Практична робота № 1. Аналіз капіталовкладень на охорону навколишнього середовища України.

1)Накреслити таблицю 2, яка буде складатися з п’яти колонок, де в першій колонці запишемо АРК та 24 області України, в другій, третій та четвертій – капіталовкладення (в балах) в земельні, водні ресурси та атмосферу відповідно, а в п’ятій – сума балів капіталовкладень.

2). При заповненні таблиці 2 слід користуватися сторінкою з атласу «Природне середовище та людина», де відповідно до сум капіталовкладень, які позначені на карті відповідними діаграмами, побудуємо пропорції позначені балами. Так, суми грошей у:

10 мільйонів будуть дорівнювати 3-м балам;

5 мільйонів будуть дорівнювати 2-м балам;

1 мільйон буде дорівнювати 1-му балу.

Таблиця 2.

Рівень капіталовкладень в охорону навколишнього середовища (приклад).

Області	Земельні ресурси	Водні ресурси	Атмосфера	Сума балів
Запорізька	2	9	4	15
…………..	…………...	………….	…………..	…………..

.

3). Проведемо порівняльний аналіз у вигляді графіків, де наглядно побачимо, чи відповідають вкладені кошти вимогам по охороні відповідних ресурсів. Для цього побудуємо три графіки, де:

Масштаб вертикальний: 0,5см – 1 бал;

Масштаб горизонтальний – довільний.

Назви областей показані на горизонтальній вісі, а бали на вертикальній.

П римітка. Лінія капіталовкладень на трьох графіках буде мати чорний колір. Друга лінія на графіках відповідає рівню забруднення з попередньої роботи і буде мати відповідний колір: зелена лінія – рівень забруднення земельних ресурсів; синя лінія – рівень забруднення водних ресурсів; червона лінія – забруднення атмосфери (мал.1).

бали

20

15

10

5

0

АРК Волин Луган Оде Назва області

ська ська ська

Мал.1. Приклад побудови порівняльного графіку.

Наприклад: графік забруднення природного ресурсу;

графік капіталовкладень.

А) Перший порівняльний графік складається з першого графіку по забрудненню земельних ресурсів таблиця 1 з практичної роботи № 8, ця лінія буде мати зелений колір, і з другого графіку капіталовкладень в охорону земельних ресурсів таблиця 2 цієї практичної роботи № 9, ця лінія буде мати чорний колір (мал. 1).

Б) Другий порівняльний графік складається з першого графіку по забрудненню водних ресурсів таблиця 1 з практичної роботи № 8, ця лінія буде мати синій колір, і з другого графіку капіталовкладень в охорону водних ресурсів таблиця 2 цієї практичної роботи № 9, ця лінія буде мати чорний колір(мал. 1).

В) Третій порівняльний графік складається з першого графіку по забрудненню атмосфери таблиця 1 з практичної роботи № 8, ця лінія буде мати червоний колір, і з другого графіку капіталовкладень в охорону атмосфери таблиця 2 цієї практичної роботи № 9, ця лінія буде мати чорний колір(мал. 1).

4). На основі побудованих трьох порівняльних графіків (з забруднення та капіталовкладень) відмітити найбільш характерні моменти на кожному з них і зробити висновки. Написати свої пропозиції, що до існуючої ситуації.

Висновок: За допомогою табл. 1 «забруднення навколишнього середовища» та «рівень капіталовкладень в охорону навколишнього середовища» я побудувала 3 графіка.

На гр. 1 я позначила рівень забрудненості земельних ресурсів та рівень капіталовкладень на їх захист. Проаналізувавши гр. 1 можна сказати, що в таких обл., як Закарпатська, Івано-Франківська, Ченнівецька, Львівська, Волинська, Рівненьська, Тернопільська, Житомирська, Чернівецька, Херсонська, Арк капіталовкладення використовуються нераціонально. У таких обл. як Хмельницька, Вінницька, Одеська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська, Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька замала частка капіталовкладень у захист земельних ресурсів. І лише в Чекаській, Київській, Луганській та Харківській обл. раціональне використання капіталовкладень.

На 2 гр позначено рівень капіталовкладень в захист водних ресурсів та рівень їх забруднення. Проаналізувавши цей гр. можна стверджувати, що рівень капіталовкладень недостатній для захисту водних ресурсів у Житомирській обл.. нераціональне використання капіталовкладень спостерігається в ряді обл. таких як Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Волинській, Тернопільській, Хмельницькій, Одеській, Київській, Чернівецькій, Полтавській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, Харківській, АРК. І тільки в Закарпатській, Рівненській, Вінницькій, Черкаській, Сумській, Кіровоградській обл. раціональне використання капіталовкладень в охорону водних ресурсів.

На 3му графіку зазначений рівень капіталовкладень в охорону атмосфери та рівень її забруднення. Проаналізувавши 3-й графік можна зазначити, що недостатній рівень капіталовкладень у Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, рівненській, Житомирській, Вінницькій, Одеській, Черкаській, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Харківській, Арк. Нераціональне використання капіталовкладень проглядається лише в Дніпропетровській облю А раціонально використовують капіталовкладення в Закарпатській, Волинській та Донецькій обл..

За всіма 3-ма графіками можна зазначити, що недостатньо капіталовкладень йде на охорону атмосферу . тоді як капіталовкладення на охорону водних ресурсів значно перевищують їх забруднення, тому я пропоную частину капіталовкладень перерозподілити з охорони водних ресурсів на атмосферу та на охорону земельних ресурсів. На охорону охорону земельних ресурсів виділяють мало капіталовкладень, але більше порівняно з атмосферою, тому більшу частку капіталовкладень пропоную направити на охорону атмосфери, але й про водні ресурси забувати не варто.