20. Аналіз виробничого та фінансового лівериджу

Зміна величини прибутку підприємства може досягатися не тільки під впливом факторів виробничо-фінансової діяльності, а і за рахунок лівериджу. Лівериджем називають важиль впливу на зміну структури активів і пасивів з метою отримання приросту прибутку. Розрізняють три вид лівериджу: виробничий, фінансовий і виробничо-фінансовий.

Виробничий ліверидж розглядають як потенційну можливість впливу на формування прибутку від реалізації продукції шляхом зміни обсягу продажу продукції та структури її собівартості. Чутливість зміни прибутку залежно від обсягу продажу пов’язана з тим, що чим більшим є обсяг реалізованої продукції, тим менша частка постійних витрат припадає на кожну її одиницю. Рівень виробничого лівериджу (Л_в) визначають відношенням індексу приросту прибутку від реалізації продукції (І_пр) до індексу зміни обсягу реалізації продукції у натуральному вираженні (І_о).

Л_в = Іпр/Іо

Чим більше значення виробничого лівериджу, тим більшим є виробничий ризик не отримання необхідного прибутку для покриття витрат виробничого характеру. Критичний (беззбитковий) обсяг реалізації продукції можна розрахувавши поріг рентабельності. Для цього розраховують маржинальний дохід (МД) за формулою:

МД = Ц – ЗВ

де Ц – ціна одиниці виробу, ЗВ – змінні витрати на одиницю виробу.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) визначається за формулою:

ПР =ПВ/(Ц-ЗВ)

де ПВ – сума постійних витрат підприємства.

Цей показник показує кількість виробів, яку необхідну виробляти для забезпечення беззбитковості підприємства. Щоб отримати обсяг реалізації необхідний для беззбитковості в гривнях необхідно отриману кількість виробів помножити на їх ціну.

Крім виробничих факторів на зміну прибутку впливають і фінансові витрати, пов’язані із сплатою процентів за позиками. Чим більше підприємство залучає позик, тим більше воно сплачує процентів з прибутку. Рівень фінансового лівериджу (Л_ф) розраховується як відношення темпів приросту чистого прибутку (І_чп) до темпів приросту прибутку від реалізації продукції (І_пр).

Л_ф = Іпр/Іо

Рівень фінансового лівериджу свідчить про еластичність чистого прибутку до прибутку від реалізації, він пов’язаний з фінансовим ризиком, який визначається неможливістю сплати процентів за позиками. Чим вищий рівень фінансового лівериджу, тим більший фінансовий ризик.

Синтетичним показником лівериджу є виробничо-фінансовий ліверидж, який визначається як добуток виробничого і фінансового лівериджу:

Л_вф = Л_в · Л_ф

21. Аналіз рентабельності.

Для визначення ефективності роботи підприємства аналізують відносний показник прибутковості – рентабельність, який визначається в %.

Розраховують такі основні види рентабельності:

1. Рентабельність продукції:

Р_{продук.} = (Ц-С)/С · 100,

Де Ц – оптова ціна виробу, С – собівартість.

2. Рентабельність продажу:

Р_{продаж.} = ЧП/ЧД · 100,

Де ЧП – чистий прибуток, ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації.

3. Рентабельність виробничих активів:

Р_{продук.} = ЧП/(серОА+серМОА) · 100,

Де серОЗ – середньорічна вартість основних засобів, серМОА – середньорічна вартість матеріальної частини оборотних активів.

4. Рентабельність власного капіталу:

Р_вк = ЧП/серВК · 100,

Де серВК - середньорічна величини власного капіталу.

Відображає скільки прибутку приносить 1 грн власних вкладених коштів.

В процесі аналізу значення показників рентабельності порівнюється із плановими та показниками минулих періодів, після чого проводиться аналіз впливу окремих факторів на зміну рівня рентабельності.