Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори 86.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
548.86 Кб
Скачать
  1. Місце та роль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.

Частка торговельного обороту держави у її ВВП дає уявлення про те, на­скільки економіка країни опосередковується зовнішньоекономічними зв'яз­ками. Питома вага зовнішньої торгівлі у ВВП країн світу коливається від 17 % (Японія) до 356 % (Сінгапур). В Україні цей показник у 1996 р. становив 93 %.

Входження України у світову економіку виявилося болісним. Хитка ук­раїнська економіка включилася в міжнародну торгівлю з позиції явного аут­сайдера. І ситуація складається не на користь України, на віддміну від країн Центральної Свропи, наша країна залишається експортером пере­важно сировини та напівфабрикатів.

Динаміка розвитку зовнішньоторговельного товарообміну України в 90-х роках свідчить про наявність двох фаз. Лібералізація зовнішньої торгів­лі, починаючи з 1994 p., забезпечила передумови для збільшення експорту товарів і послуг. Якщо порівняти обсяги експорту з ВВП України, то в на­ступні два роки збільшення експорту було суттєвим. Але зростання експорту відбувалося на фоні зниження внутрішнього споживання і реального ВВП (за період 1993-1999 pp. реальний ВВП зменшився на 42%), тобто експортний потенціал нашої країни поступово втрачав внутрішню економічну опору.

Зовнішньоторговельна діяльність України впродовж 1991-1997 pp. відбувалася під впливом таких основних чинників, як суттєве скорочення вироб­ництва і внутрішнього споживання продукції виробничо-технічного та спо­живчого призначення, поглиблення економічної кризи в пострадянських кра­їнах, що, зокрема, зумовило різке обмеження доступу вітчизняної продукції на ринки цих країн, значну залежність України від критичного імпорту ряду повинних ресурсів, передусім паливно-енергетичних. Під впливом зазначе­них чинників вітчизняні товаровиробники переорієнтовувалися з ринків збу­ту в межах пострадянських країн на ринки збуту продукції в країнах далеко­го зарубіжжя, одночасно зменшувалися обсяги внутрішнього споживання.

У 1999 р. вперше за історію складання платіжного балансу в Україні зафік­совано позитивне сальдо торгівлі товарами й послугами в розмірі 1 млрд дол. США

Аби з'ясувати наше місце в міжнародній торгівлі, слід звернутися до по­казника обсягу експорту в розрахунку на душу населення. Порівняно з про­мисловими країнами світу, а також деякими постсоціалістичними країнами Україна має дуже низький показник обсягу експорту на душу населення. У 2003 р. цей показник дорівнював 380 дол. США.

У 2000 р. основними імпортерами українських товарів поза СНД були Китай (4,3 %), Туреччина (6 %), Німеччина (5,1 %) та Італія (4.4 %). Протягом 1996-2000 pp. обсяги поставок українських товарів у ці країни поступово зростали. Різкий спад експорту - більше ніж удвоє - відбувся на російському (на 3.2 млрд дол. США) та білоруському (на 377 млн дол. США) напрямках. При­чому в торговельному балансі з країнами колишнього СРСР утворився дефі­цит, тоді як з іншими країнами збільшується позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

  1. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст та особливості політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства та в різних галузях економіки.

Державне регулювання(ДР) може бути:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]