграції далеко не рівномірно. Однак позитивні економічні ефекти міграції можуть перекриватися негативними ефектами, що також мають місце. Один з них - фінансовий тягар, що іммігранти покладають на бюджет більш розвитих країн. Особливо чітко це виявляється, коли розвинуті країни близько розташовані або навіть межують з менш розвинутими державами. Типовим прикладом є, з одного боку, США, Мексика і країни Карибського басейну, з іншого боку - Франція і країни Магриба, Німеччина і Туреччина. Таке близьке сусідство приводить до напливу не тільки легальних, але і нелегальних іммігрантів, що вимагають фінансових витрат або для матеріальної підтримки, або для депортації. По оцінках, у США постійно знаходиться близько 4 млн., а в Західній Європі - близько 3 млн. нелегальних іммігрантів. Проблеми, що несе із собою міжнародна міграція робочої сили, привели до створення широкої системи державного і міждержавного регулювання. Втручання держави в міжнародний рух робочої сили почалося значно раніш, ніж його участь у регулюванні міжнародної торгівлі. Уже наприкінці XVIII століття в Англії були прийняті закони, що забороняли промисловим робітникам емігрувати за кордон. Протягом XIX століття багато європейських країн приймали закони, що обмежували в'їзд небажаних осіб. Тоді ж країни стали укладати двосторонні конвенції, що регулюють міграцію, частина з яких діє і зараз. Звичайно державне регулювання здійснюється через прийняття фінансованих з бюджету програм, спрямованих на обмеження припливу іноземної робочої сили (імміграції) або на стимулювання мігрантів до повернення на батьківщину (рееміграції).