15. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Аналіз фінансової стійкості проводиться для відповіді на питання: наскільки підприємство незалежне з фінансової точки зору, зростає чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням фінансово-господарської діяльності.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або нестача джерел для формування запасів і затрат, який визначається у вигляді різниці величини джерел запасів і затрат.

Загальна величина запасів і затрат по балансу дорівнює рядкам 100-150 балансу.

Для характеристики джерел формування запасів і затрат використовується декілька показників, які відображають різні види джерел:

1. Наявність власних оборотних коштів (ВОК): ВОК= р.380+р.430- р.080;

2. Наявність власних і довгострокових позичкових коштів (ФК): ФК= р.380+ р.430+ р.480- р.080;

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і затрат (ЗВД)): ЗВД= р.380+ р.430+ р.480+ р.500- р.080.

Цим показникам наявності джерел формування запасів і затрат відповідають три показника забезпеченості запасів і затрат джерелами формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів: Ф= ВОК- 33

2. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позичкових джерел формування запасів і затрат: Ф= КФ- 33.

3. Надлишок (+) або нестача (-) основних джерел (загальної їх величини) для формування запасів і затрат: Ф= ВД- 33.

Цей показник носить ще назву фінансово-експлуатаційної потреби.

За допомогою цих показників можна визначити трьохкомпонентний показник типу фінансової ситуації

 1, якщо Ф0

: S= 

 0, якщо Ф0

Можливо виділити чотири типи фінансової ситуації:

1.Абсолютна стійкість фінансового стану. Цей тип ситуації зустрічається вкрай рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості, тобто трьохкомпонентний показник типу фінансової ситуації: S=1,1,1;

2.Нормальна стійкість фінансового стану , яка гарантує платоспроможність, тобто S=0,1,1;

3.Нестійкий фінансовий стан, пов’язаний з порушенням платоспроможності, але при якому все ж зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів, тобто S=0,0,1.

4.Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на межі банкрутства, оскільки у даній ситуації грошові кошти , короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості, тобто S=0,0,0.

Крім абсолютних показників для аналізу фінансової стійкості застосовують такі коефіцієнти:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності – відношення власного капіталу (р.380+р.430+р.630) до валюти балансу (р.640).

Відображає питому вагу власних засобів в загальній сумі джерел фінансування. Нормативне значення складає ≥ 0,5.

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу – відношення зобов’язань (р.480+р.620) до валюти балансу (р.640).

Відображає питому вагу зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування. Нормативне значення складає < 0,5.

3. Коефіцієнт довгострокового фінансування – відношення суми власного капіталу (р.380+р.430+р.630) та довгострокових зобов’язань (р.480) до валюти балансу (р.640).

Відображає, яка частина активів фінансується за рахунок стійких джерел. Нормативне значення складає ≥ 0,6.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу – відношення різниці між оборотними активами (р.260+р.270) та поточними зобов’язаннями (р.620) до власного капіталу (р.380+р.430+р.630).

Відображає частину власних оборотних засобів у власному капіталі. Оптимальне значення 0,5, але > 0,3.

5. Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом – відношення різниці між сумою оборотних активів (р.260+р.270) та поточних зобов’язань (р.620) до матеріальної частини оборотних активів (сума рядків від р.100 до р.140).

Показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами. Нормативне значення складає 60-70%, нижня критична величина – 50%.