Інтерферони

Інтерферони – група біологічно активних білків, синтезованих клітиною в процесі захисної реакції. Інтерферон секретується в позаклітинну рідину і через рецептори діє на інші клітини, підвищуючи стійкість до внутрішньоклітинних мікроорганізмів, в першу чергу – вірусів. Інтерферони не мають специфічності і пригнічують реплікацію різних вірусів.

Основний механізм противірусної дії інтерферону полягає в пригніченні синтезу вірусних білків.

За структурою і біологічними властивостями інтерферони підрозділяються на три види: α, β, γ. За способом отримання виділяють лейкоцитарні, лімфобластоїдні та рекомбінантні інтерферони. Найбільш широко як противірусні препарати використовуються рекомбінантні інтерферони альфа. В останні роки розроблені пегільовані інтерферони (пегінтерферони), які отримуються шляхом приєднання поліетиленгліколю і мають більш тривалий період напіввиведення та підвищену клінічну ефективність.

Інтерферон-альфа

Показання Хронічний гепатит В (при наявності реплікації вірусу: HBV ДНК, HBeAg, у сироватці крові і підвищеного рівня трансаміназ). Гострий гепатит С. Хронічний гепатит С (HCV РНК у сироватці крові, підвищений рівень трансаміназ).

Протипоказання

Абсолютні Психоз (на момент лікування або в анамнезі). Важка депресія. Нейтропенія або тромбоцитопенія. Важка патологія серця. Декомпенсований цироз печінки. Неконтрольовані судоми. Трансплантація органів (крім печінки).

Відносні Аутоімунні захворювання. Неконтрольований діабет.

ПРЕПАРАТИ ІНТЕРФЕРОНУ АЛЬФА

Рекомбінантні інтерферони

Всі комерційні препарати цієї групи представляють собою рекомбіновану форму людського α2-інтерферону, тому їх фармакологічна дія така сама. Залежно від вмісту амінокислот виділяють інетрферон альфа-2а та інтерферон альфа-2b, які суттєво не відрізняються за клінічною ефективністю та безпекою.

Інтерферон альфа-2а

Роферон-А, реаферон

Інтерферон альфа-2b

Інтрон-А, Реальдирон

Пегінтерферон альфа-2b

Пегінтрон

Поєднання інтерферону альфа-2b з поліетиленгліколем (пегільований інтерферон альфа-2b). Має пролонгований ефект і більш високу терапевтичну активність. Призначається 1 раз на тиждень. Рекомендований для лікування гепатиту С у осіб, які мають протипоказання до рибавірину, а також у разі скасування рибавірину внаслідок розвитку анемії.

Антиретровірусні хіміопрепарати

Антиретровірусні препарати застосовують для терапії та профілактики ВІЛ-інфекції.

Існує 3 класи АРВП:

1. Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ.

2. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ.

3. Інгібітори протеази ВІЛ.

Загальні показання до застосування арвп

Лікування інфекції, викликаної ВІЛ-1 і ВІЛ-2 (зидовудин, фосфазид, ставудин, диданозин, зальцитабін, ламівудин, абакавір).

Профілактика перинатальної ВІЛ-інфекції (зидовудин, фосфазид).

Хіміопрофілактика ВІЛ-інфекції у новонародженоих (зидовудин).

Хіміопрофілактика парентерального зараження ВІЛ (зидовудин, фосфазид, ставудин, диданозин, ламівудин, абакавір).

Загальна інформація для пацієнтів, що приймають АРВП

Призначений препарат не виліковує від СНІДу і не попереджає зараження ВІЛ, проте сприяє зменшенню розмноження вірусу і захищає імунну систему від пошкодження. Це призводить до більш повільного розвитку проявів, характерних для СНІДу та ВІЛ-інфекції. Необхідно дотримуватися режиму лікування, не пропускати дозу і приймати її через рівні проміжки часу, своєчасно звертатися до лікаря для проведення аналізів крові. У разі пропуску дози прийняти її як можна швидше; не приймати, якщо майже настав час прийому наступної дози, не подвоювати дозу. Повідомляти лікаря про всіх нові симптоми. Обов'язково консультуватися з лікарем при необхідності застосування нових ЛЗ.

НУКЛЕОЗИДНІ ІНГІБІТОРИ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ (НІЗТ) ВІЛ

До даного класу АРВП відносять:

аналоги тимідину – зидовудин, фосфазид, ставудин;

аналог аденіну – диданозин;

аналоги цитидину – зальцитабін, ламівудин;

аналог гуаніну – абакавір.

Механізм дії

В основі структури всіх НІЗТ лежить один з аналогів природного нуклеозиду (тимідину, аденіну, цитидину або гуаніну), що зумовлює загальну властивість метаболітів кожного з препаратів блокувати зворотну транскриптазу ВІЛ і вибірково інгібувати реплікацію вірусної ДНК. Під дією відповідних ферментів препарати метаболізуються з утворенням трифосфатів, які й виявляють фармакологічну активність. Здатність препаратів цієї групи інгібувати зворотну транскриптазу ВІЛ в сотні разів вища, ніж здатність пригнічувати ДНК-полімеразу людини. НІЗТ активні в інфікованих ВІЛ Т-клітинах і макрофагах, інгібують ранні стадії життєвого циклу вірусу.

Зидовудин (ZDV)

Є аналогом тимідину. Перший антиретровірусний препарат, зареєстрований у 1987 р.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до зидовудину. Лейкопенія (число нейтрофілів менше 0,75·10⁹/л). Анемія (рівень гемоглобіну менше 70 г/л).

Відносні Дефіцит вітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти. Печінкова недостатність.

Попередження

Вагітність. Зидовудин проникає через плаценту. Застосування препарату вагітним, інфікованим ВІЛ, вірогідно знижує ризик інфікування дитини.

Годування груддю. Препарат проникає в грудне молоко і досягає концентрації, близької до сироваткового рівня. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Зидовудин не застосовується для терапії ВІЛ-інфекції у дітей до 3 міс.

Порушення функції нирок. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) потрібна корекція дози.

Порушення функції печінки. Печінкова недостатність може призводити до кумуляції препарату і підвищення ризику токсичності, необхідно зменшення дози.

Фосфазид (ФАЗТ)

Оригінальний російський препарат, аналог тимідину, є одним із метаболітів зидовудину.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до фосфазиду.

Відносні Вагітність. Годування груддю. Виражена нудота/блювання. Рівень гемоглобіну нижче 50 г/л. Підвищення активності трансаміназ або рівня креатиніну більше ніж у 5 разів відносно верхньої межі норми. Нейтропенія (менше або дорівнює 0,5·10⁹/л). Тромбоцитопенія (менше 25·10⁹/л).

Попередження

Вагітність. Фосфазид добре проходить через плаценту, внаслідок чого концентрація його в крові пуповини порівнянна з такою ж у крові матері. ВІЛ-інфікованим жінкам не рекомендується приймати препарат до 14-го тижня вагітності.

Годування груддю. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека фосфазиду у дітей не вивчалася. Порушення функції нирок і печінки. Досліджень з ефективності та безпеки препарату у даної категорії пацієнтів не проводили. Слід застосовувати з обережністю.

Ставудин (D4T)

Як і зидовудин, є аналогом тимідину.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до ставудину. Периферична нейропатія. Годування груддю. Вік до 3 міс. Печінкова недостатність. Важка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв).

Відносні Алкоголізм (активний або в анамнезі). Вагітність. Ниркова недостатність (кліренс креатиніну 15-50 мл/хв).

Попередження

Вагітність. Дані про проходження ставуиіну через плаценту і можливості зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні. При вагітності може застосовуватися тільки в крайніх випадках.

Годування груддю. Дані про проникнення ставудину в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ставудин протипоказаний дітям до 3 міс.

Порушення функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок підвищується ризик токсичності препарату, тому потрібна корекція дози. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв) ставудин протипоказаний.

Порушення функції печінки. Ставудин може провокувати загострення наявних хронічних захворювань печінки.

Диданозин (DDI)

Є аналогом аденіну.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до диданозину. Годування груддю.

Відносні Панкреатит (активний і в анамнезі). Стани, що вимагають обмеження надходження натрію в організм: серцева недостатність, цироз печінки, периферичні набряки та/або застійні явища в малому колі кровообігу, гіпернатріємія, артеріальна гіпертензія, токсикоз вагітних. Алкоголізм. Гіпертригліцеридемія. Ниркова і/або печінкова недостатність. Подагричний артрит. Периферична полінейропатія. Фенілкетонурія. Вагітність.

Попередження

Вагітність. Диданозин проходить через плаценту. Дані про зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні. Застосовують тільки за абсолютними показаннями.

Годування груддю. Дані про проникнення диданозину в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Порушення функції нирок. Порушення функції нирок може призводити до посилення токсичності препарату. При кліренсі креатиніну менше 50 мл/хв потрібна корекція дози.

Зальцитабін (DDC)

Є аналогом цитидину.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до зальцитабіну. Вагітність. Годування груддю. Вік до 12 років.

Відносні Панкреатит. Кардіоміопатія. Серцева недостатність. Виразка стравоходу. Печінкова і/або ниркова недостатність. Периферична нейропатія. Алкоголізм. Початкове число CD4-клітин менше 50/мкл.

Попередження

Вагітність. Дані про проходження зальцитабіну через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні.

Годування груддю. Дані про проникнення зальцитабіну в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека зальцитабіну у дітей до 12 років не вивчена.

Порушення функції нирок. При тяжкій нирковій недостатності потрібна корекція дози або кратності введення в залежності від кліренсу креатиніну.

Абакавір (АВС)

Є аналогом гуаніну.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до абакавіру. Вік до 3 міс.

Відносні Вагітність. Годування груддю. Патологія печінки.

Попередження

Вагітність. Дані про проходження абакавіру через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні.

Годування груддю. Дані про проникнення абакавіру в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека абакавіру у дітей до 3 міс не вивчалася.

Порушення функції нирок. При тяжкій нирковій недостатності потрібна корекція дози або кратності введення в залежності від кліренсу креатиніну.

Ламівудин (3TC)

Див. розділ. «Противірусні препарати з розширеним спектром активності».

Ламівудин / зидовудин Комбінація аналогів цитидину та тимідину, що надає сінергідний ефект.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до ламівудину і зидовудину. Нейтропенія (менше 0,75·10⁹/л). Анемія (рівень гемоглобіну менше 75 г/л). Вік до 12 років. Годування груддю.

Відносні Патологія печінки (гепатомегалія, гепатит, цироз). Ожиріння.

Попередження При нирковій і/або печінковій недостатності, рівні гемоглобіну менше 90 г/л, числі нейтрофілів менше 1·10⁹/л необхідний індивідуальний підбір дози ламівудину та зидовудину, тому краще не застосовувати комбінований препарат.

НЕНУКЛЕОЗИДНІ ІНГІБІТОРИ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ ВІЛ

До групи ННІЗТ відносяться невірапін та іфавіренц. Вони інгібують ранні стадії життєвого циклу вірусу, тому активні відносно гостро інфікованих клітин.

Спектр активності

Клінічне значення має активність ННІЗТ відносно ВІЛ-1. У той же час, проти ВІЛ-2 препарати даної групи неактивні.

Показання Комбінована терапія інфекції, викликаної ВІЛ-1 (невірапін, іфавіренц). Профілактика передачі інфекції, викликаної ВІЛ-1, від матері до новонародженого (невірапін). Хіміопрофілактика парентерального зараження ВІЛ (іфавіренц).

Невірапін (NVP)

Механізм дії Викликає руйнування каталітичної ділянки зворотної транскриптази ВІЛ-1. Блокує активність РНК- і ДНК-залежної полімерази. Не інгібує зворотну транскриптазу ВІЛ-2 і людської альфа-, бета-, гамма- або сигма-ДНК-полімерази. При монотерапії швидко і практично завжди розвивається стійкість вірусів. Активний у гостро інфікованих ВІЛ Т-літинах, інгібує ранні стадії життєвого циклу вірусу. У комбінації з зидовудином зменшує кількість вірусів у сироватці і збільшує кількість CD4-клітин; уповільнює прогресування захворювання.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до невірапіну.

Відносні Гострий вірусний гепатит. Хронічний активний вірусний гепатит.

Попередження

Гіперчутливість. При розвитку помірних симптомів гіперчутливості (висип або ін) невірапін відміняють і застосовують антигістамінні препарати. Після зникнення симптомів препарат застосовується у дозі 0,2 г на добу протягом 14 днів, потім 0,4 г на добу. При повторній появі симптомів невірапін скасовується остаточно. При важких алергічних реакціях або при поєднанні алергічних реакцій зі збільшенням активності трансаміназ (більш ніж у 2 рази порівняно з верхньою межею норми) препарат відміняють і більше не застосовують.

Вагітність. Невірапін проникає через плаценту. Дані про зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні.

Годування груддю. Невірапін проникає в грудне молоко. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Гранулоцитопенія у дітей зустрічається частіше, ніж у дорослих.

Порушення функції печінки. При підвищенні активності трансаміназ більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми препарат тимчасово скасовується і застосовується знову, коли рівні активності ферментів знизяться нижче даного порогу. Повторно використовується в дозі 0,2 г на добу протягом 14 днів, потім 0,4 г на добу.

Іфавіренц (EFV)

Механізм дії Селективний ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ-1. Пригнічує активність ферментів вірусу, перешкоджає транскрипції вірусної РНК на комплементарному ланцюжку ДНК і вбудовуванню останньої в геном людини з наступною трансляцією ДНК на месенджері РНК, який кодуює білки ВІЛ. У терапевтичних концентраціях не інгібує клітинні альфа-, бета-, гамма-і сигма-ДНК-полімерази людини. При монотерапії резистентність вірусу розвивається протягом декількох тижнів. Активний у гостро інфікованих ВІЛ Т-клітинах, інгібує ранні стадії життєвого циклу вірусу.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до іфавіренцу. Вагітність. Годування груддю.

Відносні Печінкова і/або ниркова недостатність. Активний вірусний гепатит. Алкоголізм. Наркоманія. Енцефалопатія. Вік до 3 років. Маса тіла менше 13 кг.

Попередження

Гіперчутливість. При розвитку помірних симптомів гіперчутливості (висип або ін) іфавіренц відміняють і застосовують антигістамінні препарати. При повторній появі висипу препарат відміняється остаточно. При важких алергічних реакціях або при поєднанні алергічних реакцій зі збільшенням активності трансаміназ (більш ніж у 2 рази порівняно з верхньою межею норми) препарат відміняють і більше не застосовують.

Вагітність. Дані про проходження іфавіренца через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні. Годування груддю. Дані про проникнення іфавіренца в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека іфавіренца вивчені у дітей старше 3 років та дітей масою тіла більше 13 кг. Шкірні висипання у дітей проявляються частіше, ніж у дорослих (40 і 28 %, відповідно), причому тяжкі форми у дітей зустрічаються в 10 разів частіше, ніж у дорослих (7 і 0,7 %, відповідно).

ІНГІБІТОРИ ПРОТЕАЗИ ВІЛ

До інгібіторів протеази ВІЛ відносяться саквінавір, ііндинавір, ритонавір, нелфінавір і ампренавір.

Спектр активності

Клінічне значення має активність ІП проти ВІЛ-1 і ВІЛ-2.

Механізм дії Протеаза ВІЛ – фермент, необхідний для протеолітичного розщеплення поліпротеїнових попередників вірусу на окремі білки, що входять до складу ВІЛ. Розщеплення вірусних поліпротеїнів вкрай важливе для дозрівання вірусу, здатного до інфікування. ІП блокують активний центр ферменту і порушують утворення білків вірусного капсиду. Препарати цієї групи пригнічують реплікацію ВІЛ, у тому числі при резистентності до інгібіторів зворотної транскриптази. У результаті пригнічення активності ВІЛ-протеази формуються незрілі вірусні частки, нездатні до інфікування інших клітин.

Показання

Лікування ВІЛ-інфекції у складі комбінованої терапії. Хіміопрофілактика парентерального зараження ВІЛ.

Саквінавір (INV, FTV)

Перший препарат групи ІП, впроваджений в клінічну практику в 1995 р. З цього моменту почалася ера ВААРТ.

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до саквінавіру. Печінкова недостатність.

Відносні Вік до 16 років і старше 60 років. Вагітність. Годування груддю. Ниркова недостатність.

Попередження

Вагітність. Дані про проходження саквінавіру через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні.

Годування груддю. Дані про проникнення саквінавіру в грудне молоко відсутні.

Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека саквінавіру у дітей до 16 років не вивчена.

Геріатрія. Ефективність та безпека саквінавіру у людей старше 60 років не вивчена.

Індинавір (IDV)

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до індинавіру. Вагітність. Годування груддю. Дитячий вік.

Відносні Сечокам'яна хвороба, що супроводжується приступами ниркової коліки.

Попередження

Вагітність. Дані про проходження індинавіру через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу відсутні.

Годування груддю. Дані про проникнення індинавіру в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека індинавіру у дітей не вивчена.

Ритонавір (RTV)

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до ритонавіру. Вік до 2 років.

Відносні Вагітність. Годування груддю.

Попередження

Вагітність. Адекватних досліджень безпеки не проводилося.

Годування груддю. Дані про проникнення ритонавіру в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека ритонавіру у дітей до 2 років не вивчена.

Нелфінавір (NLF)

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до нелфінавіру.

Відносні Гемофілія. Печінкова недостатність. Вагітність. Годування груддю. Вік до 2 років.

Попередження

Вагітність. Адекватних досліджень безпеки препарату не проводилося.

Годування груддю. Дані про проникнення нелфінавіру в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека нелфінавіру у дітей до 2 років не вивчалася.

Порушення функції печінки. Оскільки нелфінавір метаболізується в печінці, необхідно дотримуватися обережності при його використанні у пацієнтів з порушенням функції печінки.

Ампренавір (АРV)

Протипоказання

Абсолютні Гіперчутливість до ампренавіру. Вік до 4 років.

Відносні Порушення функції печінки і/або нирок. Вагітність. Годування груддю.

Попередження Рекомендується дотримуватись обережності при застосуванні одночасно з препаратами, що є індукторами, інгібіторами або субстратами цитохрому Р-450.

Вагітність. Адекватних досліджень безпеки препарату не проводилося.

Годування груддю. Дані про проникнення ампренавіру в грудне молоко відсутні. Матерям з ВІЛ-інфекцією годування груддю не рекомендується.

Педіатрія. Ефективність та безпека ампренавіру у дітей до 4 років не вивчалася.

Порушення функції нирок. Пацієнтам з нирковою недостатністю протипоказаний ампренавір у вигляді розчину для прийому всередину.

Порушення функції печінки. Дозу зменшують залежно від вираженості порушень: при помірному ступені – до 0,45 г (капсули) або 0,513 г (34 мл розчину) 2 рази на добу; при вираженій – до 0,3 г (капсули) або 0,342 г (24 мл розчину) 2 рази на добу.