- •Тема 8. Організація праці Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •Тема 9. Ефективність і продуктивність праці Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •31. Шляхи підвищення продуктивності праці – це:
- •40. Економію робочої сили (Ерс) у результаті заходів технічного характеру можна розрахувати за формулою:
- •41. Загальне зростання продуктивності праці на підприємстві визначається:
- •42. Резерви зростання продуктивності праці – це:
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •52. Натуральний метод виміру продуктивності праці:
- •А) готові вироби для реалізації на сторону;
- •Тема 10. Політика доходів і рівень життя Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •11. Децільний коефіцієнт диференціації доходів – це:
- •18. Суть раціонального розподілу сукупного продукту полягає у:
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •38. Основними показниками розподілу особистих доходів населення є:
- •39. На розмір трудового доходу впливають фактори:
- •40. Джерелами безгрошових доходів, є:
- •Тема 11. Заробітна плата і механізм її регулювання Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •13. Тарифно-кваліфікаційний довідник – це:
- •19. Надбавки це: а) виплати, які пов’язані з роботою, й спрямовані переважно на компенсацію працівнику втрат його здоров’я через шкідливі та важкі умови праці;
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •52. Заробітна плата виконує такі функції:
- •53. До ринкових принципів організації оплати праці відносяться:
- •70. Для розрахунку непрямої відрядної розцінки необхідно мати:
- •71. Особливості відрядно-прогресивної системи оплати праці :
- •Тема 12. Планування трудових показників Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •12. Ступінчастий метод розрахунку зростання продуктивності праці здійснюється таким чином:
- •14. Необхідність планування продуктивності праці на підприємстві зумовлена:
- •15. Прямий фонд заробітної плати складається з:
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •3. Методичні завдання моніторингу стс:
- •4. Наукові завдання моніторингу стс:
- •5. Інформаційні завдання моніторингу стс полягають у:
- •6. Проведення соціально-трудового моніторингу дає змогу:
- •7. Адміністративна статистика як основне джерело інформації для моніторингу стс – це:
- •8. Вибіркові обстеження домогосподарств для моніторингу стс – це:
- •9. Сутність та призначення вибіркових обстежень підприємств для моніторингу стс – це:
- •10. Соціологічні обстеження як джерело інформації для моніторингу стс – це:
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •34. Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає визначення:
- •35. Ключові напрями моніторингу соціально-трудової сфери:
- •36. Показниками моніторингу стс залежно від державного й регіонального рівнів є:
- •37. Призначення моніторингу зайнятості, ринку праці й безробіття:
- •38. Призначення моніторингу соціально-психологічного клімату трудового колективу:
- •39. Показниками моніторингу соціально-трудової сфери залежно від рівня підприємств, установ і організацій є:
- •40. Призначення моніторингу соціально-трудових процесів на підприємствах:
- •Тема 14. Розвиток і регулювання соціально-трудових відносин із урахуванням закордонного досвіду Контрольні запитання з однією правильною відповіддю
- •Міжнародна організація праці (моп) - це організація, що:
- •Трудові права людини сформульовані ширше у:
- •3. Найвищий орган міжнародної організації праці (моп) – це:
- •12. Головна мета державної міграційної політики України:
- •13. Міжнародні трудові стандарти у регулюванні ств - це:
- •14. Основні методи роботи моп:
- •Контрольні запитання з декількома правильними відповідями
- •15. Головні пріоритети в діяльності моп:
- •20. У діяльності моп є такі проблемні положення:
13. Тарифно-кваліфікаційний довідник – це:
а) перелік посад усіх найменувань із зазначенням окладів;
б) опис необхідних практичних навичок, якими повинен володіти працівник певної кваліфікації на підприємстві;
в) державний нормативний документ, що містить сукупність цензів – вимог, яким повинен задовольняти робітник певної професії і кваліфікації;
г) локальний нормативний документ, що містить кваліфікаційні характеристики професій працівників, що використовуються на конкретному підприємстві.
14. Призначення тарифних сіток полягає у:
а) визначенні розміру заробітної плати працівнику;
б) розрахунку розмірів преміювання за шкалою преміювання;
в) диференціації заробітної плати робітників залежно їх кваліфікації;
г) встановленні розміру надбавок;
д) встановленні розміру доплат за відхилення від нормальних умов праці.
15. Тарифна ставка і-того розряду може бути визначена за формулою:
а) ; б) ; в) ;
де ТСі та ТС1 та ТКі та ТК1 відповідно тарифна ставка та тарифний коефіцієнт і-того та першого розрядів.
16. Діапазон тарифної сітки – це:
а) співвідношення між тарифними коефіцієнтами крайніх розрядів, що містить певна сітка;
б) середньоарифметична величина всіх значень тарифних коефіцієнтів;
в) середньо геометрична величина всіх значень тарифних коефіцієнтів;
г) абсолютне зростання тарифного коефіцієнта останнього розряду порівняно із тарифним коефіцієнтом першого розряду.
17. Внутрішньофірмовий документ, де зазначено: перелік посад, що є на підприємстві згідно з їх назвою у Державному класифікаторі посад службовців; чисельність працівників за кожною посадою та відповідні їй розміри місячних посадових окладів - це:
а) тарифна сітка;
б) тарифна система;
в) тарифні ставки;
г) штатний розпис;
д) місячний оклад.
18. За допомогою довідника кваліфікаційних характеристик посад службовців установлюють:
а) розмір посадового окладу працівника;
б) розмір премії у відсотках до посадового окладу;
в) посаду службовця, його завдання та обов’язки, вимоги до професійних знань, кваліфікаційну категорію працівника;
г) рівень диференціації посадових окладів службовців.
19. Надбавки це: а) виплати, які пов’язані з роботою, й спрямовані переважно на компенсацію працівнику втрат його здоров’я через шкідливі та важкі умови праці;
б) виплати, що пов’язані з роботою у понаднормовий час;
в) виплати, пов’язані, як правило, з особистістю конкретного працівника, й мають переважно стимулюючий характер;
г) мінімальні державні гарантії в оплаті праці незалежно від галузевої приналежності підприємства.
20. У ринковій економіці визначення умов отримання та абсолютного розміру надбавок та доплат стимулюючого типу – це виключне право:
а) держави;
б) галузевих міністерств і відомств;
в) уряду;
г) підприємств.
д) місцевих органів влади.
21. Тарифна ставка може відігравати роль основного регулятора заробітної плати тоді, коли питома вага тарифу у заробітній платі складає принаймні:
а) 60-65%;
б) 65-70 %,
в) 70-75%;
г) 75-80 %.
22. Складовими параметрами тарифних сіток є:
а) тарифні коефіцієнти, абсолютне та відносне зростання тарифних коефіцієнтів, діапазон тарифної сітки;
б) тарифні ставки, тарифні коефіцієнти, доплати та надбавки;
в) тарифні розряди та відповідні їм тарифні коефіцієнти, тарифні ставки;
г) перелік посад та відповідні їм посадові оклади;
д) тарифні коефіцієнти, посадові оклади та кваліфікаційні категорії службовців.
23. Метод “логіки тарифікації”, який застосовується з метою встановлення оптимальної диференціації в оплаті праці різних категорій персоналу, полягає у:
а) бальній оцінці складності робіт робітників та функцій службовців;
б) врахуванні часу підготовки кадрів робітничих професій та професій службовців;
в) оцінці заслуг кожного службовця за такими критеріями: підготовка, відповідальність, керівництво, особисті якості;
г) встановленні «вилки» тарифної ставки за розрядами.
24. Традиційна тарифна система оплати праці має такі ознаки:
а) застосування єдиної мінімальної тарифної ставки;
б) установлення кваліфікаційних коефіцієнтів співвідношень в оплаті праці залежно від виконуваних функцій на основі уніфікованого підходу для всіх категорій персоналу;
в) нарахування індивідуальної заробітної плати виключно за “пайовим” коефіцієнтом та відпрацьованим часом;
г) наявність двох окремих систем для оплати праці службовців та робітників.
25. Тарифна сітка – це:
а) шкала тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів;
б) сукупність погодинних, поденних та помісячних тарифних ставок;
в) сукупність тарифних розрядів;
г) перелік груп професій, спеціальностей, посад за абсолютними розмірами заробітку.
26. Тарифна ставка – це:
а) розмір заробітної плати працівника;
б) розмір оплати праці робітника за одиницю виготовленої продукції;
в) розмір доплат, що встановлюється до загального заробітку;
г) рівень кваліфікації працівника;
д) розмір оплати праці робітників за одиницю відпрацьованого часу залежно від кваліфікації працівника.
27. Тарифні коефіцієнти, які відповідають кожному розряду, визначають:
а) розподіл абсолютного відхилення фактичних виплат від планових;
б) ступінь диференціації оплати праці працівників залежно від їх кваліфікації;
в) ступінь диференціації фонду заробітної плати залежно від обсягу продукції, яка виготовляється;
г) ступінь диференціації працівників залежно від продуктивності праці;
д) розподіл виявлених відхилень між працівниками.
28. Передбачається комплексне нарахування тарифної частини заробітної плати, надбавок, премій і компенсаційних виплат на колектив працівників й нарахування індивідуальної заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу та встановленому «паю» в такій системі оплати праці:
а) непрямій системі;
б) акордній системі;
в) відрядно-прогресивній системі;
г) безтарифній системі.
29. Кваліфікаційні характеристики посад керівників, фахівців і службовців складаються з розділів:
а) характеристика робіт, повинен знати, приклади робіт;
б) посади та відповідні їм посадові оклади;
в) групи підприємств по галузях і категорії працівників;
г) завдання та посадові обов’язки, повинен знати, кваліфікаційні вимоги;
д) штатний розпис, кваліфікаційні вимоги до працівників.
30. Для нарахування заробітної плати визначається сума оплати за весь обсяг робіт і встановлюється термін їх виконання в такій системі:
а) безтарифна; б) контрактна; в) акордна;
г) погодинна; д) комісійна; е) непряма.
31. Форми та системи заробітної плати:
а) пов’язують оплату праці з її результатами;
б) розподіляють працівників залежно від складності робіт, які ними виконуються;
в) установлюють міру праці на виконання певного виду продукції або виду робіт;
г) визначають резерви підвищення продуктивності праці.
32. У Законі України “Про оплату праці ” передбачено такі форми виплати заробітної плати:
а) грошовими знаками, які мають обіг в Україні, чеками банку;
б) акціями та сертифікатами;
в) продукцією підприємства за роздрібними або середньоринковими цінами;
г) борговими зобов’язаннями.
33. До форм заробітної плати відносяться:
а) індивідуальна та колективна ;
б) пряма, почасово-преміальна;
в) тарифна, безтарифна;
г) відрядна, погодинна;
д) прогресивна та комісійна.
34. Виробіток працівника в межах установленої норми оплачується за прямими розцінками, а додатковий – за підвищеними розцінками, установленими ступенево, при такій системі оплати праці:
а) погодинно - преміальній;
б) простій відрядній;
в) відрядно - прогресивній;
г) непрямій відрядній;
д) відрядно-преміальній.
35. Заробітну плату допоміжних робітників за непрямою відрядною системою, без використання відрядних розцінок розраховують таким чином:
а) ; б) ; в) ,
де , - тарифна ставка відповідно за годину та за місяць допоміжного робітника, грн.; РЧф – фактично відпрацьований за місяць робочий час допоміжним праівником, год.; Во – коефіцієнт виконання норм виробітку основними робітниками, яких обслуговує допоміжний робітник; ЗПо – місячна заробітна плата основних працівників, грн.; - коефіцієнт використання робочого часу за місяць допоміжним робітником.
36. Погодинна оплата праці залежить від:
а) обсягу визначеного обсягу робіт, які треба виконати;
б) індивідуального виробітку робітника;
в) коефіцієнта трудової участі;
г) відпрацьованого часу;
д) від результатів праці інших працівників.
37. Для розрахунку заробітку за індивідуальною прямою відрядною системою необхідні такі дані:
а) фактично відпрацьований робітником робочий час, тарифний розряд робітника;
б) тарифна ставка за розрядом виконаних робіт, норма часу (виробітку), обсяг виконаних робіт або виготовленої продукції;
в) посадовий оклад та розмір премій за виконання показників преміювання;
г) тарифна ставка за розрядом та відповідний тарифний коефіцієнт.
38. Показник, що характеризує співвідношення між різними тарифними розрядами і показує, у скільки разів рівень складності та оплата праці певної кваліфікації перевищує рівень складності та оплату роботи, віднесеної до першого розряду:
а) тарифний розряд;
б) тарифна сітка;
в) тарифний коефіцієнт;
г) тарифна ставка;
д) посадовий оклад.
39. Непряма відрядна оплата праці залежить від:
а) індивідуального виробітку робітника;
б) коефіцієнта трудової участі;
в) відпрацьованого часу;
г) від результатів праці інших працівників.
40. За непрямою системою доцільно оплачувати працю таких робітників:
а) основних, праця яких нормується за нормами часу та нормами виробітку;
б) основних, зайнятих в апаратурних процесах та на конвеєрі;
в) ремонтників, праця яка є самостійним процесом і не впливає безпосередньо на виробіток основних робітників;
г) допоміжних робітників, які обслуговують основних, та їх праця регламентує виробництво основної продукції.
41. Якщо при нарахуванні заробітної плати використовується сума оплати за весь обсяг робіт і встановлюється термін їх виконання, то така система називається:
а) безтарифною; б) контрактною;
в) акордною; г) погодинною;
д) комісійною; е) непрямою.
42. Визначення розміру тарифних ставок для оплати праці на підприємствах, що охоплені галузевою угодою, - це функція:
а) державного регулювання заробітної плати;
б) ринкового регулювання;
в) договірного регулювання заробітної плати;
д) місцевих органів влади.
43. Проста відрядна оплата праці залежить від:
а) визначеного обсягу робіт, які треба виконати;
б) індивідуального виробітку робітника;
в) коефіцієнта трудової участі;
г) відпрацьованого часу;
д) від результатів праці інших працівників.
44. Оптимальна кількість показників і умов преміювання робітників:
а) на рівні 2 – 3; б) усього 6; в) не менше 5 – 6; г) не більше 4 – 5.
45. Для виробничих робітників доцільно встановлювати таку періодичність преміювання:
а) два рази на рік;
б) щомісячно;
в) щоквартально;
г) один раз за рік.
46. Преміювання за винахідництво, раціоналізаторство, реалізацію продукції на експорт, за освоєння і впровадження нової техніки відноситься до таких систем преміювання:
а) за основні результати діяльності;
б) за якісні показники преміювання;
в) одноразове преміювання;
г) спеціальні системи преміювання.
47. Нижнє значення «порогу відчутності» розміру преміювання до відрядної або погодинної заробітної плати становить:
а) 5%;
б) 10% ;
в) 15%;
г) 25%.
48. Якщо преміювання спрямовано на підвищення рівня виконання кількісного показника, то за базу преміювання приймається:
а) середньо регресивний рівень виконання показника;
б) середній фактично досягнутий рівень виконання;
в) середньопрогресивний рівень виконання показника.
49. Економічна ефективність системи преміювання характеризує:
а) частку економії, яка буде залишатися на підприємстві;
б) розподіл абсолютного відхилення фактичних виплат від планових;
в) розмір очікуваної економії за досягнення показників преміювання;
г) коефіцієнт перевиконання плану по випуску продукції;
д) наявність економії або перевитрат по фонду заробітної плати.