Міністерство молоді та спорту України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра геотехнологій

ім. проф. Бакка М.Т.

гр.РР-

Розрахунково-пояснювальна записка

до курсового проекту з дисципліни : «геотехнологія гірництва (ВГР)»

Гтрр.11.04.00.Кп

Керівник : Коробійчук В.В.

Виконавець :

2011

Зміст

Вступ

Розділ І. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища

1.1. Вихідні дані курсового проекту;

1.2. Характеристика корисної копалини;

1.3. Умови залягання покладу;

1.4. Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів;

Розділ ІІ. Розрахунок вихідних даних курсового проекту

2.1. Кінцева глибина кар’єру;

2.2. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра;

2.3. Об’єм розкривних порід в контурах кар’єра;

2.4. Об’єм корисної копалини в контурах кар’єра;

2.5. Промислові запаси корисної копалини;

2.6. Термін існування кар’єру;

2.7. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам;

2.8. Середній промисловий коефіцієнт розкриття;

2.9. Режим роботи підприємства;

2.10. Добові та змінні об’єми розкривних робіт та видобування корисної

копалини;

Розділ ІІІ. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт

3.1. Розрахунок параметрів елементів системи розробки;

3.2. Розрахунок продуктивності виймального обладнання;

Розділ ІV. Підготовка гірських порід до виймання

4.1. Необхідний діаметр свердловини;

4.2. Діаметр заряду;

4.3. Питомі витрати вибухової речовини;

4.4. Місткість одного метра свердловини;

4.5. Величина лінії опору за підошвою;

4.6. Перебур свердловини;

4.7. Довжина набивки суцільного заряду;

4.8. Глибина свердловини;

4.9. Довжина заряду в свердловині;

4.10. Параметри сітки свердловин;

4.11. Кількість ВР, яка розміщується в свердловині;

4.12. Кількість ВР, яка може розміститися в свердловині;

4.13. Визначення повітряного проміжку;

4.14. Кількість свердловин для підривання блоків, які забезпечать місячну роботу виймального устаткування;

4.15. Кількість свердловин, які припадають для одного блоку;

4.16. Фактичний об’єм гірської маси, що підлягає підриванні;

4.17. Об’єм підірваної гірської маси в розрихленому стані;

4.18. Визначення парку бурових верстатів;

4.19. Параметри розвалу взірваної породи;

4.20. Основні вимоги та показники правил безпеки при веденні буро вибухових робіт.

Розділ. V. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт

5.1. Теоретична довжина траси капітальної траншеї;

5.2. Дійсні довжини трас капітальних траншей;

5.3. Загальний об’єм капітальних траншей;

5.4. Об’єм розрізної траншеї, яка утворює першопочатковий фронт робіт уступів;

5.5. Об’єм напівтраншеї;

Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі

6.1. Вибір типу вагонів та локомотиву;

6.2. Тривалість рейсу потягу;

6.3. Кількість рейсів усіх потягів за добу, що забезпечує добовий вантажообіг кар’єра;

6.4. Кількість робочих потягів;

6.5. Кількість робочих вагонів;

6.6. Пропускна здатність перегону;

6.7. Провізна здатність перегону;

Розділ VII. Відвалоутворення

7.1. Крок перевстановлення відвальних колій;

7.2. Приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між двома перевстановленнями шляху;

7.3. Тривалість роботи відвального тупика між двома перевстановленнями шляху;

7.4. Кількість відвальних тупиків в роботі;

7.5. Кількість тупиків на відвалі з врахуванням резерву;

Розділ VIII. Рекультивація земель

8.1. Об’єм родючого шару ґрунту, що підлягає скреперуванню;

8.2. Річний об’єм рекультиваційних робіт;

8.3. Змінний об’єм рекультиваційних робіт;

8.4. Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера;

8.5. Необхідна кількість скреперів;

Розділ ІХ. Охорона праці

9.1. Основні вимоги правил безпеки при роботі кар’єрного транспорту;

9.2. Безпека проведення підривних робіт;

9.3. Правила безпеки при виробництві відвальних робіт;

Список використаної літератури

Вступ

Гірничі роботи, що виконуються безпосередньо з земної поверхні у відкритих виробках носять назву відкриті гірничих робіт. Відкритим способом розробки на даний час видобувається більше 70% загального об’єму корисних копалин. Такому їх розвитку в значній мірі сприяло розвиток в практиці результатів наукових дослідів по створенню нових вдосконаленню старих технологій виробництва, техніки та організації робіт.

Відкриті розробки виконуються безпосередньо з земної поверхні і включаючи два види робіт: розкривні і безпосередньо видобувні.

Відкритий спосіб розробки корисних копалин є найбільш перспективним у технологічному, економічному і соціальному відношеннях. Завдяки розвитій індустріальній базі і значним запасам корисних копалин, розташованим близько до денної поверхні, цим способом у даний час добувається приблизно 3/4 загального обсягу твердої мінеральної сировини, споживаного народним господарством країни. Це стосується руд чорних і кольорових металів, вугілля, гірничотехнічної сировини, будівельних гірських порід. Прогресивний відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин одержить подальший розвиток при значному поліпшенні економічних показників на основі удосконалювання техніки, технології й організації гірничого виробництва, упровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, природоохоронних і ресурсозберігаючих технологій.

Відкритий спосіб розробки в порівнянні з підземним характеризується такими особливостями:

– необхідність видалення з кар’єра значних об’ємів розкривних порід, або розміщення їх в контурах кар’єра;

– практично немає обмеження на використання крупно габаритного горно-транспортного обладнання та транспорту;

– розміри відкритих гірничих виробок по всім напрямках дуже значимі, що дозволяє використовувати габаритне обладнання на велику кількість вибухових речовин.

Перевагами відкритого способу є:

– більша економічність зумовлена високим обсягами виробництва, застосування більш потужного обладнання;

– можливість здійснення селективного виймання корисної копалини в більшій степені ніж при підземній розробці;

– більш безпечні та гігієнічні умови праці;

– значно кращі умови для застосування потужних та високовиробничих

механізмів автоматизації виробництва;

– втрати корисної копалини знаходяться в межах 3 – 10% в той час як при розробці потужних рудних чи вугільних покладів втрати складають 25 – 30%

Недоліками відкритого способу розробки є часткова залежність від пори року, кліматичних та атмосферних умов та необхідність для розробки великих площ.